Рішення № 135972815, 23.04.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/131/26

Провадження 2/718/46/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в особі судді Нагорного В.В.,

за участю секретаря судового засідання Якубівської В.В.,

учасники справи:

представник позивача - не з`явився,

відповідач - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

До Кіцманського районного суду Чернівецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 179655 від 17.04.2025 у розмірі 23937,07 грн., яка складається з 23530,00 грн. заборгованості за тілом, 6,07 грн. заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 401,00 грн., а також покласти на відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 17.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 179655 на суму 23530,00 грн, який укладено в електронній формі в порядку Закону України "Про електронну комерцію".

У позовній заяві позивач стверджує, що позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом a854472c, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

Позивач у позовній заяві зазначив, що на виконання умов кредитного договору, 17.04.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 5168-74ХХ-ХХХХ-3100 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора, а кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

За змістом позовної заяви, 16.04.2025 первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу № 16042025, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Пунктом 2.1. договору факторингу встановлено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Таким чином, відповідно до реєстру прав вимог № 5 від 05.08.2025 до договору факторингу 1 та акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 5 від 05.08.2025 до договору факторингу 1, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

У позовній заяві позивач стверджує, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви за кредитним договором, становить 25137,07 грн., яка складається з: 23530,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6,07 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом; 401,00 грн. - заборгованість по комісії; 1200,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 09 березня 2026 року о 10:30 год., за клопотанням позивача зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати суду інформацію, яка містить банківську таємницю.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 березня 2026 року відкладено розгляд справи на 23 квітня 2026 року об 11:30 год, повторно зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати суду інформацію, яка містить банківську таємницю.

У судове засідання, призначене на 23 квітня 2026 року об 11:30 год., сторони та їх представники не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому, у позовній заяві представник позивача просив у разі неявки в судове засідання представника позивача провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала ідентифікатором 6d8a8ea8 заяву на видачу кредиту від 15.04.2025, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС».

17.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) уклали договір про споживчий кредит (індивідуальна частиина) № 179655 (далі - кредитний договір), за змістом якого відповідач приєдналась до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п.2.1. кредитного договору).

Згідно п.2.2.1, кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 23530.00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 19996.10 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №164521 від 19.12.2024 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 4.40 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3529.50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Комісія за надання кредиту складає 3529,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, Загальний строк кредитування за цим Договором складає 275 днів з 17.04.2025 р. (дата надання кредиту) по 17.01.2026 р. Денна процентна ставка складає: 3548.36 грн. (три тисячі п`ятсот сорок вісім грн. тридцять шість коп.) / 23530.00 грн. (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять грн. 00 коп.) / 275 днів * 100% = 0,0548%/день. (п.п.2.3, 2.5., 2.6, 2.7.1 кредитного договору).

Заявою на видачу кредиту від 15.04.2025 р., підписана позичальником підтверджується звернення відповідача до кредитодавця з проханням надати кредит у розмірі 23530,00 грн., у якій відповідач вказала реквізити свого паспорта, дату свого народження і місце народження, місце проживання, інформацію про освіту, сімейний стан, місце роботи та середньомісячний дохід, зазначила свій РНОКПП та номер телефону і контактну особу.

Сторонами кредитного договору узгоджено графік платежів за кредитним договором.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26.03.2026 надіслав суду лист № 20.1.0.0.0./7-260310/78129-БТ від 16.03.2026 р., в якому повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), а також надав виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період 17.04.2025-22.04.2025р., з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримала зарахування коштів на карту № НОМЕР_2 у розмірі 4,40 грн.

16.04.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу № 16042025, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

05 серпня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підписано акт приймання-передачі Реєстру прав вимогт №5 до Договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025р., згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» передало ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» кількість боржників: 966.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 року Реєстр прав вимоги №5 від ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25137,07 грн, що також зазначена у виписці з особового рахунка за кредитним договором № 179655 від 17.04.2025.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем матеріали справи не містять.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також Іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Оскільки наявними у справі доказами підтверджено виконання первісним кредитором зобов`язань перед відповідачем, а доказів погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Щодо стягнення з відповідача суми прострочених платежів за комісією, суд зазначає наступне.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У п.2.5. договору № 179655 від 14.04.2025 року передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3529,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Отже, в матеріалах справи наявні докази в підтвердження обставин щодо обґрунтованості стягнення з відповідача заборгованості по комісії.

Щодо відступлення прав вимоги.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду.

Судом встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором №179655 від 17.04.2025 року, який був укладений згідно чинного законодавства, первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, а право вимоги до відповідача було передано позивачу відповідно до чинного законодавства, однак доказів погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2622,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги суд зазначає наступне.

Згідно із п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії договору про надання правничої допомоги від 10 вересня 2025 року №10/09/25-02, укладеного між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ», додатковової угоди №25771368119 від 11.09.2025 року, актом прийому передачі наданих послуг від 25.11.2025 року.

Оскільки визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою та такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих послуг, то вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Відтак, з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 179655 від 17.04.2025 у розмірі 23937 (двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн. 07 коп., яка складається з 23530 (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять) грн. 00 коп. заборгованості за тілом, 6 (шість) грн. 07 коп. заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 401 (чотириста одна) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163), судові витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Нагорний