Єдиний державний реєстр судових рішень Категорія №6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2011 року Справа № 2а-9551/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Петросян К.Є.,
за участю секретаря Ковіної І.В.,
представників сторін:
представника позивача Арвачової С.О. (дов. №40 від 18.01.2011),
представника відповідача Ширіної О.В. (дов. №217юр-1 від 01.01.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного України в м.Рубіжному Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ,-
ВСТАНОВИВ:
09 грудня 2010 року позивач - Управління Пенсійного України в м.Рубіжному Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.05.2010 року по 31.08.2010 року в сумі 98721,58 грн., в якому послався на наступне.
Управління Пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування виплачених пільгових пенсій, яка складає 98721,58 грн. за період з 01.05.2010 по 31.08.2010 та на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 98721,58 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеному в позові та зазначила, що 35 особам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та ОСОБА_38 пенсія дійсно була призначена до створення відповідача, однак вони працювали на ТОВ «Рубіжанський Краситель» на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, що підтверджується копіями пільгових довідок, які їм надав відповідач для здійснення перерахунку пенсії. Вказані особи працювали на ТОВ «Рубіжанський Краситель» в період з 01.01.2004 року, тобто після призначення пенсії.
На підставі наданих ТОВ «Рубіжанський Краситель» довідок, які уточнюють особливий характер роботи, пільговий стаж вказаних 35 осіб збільшено, у звязку з цим також збільшився розмір пенсії. У звязку з тим, що зазначені вище громадяни на даний час не досягли права на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058 (ст. 26 жінки у 55 років, чоловіки 60 років), то витрати по оплаті їм пільгових пенсій підлягають відшкодуванню Пенсійному Фонду за рахунок відповідача з урахуванням положень п.6.2 Інструкції №21-1. Управлінням ПФУ в м.Рубіжному заявлено до відшкодування частину пенсій, збільшених за рахунок праці на ТОВ «Рубіжанський Краситель». З зазначеного питання відповідачем неодноразово направлялись запити до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, на що отримані відповіді про обовязковість відшкодування фактичних витрат по даній категорії осіб.
Також заперечувала проти доводів представника відповідача стосовно завищення 10 особам у розрахунках за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року та серпень 2010 року стажу роботи, про що надала відповідні розрахунки.
Пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 призначено у відповідності до ч.4 п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На момент призначення пенсії вони мали пільговий стаж за списком №1 три роки 9 місяців, тобто не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. В розрахунках зазначено стаж вищевказаним особам 3 роки, бо це стаж, який враховується для відшкодування призначеної пенсії і для визначення періоду, на який скорочується вік виходу на пенсію, а 3, 9 відпрацьованих років для права виходу цих осіб на пенсію.
Розрахунок УПФУ у Золочівському районі Харківської області за травень 2010 року відповідачем був отриманий 27.05.2010, що підтверджується повідомленням про поштове відправлення. Розрахунок за травень 2010 року до позивача не направлявся, так як розмір пенсії ОСОБА_42 у червні 2010 року не змінювався, тому здійснювати відшкодування відповідачу необхідно було згідно розрахунку за травень 2010 року. Стаж роботи ОСОБА_42 на підприємстві відповідача в розрахунках вказано вірно, що підтверджується копіями довідок, виданих відповідачем. На підставі викладеного, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила, що осоабм, зазначеним під номерами 1-27, 29-35 пенсія була призначена у період до державної реєстрації підприємсьва відповідача, а саме до 18.02.2004 року. Відповідно до п.6.2 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Відповідач звертався безпосередньо до Пенсійного Фонду України, на що отримав відповідь, у якій зазначено, що перерахунок пенсії впливає лише на збільшення розміру пенсії, а не на покладення на підприємство виплат, повязаних із відшкодуванням витрат на виплату та доставку пенсій. Із цим розясненням також погодилося Головне Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, на підтвердження чого надала суду копії листів №1404/03-30 від 27.01.2010, №5831/09-10 від 30.09.2010. Вважає, що сума заборгованості за травень 2010 року становить 18951,52 грн., про що надала суду відповідний розрахунок.
Особам, зазначеним під №№38, 44, 53 та 99 у графі 8 стаж роботи на підприємстві відповідача не відповідає дійсності, він є завищеним. Збільшення вказаного стажу є неправомірною дією з боку позивача та призводить до спотворення розрахунків та істотного збільшення розміру виплат на підприємства. З урахуванням призведеного розрахунку, загальна сума заборгованості за травень 2010 року становить 18652,40 грн.
Аналогічним чином, з урахуванням заперечень, викладених у відзиві на адміністративний позов представником відповідача проведено розрахунки заборгованості за червень, липень та серпень 2010 року. Заборгованість з урахуванням всіх зауважень становить: за червень 2010 року 20193,31 грн., за липень 2010 року 20276,75 грн., за серпень 2010 року 20253,07 грн.
Необгрунтованим є включення до розрахунку заборгованості суми заборгованості щодо громадянина ОСОБА_38. оскільки останьому призначено пенсію не під час роботи на підприємстві відповідача. Крім того, у розрахунках за липень, серпень 2010 року у Золочівському районі Харьківської області, стаж роботи особи, вказаної у існуючих розрахунках, на підприємстві відповідача є завищеним. З руахуванням проведеного розрахунку сума заборгованості за позовний період з 01.05.2010 року по 31.08.2010 року становить 81682,90 грн.
На підставі викладеного, просила суд відмовити у задоволенні частини необгрунтовано заявлених позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку),- також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції,- фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» 18.02.2004 року зареєстрований Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області в якості юридичної особи за №13901200000000016 (а.с. 8). ТОВ «Рубіжанський Краситель» зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 24.02.2004 року (а.с. 7).
Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, копії яких перебувають в матеріалах справи.
Наданими доказами підтверджується, що заборгованість відповідача перед УПФУ в м.Рубіжному по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 за період з 01.05.2010 по 31.08.2010 складає 98721,58 грн. (а.с. 12).
Позивачем на адресу відповідача відповідно до п. 6.4 Інструкції надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Представник відповідача не надав суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень щодо частини заявлених позовних вимог, відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача щодо завищення та заниження деяким особам стажу роботи на ТОВ «Рубіжанський Краситель», що на її думку є неправомірною дією з боку позивача, оскільки станом на дату розгляду справи по суті, отримані відповідачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та «неправомірні» дії позивача ТОВ «Рубіжанський Краситель» не оскаржені.
Заперечення представника відповідача щодо незаконності включення до розрахунків суми пенсії, призначеної 35 особам у період до державної реєстрації ТОВ «Рубіжанський Краситель», а саме до 18.02.2004 року, суд вважає необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що вказаним особам дійсно пенсія була призначена до створення відповідача, про що не заперечувала у судовому засіданні представник позивача. Однак зазначені особи працювали на ТОВ «Рубіжанський Краситель» на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, що підтверджується копіями пільгових довідок, які їм надав саме відповідач для здійснення перерахунку пенсії (а.с. 107-174). Як вбачається з даних довідок, вказані особи працювали на ТОВ «Рубіжанський Краситель» в період з 01.01.2004 року, тобто після призначення пенсії.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 24 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28 січня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління Пенсійного України в м.Рубіжному Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «» Рубіжанський Краситель» (93000, м.Рубіжне, пл.Хіміків, 2, код 32803997) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області (93010, м.Рубіжне, вул.Леніна, 4, р/р 25607312736 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадбанк», МФО 304665, код 21792436) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.05.2010 по 31.08.2010 у розмірі 98721,58 (девяносто вісім тисяч сімсот двадцять одна гривні пятдесят вісім копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2011 року.
СуддяК.Є. Петросян
Судове рішення № 13597472, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 24.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9551/10/1270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: