Ухвала суду № 135972606, 20.04.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3808/25

Провадження № 2-п/645/21/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Ульяніч І.В., при секретарі Циганок В.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_4 (не з`явилась), представник третьої особи ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_5 (не з`явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Немшлянського районного суду м.Харкова від 15.01.2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_4 , в особі свого представника адвоката Бєлової О.Є., звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 15.01.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_5 .

В обгрунтування заяви зазначає, що витрати на правову допомогу у розмірі 17500 грн., що ґрунтуються на договірних відносинах, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством. Їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні. Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку. Чинним законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в адміністративній справі у порядку цивільного судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень цивільного законодавства. Не зважаючи на те, що позивач не реалізував своє право на відшкодування судових витрат, у межах справи №645/7269/24, вважає, що такі витрати не можуть бути віднесені до складу збитків чи шкоди у розумінні цивільного законодавства, а відтак не підлягають стягненню з відповідача в межах даного цивільного провадження. Також відповідачка заперечує проти стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., оскільки наведені позивачем обставини мають декларативний характер та не підтверджені належними доказами, а визначений розмір не відповідає принципам розумності та співмірності. З огляду на наведене, відповідачка вважає, що існують підстави для перегляду заочного рішення відповідно до ст. 284, 288 ЦПК України, оскільки подані нею доводи мають істотне значення для правильного вирішення справи. У зв`язку з наведеним просить суд скасувати заочне рішення від 15.01.2026 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо перегляду заочного рішення заперечував, просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 ..

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо перегляду заочного рішення заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 .

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримала, просила суд про її задоволення та скасування Заочного рішення суду від 15.01.2026 року, посилаючись на практику Верховного Суду, згідно якої витрати на правову допомогу не є збитками.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, просила про розгляд заяви за її відсутності.

Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним заяву задовільнити, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 15.01.2026 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 17 500 грн. та за спричинену моральну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 20 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 340,78 грн., які складаються з витрат на поштове відправлення у розмірі 31,59 грн. та судового збору у розмірі 309,19 грн.

Судові повістки про виклик відповідача ОСОБА_4 у судові засідання, призначені на 27.10.2025 та 04.12.2025 року, повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У судове засідання, призначене на 15.01.2026 року, відповідач була повідомлена за допомогою SMS-повідомлення у додатку «Viber». Поштові повідомлення надсилались судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в той же час суд направляв виклик відповідачу на іншу адресу.

Згідно ч. 3 ст. 287 ІПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 462/6473/16-ц за провадженням № 14-400 цс 18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц за провадженням № 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 489/5045/18 за провадженням № 14-191 цс 19). Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

Суди першої інстанції зобов`язані враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Ігнорування сталої практики ВС є підставою для скасування рішення.

Суд вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню, оскільки обставини, на які посилається відповідач мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому суд задовольняє заяву відповідача ОСОБА_4 , скасовує заочне рішення та призначає справу до розгляду у загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Немшлянського районного суду м.Харкова від 15.01.2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_5 задовільнити.

Скасувати заочне рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 15 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_5 .

Справу призначити до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2026 року на 15 год. 00 хв., про що повідомити сторони.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 24.04.2026 року.

Суддя І.В.Ульяніч