Рішення № 135975891, 13.04.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/44/26

Справа № 582/867/25

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Жмурченка В.Д.,

за участю секретаря Коваль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача Тараненко А.І. звернувся до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за Кредитним договором № 613351889 від 10.09.2021 в розмірі 27811,07 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 10.09.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 613351889 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 5750,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до цього Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 613351889 від 10.09.2021. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27811,07 грн.

За таких обставин, представник позивача просив суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 613351889 від 10.09.2021 в розмірі 27811,07 грн, з яких: 5749,40 грн - заборгованість по тілу кредиту та 22061,67 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, та понесені судові витрати, а саме 2422,40 грн сплаченого судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув. Подав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що не заперечує щодо укладення кредитного договору № 613351889 та отримання кредиту у розмірі 5750,00 грн. Вказує, що з початку війни та на цей час проходить службу в Збройних Силах України і приймає участь в бойових діях, у зв`язку з чим отримав статус «Учасника бойових дій», тому просив застосувати положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Із заявленими позовними вимогами погоджується частково щодо стягнення із нього тіла кредиту у розмірі 5750,00 грн, з урахуванням вже сплачених сум за тіло кредиту в розмірі 1560,00 грн, які було стягнуто з його банківвського рахунку АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 25-28, т. 2).

Представником позивача подано відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру позовних вимог, з яких слідує, що позивач погоджується з тим, що відповідач є учасником бойових дій та має право на застосування щодо нього пільги про звільнення останнього від нарахування штрафних санкцій за користування кредитом, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним догвором № 613351889 від 10.09.2021 в розмірі 5749,40 грн (заборгованість по тілу кредиту) та понесені судові витрати, а саме 2422,40 грн сплаченого судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 44-45, 50-52, т. 2).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 10.09.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 613351889 на суму 5750,00 грн, строком до 10.10.2021. Між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,7 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Також надано Паспорт споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору № 613351889 від 10.09.2021, заявка на отримання грошових коштів в кредит від 10.09.2021, що відповідно разом становлять Кредитний договір № 613351889 (а.с. 62-70, 36-39, т. 1).

Кредитний договір № 613351889 від 10.09.2021, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № МNV64G8U було направлено позичальнику 10.09.2021 о 20:18:50 год, на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0500124744, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 10.09.2021 о 20:20:59 год, після чого відповідач підтвердив підписання договору одноразовим ідентифікатором (а.с. 22, т. 1).

Відразу після вчинених дій, 10.09.2021 о 20:21:10 товариством було перераховано грошові кошти 5750,00 грн на банківську карту № НОМЕР_2 , яка належить відповідачу, що підтверджено відповідним платіжним дорученням (а.с. 17, т. 1).

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується вищезазначеними обставинами.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до цього Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії (а.с. 132-138, 143-156, т. 1).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 підписали Реєстр прав вимоги № 164 від 14.12.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с. 129-131, т. 1).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с. 116-121, т. 1).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.20 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с. 113-115, т. 1).

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 101-107, т. 1).

Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу від 04.06.2025 № 04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 27811,07 грн (а.с. 98-100, т. 1).

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 27811,07 грн, яка складається з: 5749,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 22061,67 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 80-84, т. 1).

Вказана сума заборгованості підтверджується також випискою з особового рахунку за період 04.06.2025-25.06.2025 (а.с. 79, т. 1).

Таким чином, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27811,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з досліджених доказів, первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повністю було виконано умови кредитного договору та надано відповідачу обумовлену останнім суму кредитних коштів.

Однак, відповідач ОСОБА_1 грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.

Судом також встановлено, що до позивача ТОВ «Юніт Капітал» за договором факторингу перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 27811,07 грн.

Відповідач ОСОБА_1 факт укладення договору кредиту та отримання від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитних коштів на суму 5750,00 грн не заперечує.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконує умови договору кредиту і не повернув борг позивачу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач визнає заборгованість за основною сумою боргу 5750,00 грн, а заборгованості за відсотками не визнає та заперечує проти її стягнення, з огляду на його статус військовослужбовця та положення п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, пунктом 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції Закону №1357-IX від 30 березня 2021 року, який діяв на час виникнення спірних првовдіносин , свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Як вбачається із копії військового квитка серії НОМЕР_3 , який виданий на ім`я ОСОБА_1 , копії посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , та довідки № 34/Р-1724д від 11.06.2025 року, виданої службою безпеки України, про перебування в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, ОСОБА_1 мобілізований до ЗСУ з 18 квітня 2022 року, перебував у полоні з 28.10.2022 по 23.05.2025, після повернення з полону перебуває на реабілітації, про що свідчать відповідні докази (а.с. 31-34, т. 2, 213-234, т. 1).

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 з 18 квітня 2022 року, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширювалися пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.

А тому, суд доходить висновку про застосування до даних правовідносин спеціальної норми, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відтак, відсутні підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за відсотками за укладеним відповідачем кредитним договором.

З даною позицією погоджується і представник позивача, який подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Що стосується доводів відповідача щодо стягнення із нього тіла кредиту у розмірі 5750,00 грн, з урахуванням вже сплачених сум за тіло кредиту в розмірі 1560,00 грн, які було стягнуто з його банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк, про що останній надав квитанцію (а.с. 35, т.2), суд не бере до уваги цю квитанцію, оскільки з останньої вбачається, що дійсно 07.01.2026 з відповідача стягнуто 1560,00 грн відповідно до виконавчого провадження, однак ніяким чином не підтверджено, що дана сума знята саме в рахунок заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5749,40 грн.

Виходячи з правових позицій Верховного Суду, висловлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (Провадження № 14-730цс19), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18), відповідно до яких вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2422,40 грн (а.с. 1, т. 1).

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, копію додаткової угоди № 25770501898 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг до договору № 05/06/25-01 від 05.06.2025, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с. 73-78, т. 1).

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов такого висновку.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Також необхідно звернути увагу на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі № 916/1283/17, від 30 липня 2019 року у справі № 902/519/18 щодо необхідності застосування судом критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а також - в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19, за змістом яких для визначення суми відшкодування необхідно виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

Таким чином, зважаючи на викладене, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, критерій реальності адвокатських витрат, принцип співмірності та розумності даних витрат, які суд вважає завищеними, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 613351889 від 10.09.2021 в розмірі 5749 (п`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн 40 коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко