Рішення № 135974483, 24.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 квітня 2026 року

м. Одеса

Справа № 521/1150/26

Провадження № 2/521/3067/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі

Головуючого судді Гуревського В.К.

за секретаря Турава Н.М.,

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»

Представник позивача Мовчан Віталій Віталійович

Відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернувся з позовом представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Мовчан Віталій Віталійович до ОСОБА_1 , за яким просить стягнути з заборгованість за Договором № 518134-КС-001 про надання кредиту від 03 грудня 2024 року, що становить 54 240,00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, посилаючись на таке.

03 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 518134-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 16000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 5355-2800- 3575-6897, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 518134-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти. Вищевказане стало підставою звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_1 23 березня 2026 року надала до суду письмові пояснення, в яких просить перевірити обґрунтованість позовних вимог позивача, встановити наявність або відсутність права вимоги у позивача, визначити фактичний розмір заборгованості виключно на підставі належних доказів, не враховувати нараховані відсотки, комісії та інші платежі, які є непропорційними. Додатково просила розстрочити виконання рішення, посилаючись на таке.

Відповідач зазначає, що у 2024 році користувалася послугами онлайн-кредитування, однак не укладала кредитного договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», не має особистого кабінету у цій установі та документів, які підтверджують отримання кредиту саме від позивача. У зв`язку з відсутністю договору відповідач не може встановити кредитора, умови кредитування та розмір заборгованості, тому вважає заявлені вимоги такими, що потребують перевірки.

Відповідач також вказує на відсутність належних доказів переходу права вимоги до позивача, зокрема договорів відступлення та безперервного ланцюга передачі прав. Сума заборгованості є спірною через відсутність підтвердження умов нарахування відсотків і комісій та її значне перевищення над імовірно отриманими коштами.

Не заперечуючи можливість виконання зобов`язань у межах фактично підтвердженого боргу, відповідач не погоджується з розміром заявлених вимог, посилається на складне фінансове становище та просить врахувати можливість погашення заборгованості частинами.

На виконання ухвали суду від 29 січня 2026 року Акціонерне товариство «ПУМБ» надав таку інформацію: на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Також до відповіді долучено виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 12 вересня 2024 року по 20 травня 2025 року.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Мовчан Віталій Віталійович у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала до суду відзив на позовну заяву.

Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

Судом встановлено, що 03 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 518134-КС-001 про надання кредиту, в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Використання одноразового ідентифікатора (SMS-коду) є належним способом підписання електронного правочину, що підтверджує волевиявлення сторони на укладення договору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем було здійснено дії, спрямовані на укладення договору, а саме: реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, подання заявки на отримання кредиту, отримання та введення одноразового ідентифікатора, що свідчить про акцепт оферти.

Крім того, позивачем надано докази перерахування грошових коштів у сумі 16000,00 гривень на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем при заповненні анкети. Вказане свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором. Окрім цього, Акціонерне товариство «ПУМБ» надали інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Також надано виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 12 вересня 2024 року по 20 травня 2025 року(на диску).

Доводи відповідача про те, що вона не укладала кредитного договору з позивачем, не має особистого кабінету та не отримувала коштів, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами використання персональних даних відповідача, її номера телефону та банківської картки, а також фактом підтвердження операції одноразовим ідентифікатором.

Сам по собі факт заперечення укладення договору без надання належних і допустимих доказів протилежного не є підставою для визнання правовідносин такими, що не виникли.

Щодо доводів відповідача про відсутність підтвердження переходу права вимоги, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні дані про відступлення права вимоги третім особам, а позивач є первісним кредитором за договором, у зв`язку з чим такі доводи є безпідставними.

Стосовно заперечень відповідача щодо розміру заборгованості, суд виходить з того, що умовами договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 1% за кожен день користування кредитом, а також можливість стягнення комісії, яка відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» входить до загальних витрат за кредитом.

Нарахування процентів здійснювалось на залишок заборгованості за кожен день фактичного користування кредитом у межах строку дії договору, що відповідає вимогам цивільного законодавства. При цьому суд бере до уваги доводи позивача про те, що після закінчення строку дії договору проценти за користування кредитом не нараховувались.

Разом з тим, суд перевіряє розрахунок заборгованості на предмет його обґрунтованості, співмірності та відповідності умовам договору, зокрема з урахуванням положень статті 625 ЦК України щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Посилання відповідача на значне перевищення суми заборгованості над сумою отриманих коштів саме по собі не свідчить про незаконність нарахувань, оскільки розмір процентів та інших платежів був погоджений сторонами при укладенні договору.

Водночас, суд враховує, що відповідач не заперечує можливість виконання зобов`язань у межах фактично підтвердженого боргу та посилається на складне фінансове становище. Зазначені обставини можуть бути враховані судом при вирішенні питання щодо порядку виконання рішення, однак не впливають на сам факт наявності зобов`язання.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість за Договором № 518134-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 54 240,00 гривень, що складається з:

-суми прострочених платежів по тілу кредиту 16000,00 грн;

-суми прострочених платежів по процентах 27040,00 грн;

-суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

-суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8000,00 грн;

-суми прострочених платежів за комісією 3200,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс- коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, тоді як відповідач допустив порушення умов договору, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Разом із тим, відповідач подала до суду відзив, в якому просила розстрочення виконання рішення, посилаючись на складне матеріальне становище, а саме: не має стабільний офіційний дохід, кредит в банку.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України суд має право розстрочити виконання рішення за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання.

Оцінюючи наведені відповідачем обставини, суд враховує її матеріальний стан, у зв`язку з чим вважає за можливе задовольнити заяву та розстрочити виконання рішення.

З урахуванням принципу розумності та балансу інтересів сторін, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців рівними частинами, виходячи із загальної суми заборгованості 54240,00 гривень, що становить 4520,00 гривень щомісячно.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та одночасне розстрочення виконання рішення суду.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі в сумі 2662,40 гривень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 518134-КС-001 про надання кредиту від 03 грудня 2024 року, що становить 54240 (п`ятдесят чотири тисячі двісті сорок) грн 00 коп., що складається з:

-суми прострочених платежів по тілу кредиту 16000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп.;

-суми прострочених платежів по процентах 27040 (двадцять сім тисяч сорок) грн 00 коп.;

-суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

-суми заборгованості по відсотках згідно ст. 625 ЦКУ - 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.;

-суми прострочених платежів за комісією 3200 (три тисячі двісті) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) суму сплаченого судового збору 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) виконання рішення щодо стягнення заборгованості в сумі 54240,00 грн на 12 місяців, починаючи з дати набрання цим рішенням законної сили шляхом погашення заборгованості рівними платежами по 4520 (чотири тисячі п`ятсот двадцять) грн 00 коп. щомісячно на рахунок стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411).

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після його апеляційного перегляду.

СУДДЯ В.К.Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 24 квітня 2026 року.