Рішення № 135976811, 23.04.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/8786/25

Провадження № 2/159/647/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Шишиліна О.Г.,

із участю секретаря судового засідання Сабецької К.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із вимогою про визначення додаткового строку 2 місяці для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги позивач мотивує тим, що був призваний у 2022 р. до армії, тому не міг вчасно звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини.

В судове засідання позивач не з`явився, звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву в якій просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, заперечення проти позовних вимог не мають.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим Ковельським міськрайонним відділом державної реєстрації актів ЦС Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів), актовий запис №9.

Згідно довідки БК «Прометей» №2 від 11.01.2021р. ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована за адресом АДРЕСА_1 .

02.07.2021 р. позивач склав нотаріально посвідчену заяву якою звернувся до нотаріату про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , зареєстрована в реєстрі №3730.

В свідоцтві про народження позивача НОМЕР_2 від 28.08.1984р. зазначено матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно листа Ковельської держнотконтори від 24.02.2026р. №258/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. Про що також свідчить витяг зі спадкового реєстру №84287177 від 24.02.2026р.

З відповіді приватного нотаріуса Кушнерук А.Ю. №63/01-16 від 11.03.2026р. вбачається відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки позивач пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини.

З копії посвідчення УБД від 10.03.25р. вбачається, що позивач є учасником бойових дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: - у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; - ці обставини суд визнав поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини (далі у всіх відмінках ЄСПЛ) розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі у всіх відмінках Перший протокол), якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Стаття 1 Першого протоколу закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних. У розумінні статті 1 Першого протоколу «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове. «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці ЄСПЛ, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, за дійсних обставин справи, будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті матері, що не було визнано відумерлим в порядку ст. 1277 ЦК України. Втрата спадкового майна буде для позивача занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Беручи до уваги зазначене, факт неспростовності відповідачем позовних вимог та враховуючи наявність усіх законних підстав для позивача, спадкувати майно після смерті ОСОБА_2 , з огляду на встановлені раніше факти та повідомлені позивачем обставини, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк два місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 23.04.2026 року.

Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН