Рішення № 135969599, 22.04.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/327/26

2/709/459/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛТ Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ "КЛТ Кредит" (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 15260 від 29 липня 2024 року, відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 365 днів, шляхом переказу на платіжну картку

№ НОМЕР_1 емітовану АТ «А-Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/ та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 460801 направлявся відповідачу 29 липня 2024 року о 21:28:39 год шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у Кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 29 липня 2024 о 21:28:50 год шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 460801 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/.

Відповідач в порушення умов Кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 42756,08 грн, з яких: 6992,00 грн - заборгованість за кредитом; 35764,08 грн - заборгованість за нарахованими процентами за період з 29.07.2024 року по 29.07.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми цивільного законодавства, позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 42756,08 грн та понесені судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги визнав частково, просив стягнути лише заборгованість в сумі 7000 грн. Щодо нарахування процентів посилався на норми Закону України «Про споживче кредитування», вказував на те, що відповідно до ст. 8 зазначеного закону максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати такі значення: в період часу з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року (120 днів) 2,5%; 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року (120 днів) 1,5%; з 20 серпня 2024 року - 1%. За таких обставин вимоги про стягнення заборгованості по процентам є необгрунтованими та недоведеними. Не визнає позовні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн та вважає дану суму витрат не співмірною з заявленими позовними вимогами, яка не відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу на ведення справи та цінності справи для сторін спору. При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію виходячи з конкретних обставин справи.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому щодо нарахованих процентів зазначено, що відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних). 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. У разі внесення змін до Кредитного договору в частині складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту), необхідно здійснювати розрахунок денної процентної ставки з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, визначеного на день внесення таких змін до Кредитного договору.

Зміни до Кредитного договору, що укладений з Відповідачем, не вносились (додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладались), то відповідно правових підстав для перерахунку денної процентної ставки немає. Щодо правомірності стягнення понесених витрат на правову допомогу, то представник зазначає, що на підтвердження розміру витрат позивачем долучено до матеріалів справи всі необхідні документи. В зв`язку з викладеним просили позов задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання сторони не викликалися.

Відповідач про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, подав відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 29 липня 2024 між ТОВ "КЛТ Кредит" та ОСОБА_1 в електроннійформі укладено кредитний договір № 15260.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 460801 направлявся відповідачу на його мобільний номер, який зазначений у кредитному договорі.

Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір бувпідписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 460801 в особистому кабінеті на веб сайті в мережі інтернет https.//kltcredit.com.ua.

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором 1.1. Сума кредиту складає 7000,00 грн. Мета кредиту споживчі цілі.

Процентна ставка за користування кредитом становить 1,5 % від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 547,50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою (п. 1.3 договору).

Відповідно до пункту 1.4 строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатків №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів.

Невід`ємною частиною цього договору є правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «КЛТ Кредит», які розміщені на сайті товариства (п. 1.6 договору).

Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові (п. 1.8 договору).

Для мінімізації зальних витрат позичальника за кредитним договором, товариство рекомендувало позичальнику здійснити повне погашення нарахованих процентів та кредиту відповідно до розрахунку: дата видачі кредиту 29.07.2024; дата платежу процентів першого періоду 18.08.2024; сума кредиту 7000,00 грн; нараховані проценти за користування кредитом - 2100 грн; разом до сплати 9100,00 грн (п. 1.5 договору).

Згідно з п. 2.1.1 договору Товариство має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених договором.

Позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит (п. 2.4.1 договору).

Даний договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті товариства відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»(п. 6.1 договору).

Кредитний договір підписаний 29 липня 2024 року електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором та цього ж дня кредитні кошти у сумі 7000 грн перераховано на карту позичальника, що підтверджується витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https://kltcredit.com.ua/. Одноразовий ідентифікатор 460801 відправлено на номер телефону НОМЕР_3 .

ТОВ «КЛТ Кредит» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку.

20 березня 2026 року судом отримано інформацію на запит від "Акцент Банк", згідно з якою, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та направлено виписку по рахунку за період з 29.07.2024 по 03.08.2024.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідачем ОСОБА_1 фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи. В добровільному порядку відповідач отримані у кредит кошти на користь ТОВ «КЛТ Кредит» не повернув, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6992,00 грн.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування»(пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

В свою чергу, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставка визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 29.07.2024 по 29.07.2025, в сумі 35764,08 грн.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.4. Кредитного договору становить 365 днів.

Відповідно до п. 1.4. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.4. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Згідно п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача за Кредитним договором по нарахованим та несплаченим процентам, станом на 29.07.2025 становить 35764,08 грн, за період з 29.07.2024 по 29.07.2025, що нараховані відповідно до п. 1.3. Кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитом (547,50% річних) та Графіку платежів, в межах строку кредитування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, яка була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період часу з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 2,5 %, в період часу з 22.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 1,5 %, а з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.

Вказане свідчить про те, що у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Тому небгрунтованими є доводи представника позивача у відповіді на відзив щодо необхідності застосування визначеної у договорі споживчого кредитування денної процентної ставки у розмірі 1,5 % за весь період нарахування заборгованості.

З матеріалів справи встановлено, що кредитний договір № 15260 укладено 29.07.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, з 29.07.2024 по 19.08.2024 застосовується процентна ставка 1,50 %, а з 20.08.2024 по 28.07.2025 (строк надання кредиту кредиту згідно п. 1.4 Договору) 1%.

Керуючись вимогами Закону, суд, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом ОСОБА_1 , зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує та не заперечується відповідачем, що він отримав кредитні кошти 29.07.2024 року у розмірі 7000,00 грн.

За період з 29.07.2024 по 19.08.2024 заборгованість відповідача за відсотками становить 2310,00 грн (7000,00 х 1,5% х 22 дні).

Починаючи з 20.08.2024 року - денна ставка має становити не більше 1%.

Разом з цим відповідач 22.08.2024 року здійснив платіж у розмірі 2528 грн, що відображено у розрахунку позивача, з яких здійснено оплату відсотків у розмірі 2520 грн, та тіла кредиту у розмірі 8,00 грн.

За період з 20.08.2024 року по 28.07.2025 року заборгованість відповідача за відсотками становить 23982,80 грн (7000,00 х 1,0% х 3 дні (за період з 20.08.2024 по 22.08.2024) + 6992,00 х 1,0% х 340 днів (за період з 23.08.2024 по 28.07.2025).

Таким чином, всього заборгованість за відсотками складає 23772,80 грн (2310,00 + 23982,80 - 2520,00).

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6992,00 грн та відсотками в розмірі 23772,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 30764,80 гривень, що становить 71,95% (30764,80 / 42756,08 х 100) від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1915,60 гривень (2662,40 / 100 х 71,95).

Що стосується судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: договір про надання юридичних послуг №16/09/2024 від 16 вересня 2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг №57 до договору про надання юридичних послуг; витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №57 до договору про надання юридичних послуг, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На думку суду, понесені ТОВ "КЛТ Кредит" витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛТ Кредит", код ЄДРПОУ 40076206, заборгованість за кредитним договором № 15260 від 29 липня 2024 року в розмірі 30764,80 гривень, з яких: 6992,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 23772,80 гривень -заборгованість по відсоткам, судовий збір у розмірі 1915,60 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривні, а всього стягнути 35680,40 (тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 40 копійок) гривень.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Повні найменування сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛТ Кредит", місцезнаходження:

площа Солом`янська, 2, прим 04, м. Київ, код ЄДРПОУ 40076206.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В. В. Левченко