Ухвала суду № 135972852, 13.04.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/643/25

Провадження №4-с/726/1/26

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В. за участю секретаря судового засідання Осипчук Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Садгірського районного суду м. Чернівці скаргу на на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Відповідно до скарги вказує, що ОСОБА_1 надійшла постанова №79445461 про накладення арешту на усі її банківські рахунки, видана приватним виконавцем Доготар М.В. Внаслідок цього її рахунки (зокрема ФОП-рахунок № НОМЕР_1 ) фактично заблоковано (залишок 0 грн, стан рахунку - 19845 грн. і т.д.), що паралізувало її підприємницьку діяльність та завдало невідкладної матеріальної шкоди. Вважає дії приватного виконавця такими, що перевищують повноваження та/або суперечать вимогам законодавства, оскільки: - ФОП-рахунок використовується виключно для підприємницької діяльності; блокування цього рахунку призводить до неможливості виконувати договірні зобов`язання та отримувати платежі від клієнтів. Також зазначає, що їй не були належним чином надані копії постанови/виконавчих документів до/після накладення арешту (або виконавець не надав достатніх роз`яснень). Також банк у відповіді повідомив, що обмеження застосовано на підставі листа виконавця.

Приватний виконавець надав суду письмові пояснення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні скарги.

Вивчивши скаргу, пояснення та позицію приватного виконавця, дослідивши матеріали поданої скарги, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Доготара М.В. перебував виконавчий лист Садгірського районного суду м. Чернівці №726/643/25, виданий 17.09.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №1348-3595 від 13.02.2024 року в загальному розмірі 43510,00 грн., з яких 9300,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 34210 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та стягнення 6056 грн. судового збору.

28.10.2025 року керуючись статтями 3, 4, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон), приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготаром М. В., за заявою стягувача відкрито виконавче провадження №79445461 3 примусового виконання вищевказаного виконавчого документа та надіслано сторонам виконавчого провадження постанови ідентифікатором доступу до інформації про виконавчі провадження.

У своїй скарзі боржник ОСОБА_1 зазначає як перевищення повноважень приватним виконавцем накладення арешту на її рахунки і зокрема на рахунок ФОП та просить визнати дії приватного виконавця Доготара М.В. неправомірними. Однак скаржник не вказує, яку саме норму закону порушив виконавець під час вчинення ним виконавчих дій. Водночас, пунктом першим частини першої статті 10 Закону визначено, що звернення стягнення на кошти боржника є заходом примусового виконання рішень.

Згідно частини першої та другої статті 56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Так, Постанова про арешт майна (коштів) боржника винесена приватним виконавцем 28.10.2025 року у межах виконавчого провадження №79445461, тобто під час відкриття виконавчого провадження.

Вищевказану постанову підписано електронно-цифровим підписом та за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження направлено до фінансових установ для подальшого виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404- VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом кошти, що перебувають i спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов?язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без прийняття до виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Отже, банком не визначено жоден рахунок боржника як рахунок із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Абзацом другим частини другої статті 59 Закону визначено, що виконавець зобов?язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів. які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Як випливає із письмових пояснень державного виконавця у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які документи із банківських установ, про спеціальний режим використання будь якого рахунку боржника. На адресу приватного виконавця від банківських установ або боржника, не надходило жодних документів та відомостей які підтверджують, що кошти, які знаходяться на Ваших рахунках мають спеціальний режим використання та /або звернення стягнення на які заборонено законом.

До приватного виконавця не надходила також заява боржника про зняття арешту.

Окрім цього, відповідно до підпункту 1 абзацу 6 пункту 10-2 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Заява від боржника про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій до приватного виконавця також не надходила.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. 3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Стаття 73 Закону України «Про виконавче провадження» також встановлено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами;

6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини;

7) допомогу при усиновленні дитини;

8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9) допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум:

1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Постановою приватного виконавця Доготаря М. від. 28.10.2025 р. було відкрито виконавче провадження ВП №79445461

Відтак, приватним виконавцем при винесенні вказаної постанови не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Повідомлень від банківської установи про наявність у боржника рахунків зі спеціальним режимом використання до приватного виконавця не надходило і докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

З долучених скаржником та наявних у матеріалах справи скріншотів екрану мобільного телефону з мобільного банківського застосунку, з інших наявних матеріалів, досліджених судом, неможливо дійти висновку про те, що на рахунку ОСОБА_2 , про який скаржник зазначає у скарзі, наявні грошові кошти, на які не може бути звернено стягнення, а також, що вказаний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі №756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) вказано, що «виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»)».

Враховуючи викладене, а також зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скарги, тому скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 259, 268, 447, 453 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. В. Байцар