Ухвала суду № 135972337, 24.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8428/26

Провадження № 2/638/7508/26

УХВАЛА

Іменем України

24 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Тимченко А.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- Головне управління Національної гвардії України про визнання права на частку одноразової грошової допомоги, здійсненя розподілу часки та стягнення виплачених сум,-

встановив:

У квітні 2026 року до Шевченківського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в очобі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- Головне управління Національної гвардії України про визнання права на частку одноразової грошової допомоги, здійсненя розподілу часки та стягнення виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом..

В позовній заяві вказано місце проживання відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді за 2646791 від 24.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Салтівського району м.Харкова.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підстав для застосування правил альтернативної або виключної підсудності судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі наведеного, вважаю за необхідне передати справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- Головне управління Національної гвардії України про визнання права на частку одноразової грошової допомоги, здійснення розподілу часки та стягнення виплачених сум, до Салтівського районного суду м. Харкова, так як зареєстроване місцепроживання відповідача у справі, знаходиться на території Салтівського району м. Харкова, а дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Харкова.

Керуючись статтями 4, 27, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- Головне управління Національної гвардії України про визнання права на частку одноразової грошової допомоги, здійсненя розподілу часки та стягнення виплачених сум передати за підсудністю на розгляд до Салтівського районного суду м. Харкова.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя А.М.Тимченко