Ухвала суду № 135973125, 22.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 6/754/288/26

Справа № 2603/7914/12

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого-судді - Сенюти В.О.

секретаря судового засідання - Каба А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ «ФК Форт» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Подану заяву мотивує тим, що 20.11.2012 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення по справі № 2603/7914/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 40/П/69/2008-840 від 02.07.2008 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра». 15.05.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус», укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL2N79276МП272, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №40/П/69/2008-840 від 02.07.2008 перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус». 05.11.2020 між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт», укладено договір про відступлення прав вимоги №б/н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №40/П/69/2008-840 від 02.07.2008 перейшло до ТОВ «ФК Форт». На виконання рішення суду по справі № 2603/7914/12 Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчі листи. Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та з Єдиного реєстру боржників, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відсутнє. Після завершення виконавчого провадження орган ДВС повинен був повернути оригінал виконавчого листа стягувачу, яким на той час було ПАТ «КБ «Надра». Проте, під час придбання права вимоги до Боржників за кредитним договором попередній стягувач, ПАТ «КБ «Надра», а в подальшому ТОВ «ФК «Інвест Хаус», не передав ТОВ «ФК Форт» оригіналів виконавчих листів та жодних інших документів, що стосуються вищевказаних виконавчих проваджень. Таким чином, наразі інформація стосовно місцезнаходження оригінала виконавчого листа щодо боржників заявнику невідома. Оригінал виконавчого листа у заявника відсутній, а отже вважається втраченим. Заборгованість за кредитним договором боржниками не погашена. На підставі викладеного, заявник просить замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК Форт», видати дублікати виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 20.11.2012 рішенням Деснянського районного суд міста Києва по справі № 2603/7914/12 у справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 348907 грн 61 коп. та судові витрати в розмірі 3219 грн (а. с. 88-90).

З письмових матеріалів справи вбачається, що 20.08.2013 представник «КБ «НАДРА» Руденко С. В. звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про видачу завіреної копії рішення та оригіналів виконавчих листів (а. с. 92).

09.09.2013 представник «КБ «Надра» Давиденко М. І. отримав копію рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20.11.2012 та виконавчі листи про що свідчить розписка (а. с. 92).

15.05.2022 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79276ПВ272.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то п. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Положенням статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа № 6-122цс13), заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 договору про відступлення прав вимог № GL2N79276ПВ272, за цим договором та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває право вимоги Банку до позичальників та /або заставодавців та/або Поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та /або договорами поруки, та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно п. 4 договору про відступлення прав вимоги № GL2N79276ПВ272 від 15.05.2020 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у розмірі 1780299,80 грн - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором Банку в повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатом відкритих торгів (аукціону) переможцем яких став Новий кредитор.

Представник заявника на підтвердження заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні надав: копію договору від 15.05.2022, укладений між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК Інвест Хаус»» із додатком до вказаного договору, договір від 05.11.2020 укладений між ТОВ «ФК Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» із додатком.

Суд вказані докази до уваги не приймає, оскільки за умовами вказаних договорів та додатків до них, не знайшло свого підтвердження перехід права вимоги від вказаних юридичних осіб до заявника ТОВ «ФК Форт» відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Крім того, письмові матеріали справи не містять копії, завіреної належним чином, протоколу сформованого за результатами відкритих торгів, а відтак неможливо встановити який лот був предметом торгів.

Отже, вивчивши заяву заявника в частині заміни сторони виконавчого провадження та додані до неї документи, а також дослідивши збережені документи цивільної справи № 2603/7914/12, судом було встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які заявник посилається в своїй заяві, як на підставу для заміни первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК Форт».

Щодо заявленої вимоги про видачу дубліката виконавчого документа, суд зазначає наступне.

Заявник звертається до суду із даною вимогою та заявляє про втрату виконавчого листа № 2603/7914/12 виданого Деснянським районним судом міста Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 348907,61 грн та судові витрати в розмірі 3219,00 грн.

Судом встановлено, що згідно відомостей з АСВП виконавче провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебуває(а.с.228,229).

Заявник вказує, під час придбання права вимоги до боржників за кредитним договором попередній стягувач ПАТ «КБ Надра», а в подальшому ТОВ «ФК «Інвест Хаус», не передав ТОВ «ФК Форт» оригіналів виконавчих листів та жодних інших документів, що стосуються вищевказаних виконавчих проваджень.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положення статті 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у ч.1 статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27.01.2010 № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є воно чинним та не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного йому майна чи грошових коштів. Також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 по справі № 196/673/14-ц зроблено висновок, що «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 201/4043/19-ц, від 09.02.2022 у справі № 757/14604/20-ц, від 06.11.2019 у справі № 2-1053/10, від 23.09.2020 у справі № 127/2-3538/10».

Таким чином, суду повинні бути надані документи, які підтверджують втрату виконавчого листа, у тому числі і про проведення службового розслідування по факту втрати оригіналу виконавчого листа та результат його проведення.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав суду жодного належного та достатнього доказу втрати отриманого оригіналу виконавчого документа, не довів, що не проведено стягнення з боржника поза межами виконавчого провадження боргу, за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати.

Оскільки заявником не надано належних доказів втрати отриманого ним оригіналу виконавчого листа, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Враховуючи зазначене вище, суд не має можливості встановити наявність або відсутність обставин заяви, а тому суд вважає, що у видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити.

Що стосується поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд при вирішенні, відповідно до ст. 433 ЦПК України, питання про поновлення строку повинен з`ясувати причини пропуску строку звернення виконавчого документа до виконання, та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність.

Оскільки вимога про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є похідною від вимоги про видачу дубліката виконавчого листа, в задоволенні якої суд відмовляє зявнику. Суд не має правових підстав поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 378, 442 ЦПК України, ст.ст. 11, 512, 514, 515 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, - ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текс ухвали складено 23.04.2026.

Суддя: В.О.Сенюта