Рішення № 135973647, 22.04.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12260/25

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що позивач з 2011 року є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та має золоту карту «Універсальна», на рахунку якої знаходився наданий відповідачем кредитний ліміт в розмірі 72 000 грн та особисті кошти. За весь період користування кредитними коштами позивач не порушувала умови договору з АТ КБ «ПриватБанк».

22.04.2025 у додаток позивача «Приват24» надійшло повідомлення від відповідача, в якому ліміт змінено до 0 грн, а збільшення ліміту можливе після погашення заборгованості».

28.04.2025 в особистий кабінет додатку «Приват24» позивача надійшла від АТ КБ «ПриватБанк» довідка № SA53N54IEM81C6PM від 28.04.2025, в якій було зазначено про те, що ОСОБА_1 станом на 28.04.2025 має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» за наступними договорами: № SAMDNWFD0074102695500 від 19.02.2025, сума заборгованості становить 826 грн. 80 коп.

Позивач зазначає, що їй як користувачу фінансових послуг, які надає АТ КБ «ПриватБанк», нічого не було відомо про укладання договору, не мала уяви про існування та зміст договору.

05.08.2025 на запит позивача № 11620903-ВБ від 07.07.2025 на її електрону скриньку від відповідача надійшов лист №20.1.0.0.0/7-250707/88129 в якому повідомлялося, що договір було відкрито автоматично банком на підставі рішення суду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача на адресу Подільського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що заперечує позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК).

Судом встановлено, що позивач з 2011 року є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та має золоту карту «Універсальна».

22.04.2025 у додаток позивача «Приват24» надійшло повідомлення від відповідача, в якому ліміт змінено до 0 грн.

28.04.2025 в особистий кабінет додатку «Приват24» позивача надійшла від АТ КБ «ПриватБанк» довідка № SA53N54IEM81C6PM від 28.04.2025, в якій було зазначено про те, що ОСОБА_1 станом на 28.04.2025 має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» за наступними договорами: № SAMDNWFD0074102695500 від 19.02.2025, сума заборгованості становить 826 грн. 80 коп.

05.08.2025 на запит позивача № 11620903-ВБ від 07.07.2025 на її електрону скриньку від відповідача надійшов лист №20.1.0.0.0/7-250707/88129 в якому повідомлялося, що договір було відкрито автоматично банком на підставі рішення суду.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до Відповіді банку від 05-08-2025 за вих. № 20.1.0.0.0/7-250707/88129 позивача повідомлено про автоматичне відкриття договору. Як вбачається з Довідки Банку за вих. № SA53N54IEM81C6PM від 28.04.2025, яка долучена позивачем до позову, на рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість в розмірі 826 грн. 80 коп.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 року № 75 бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків.

Клієнтські рахунки - рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.

Банк самостійно визначає систему організації бухгалтерського обліку, враховуючи вимоги законодавства України та цього Положення.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 11.09.2017 № 89 (далі інструкція) план рахунків - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

Відповідно до п. 6 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 11.09.2017 року № 89, управлінський облік здійснюється за рахунками класу 8. Банки самостійно встановлюють внутрішні правила управлінського обліку.

Тобто, рахунок № НОМЕР_2 , на якому обліковується заборгованість у позивача, відноситься до рахунку 8 класу. Вказаний рахунок відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 11.09.2017 № 89 є рахунком управлінського обліку, а не клієнтським і відкривається виключно для потреб обліку.

Судові витрати вперше понесені відповідачем 19.02.2025 при зверненні до суду з апеляційною скаргою у справі № 758/7414/16.

Оскільки банки самостійно встановлюють внутрішні правила управлінського обліку, відповідно до внутрішніх правил обліку рахунку 8 класу, відповідач обліковує витрати по клієнту ОСОБА_1 за типом рахунку BAD CARD № 88000606194741.

Суд робить висновок, що по рахунку № НОМЕР_2 банком ведеться облік понесених витрат та відповідне коригування, а саме списання незадоволеного судового збору, а отже окремого договору, який може бути наданий стороні, не укладено.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і У спосіб, відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 06.04.2021 року по справі № 910/10011/19 виснувала, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Оскільки за вищенаведених обставин обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України і в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;

- відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ