Ухвала суду № 135970214, 24.04.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 483/128/24

Провадження № 1-кп/488/104/26

У Х В А Л А

24.04.2026 року місто Миколаїв, вулиця Доктора Самойловича, 29а

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі: у складі: головуючого суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря:ОСОБА_4 прокурора:ОСОБА_5 обвинуваченої:ОСОБА_6 захисника обвинуваченої:ОСОБА_7 , ОСОБА_8

при проведенні судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка села Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурором подане клопотання про продовження застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, яке мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачена може переховуватись від суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України) та продовжити злочинну діяльність (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).

Захисники обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 та захисник адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання, просили змінити запобіжний захід на інший, на більш м`який у виді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи вказане наступним. Прокурором не доведено наявності кожного із заявлених ним ризиків, твердження прокурора мають характер припущень, не заснованих на певних фактах чи обставинах, а тому доводи прокурора не можуть бути підставою для задоволення його клопотання. Окрім того, ОСОБА_6 має ряд захворювань, на даний час стан здоров`я останньою значно погіршився, що підтверджується висновками магнітно-резонансної томографії правого колінного суглоба від 25.03.2026 року, діагноз: «Остеоартроз правого колінного суглоба ІІ ступеню. Дегенеративні зміни медіального та латерального менісків», магнітно-резонансної томографії кульшових суглобів від 25.03.2026 року, діагноз: «Асептичний некроз головки лівої стегнової кістки ІІ стадії. Синовіїт правого кульшового суглоба». Враховуючи вказане, ОСОБА_6 потребує негайного оперативного втручання, що в межах ДУ «Миколаївський СІЗО» неможливо. Подальше тримання обвинуваченої під вартою без можливості бути звільненою до завершення розгляду кримінального провадження не є виправданим, суперечить вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, а також грубо порушує її права на свободу та особисту недоторканість. Окрім того, захисник просив про зменшення розміру раніше визначеної судом застави у випадку не задоволення клопотання про обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачена у судовому засіданні підтримала позицію своїх захисників.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів викликає таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, принаймні протягом певного часу. За виняткових обставин, цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.

При цьому продовження строку дії запобіжного заходу стає можливим за наявності ризиків. Ризик це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у частині 1 статті 177 КПК України.

Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування та розгляду судом кримінального провадження (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків, тощо).

Рішення про застосування одного з видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, невчинення іншого кримінального правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.

Про наявність таких ризиків свідчать наступні обставини.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді, у тому числі, довічного позбавлення волі, тобто тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою може спонукати її ухилитися від суду. На переконання суду, суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику та не може проігнорована.

Окрім того, частина території нашої країни внаслідок збройної агресії досі не контролюється Україною, що з урахуванням проросійських поглядів обвинуваченої створює можливості для переховування на такий території.

Обвинувачення ОСОБА_6 у неодноразовому вчиненні дій, які кваліфіковані органом досудового розслідування за вищевказаною статтею, вказує також й на можливість продовження нею подібної поведінки, оскільки на території України продовжує працювати програма для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджер) «Telegram», за допомогою якого ОСОБА_6 , за версією сторони обвинувачення, було вчинено кримінальне правопорушення, яке інкримінується останній та інші подібні програми.

Колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки в ході розгляду клопотання прокурора встановлено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, які є наявними та актуальними, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених статтею 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та подальшого продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.

З відповіді начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях вбачається, що на теперішній час загальний стан обвинуваченої контрольований та медичної допомоги за межами Державної установи «Миколаївський СІЗО» ОСОБА_6 не потребує.

Разом із тим, колегія суддів, дослідивши документи, додані до клопотання захисника щодо стану здоров`я останньої, зазначає, що захисником до клопотання додано документи, а саме висновки лікарів магнітно-резонансної томографії правого колінного суглоба від 25.03.2026 року, діагноз: «Остеоартроз правого колінного суглоба ІІ ступеню. Дегенеративні зміни медіального та латерального менісків», магнітно-резонансної томографії кульшових суглобів від 25.03.2026 року, діагноз: «Асептичний некроз головки лівої стегнової кістки ІІ стадії. Синовіїт правого кульшового суглоба». Окрім того, захисником у судовому засіданні долучено до матеріалів кримінального провадження консультативний висновок, виданий ОСОБА_6 22.04.2026 року, де зазначено про потребу ОСОБА_6 у оперативному втручанні у зв`язку із встановленим їй діагнозом «Двобічний остеоартроз третього-четвертого ступеню з асептичним некрозом голівок стегнових кісток».

17.07.2024 року ухвалою суду обвинуваченій встановлений розмір застави 908.400,00 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень. Це є максимальний розмір, передбачений пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України.

Ухвалою колегії суддів від 31.10.2024 року обвинуваченій було зменшено розмір застави та визначено розмір застави 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605.600,00 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень.

Таким чином, останній раз розмір застави переглядався судом більше років тому.

На даний час, з урахуванням плину часу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зменшені у зв`язку із тим, що майже всі матеріали провадження досліджені судом.

Окрім того, стан здоров`я обвинуваченої беззаперечно, значно погіршився, а тому колегія суддів доходить до висновку про необхідність про визначення нового розміру застави (зменшення) у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що обвинувачена підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе визначити обвинуваченій ОСОБА_6 розмір застави 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 399.360,00 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, у разі внесення якої ОСОБА_6 слід негайно звільнити з-під варти.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доведеним наявність вищевказаних ризиків і неможливість запобігти їм при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України та вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченої під вартою, а відповідно до часткового задоволення клопотання прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177,178, 183, 350 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити строк застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесяти) діб, тобто не більше ніж до 22.06.2026 року включно.

Клопотання захисника обвинуваченої задовольнити частково.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_6 розмір застави 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 399.360,00 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, у разі внесення якої ОСОБА_6 слід негайно звільнити з-під варти.

У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти, покласти на неї на строк до 22.06.2026 року наступні обов`язки:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, ін. документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

У разі порушення обвинуваченою вказаних обов`язків, а також її процесуальних обов`язків, внесену заставу буде звернуто в дохід держави та вирішено питання про застосування до обвинуваченої більш суворого запобіжного заходу.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження, до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3