Ухвала суду № 135972387, 24.04.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3524/26

Провадження №6/639/163/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Рубіжного С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадження шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року на адресу Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

В поданій заяві, представник заявника просить замінити стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у виконавчому провадженні №64876191 з примусового виконання виконавчого напису № 80479, що видав приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, щодо стягнення з Боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ: 39493634, юридична адреса: 04052, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 літера Б; реквізити IBAN № НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346)

Вказана заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Як вбачається з копії Постанови про відкриття виконавчого провадження № 64876191 від 17.03.2021 року, місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 , є АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації про виконавче провадження, боржник змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 »та місце ії проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було направлено запити.

Відповідно до Відповіді №2644003 від 24.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованою не значиться.

Відповідно до Відповіді №2644050 від 24.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Відповіді №2644032 від 24.04.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки ВПО відсутні.

Відповідно до матеріалів заяви предметом спору є вимога про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно положень п. 3 ч. 1ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

За змістом ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", яка має назву "Місце виконання рішення", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Тобто законодавець пов`язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, відступивши від попередніх висновків, зазначила, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, та за вимогами статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Верховний суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 наголосив, що виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Згідно Інформації про виконавче провадження, приватним виконавцем Богатиренко А.І.. виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса на території Новобаварського районного суду міста Харкова не здійснюються..

В свою чергу, до матеріалів заяви не додано жодних доказів того, що на території Новобоварського району м. Харкова проводяться будь які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 64876191 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 80479 від 24.10.2020.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України). Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи викладене, справа за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником не підсудна Новобаварському районному суду міста Харкова, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати для розгляду за належною підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова за місцем реєстрації боржника.

За наведених обставин, керуючись ст. ст. 124, 125 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 3, 4, 23, 31, 32, 263, 353, 354, 355, 446 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадження шляхом заміни стягувача його правонаступником - передати на розгляд за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя С.О. Рубіжний