Рішення № 135969416, 23.04.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/811/26

2-о/703/77/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Крамної Л.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Холодняк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сміла Черкаської області померла ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з нею проживав її син ОСОБА_3 , який відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняв спадщину, а в нотаріальному порядку її не оформив.

За даними Управління «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 28.10.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 11.12.1970 року, а інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня, оскільки відсутня будинкова книга та архівні дані.

Згідно довідки квартального комітету №2 Смілянської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 135545, на момент смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 , був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_3 .

Таким чином ОСОБА_2 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом із сином ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 , який її належав.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Сміла Черкаської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті. На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Згідно акту від 08 грудня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з листопада 2020 року по 04 січня 2022 року (на день смерті) постійно проживав по АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , копія якого надається до матеріалів заяви, оригінал знаходиться в заявника.

Тобто на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 не проживав, а проживав по АДРЕСА_1 разом із племінником ОСОБА_1 , де останній зареєстрований та проживає.

ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 для ОСОБА_1 є рідним дядьком по батьковій лінії споріднення, а ОСОБА_2 - є матір`ю його батька ОСОБА_5 та його дядька.

Відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

На даний час заявник іменуюся прізвищем « ОСОБА_6 », оскільки його змінив з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 ».

Відповідно до п.п.3.19. п.п.3.20. глави 10 Видача свідоцтв про право на спадщину «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкоємця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Звернувшись через представника до Смілянської державної нотаріальної контори із відповідними документами для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_2 але в нотаріальному порядку не оформив, нотаріусом 31.12.2025 року листом № 2102/01-16 роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видати неможливо, оскільки не підтверджено документами прийняття спадщини між спадкодавцями і спадкоємцями.

Оскільки на час відкриття спадщини, ОСОБА_1 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 в житловому будинку по АДРЕСА_1 , тому заяви до нотаріуса у шестимісячний термін не подавав, про відмову від прийняття спадщини не заявляв.

Метою звернення до суду є встановлення факту постійного проживання спадкоємців із спадкодавцями на час відкриття спадщини, для подальшого оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України.

Оскільки в позасудовому порядку зазначені обставини вирішити неможливо, тому в неї виникли підстави звернутися до суду із даною заявою.

У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду та просить суд встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 підтримали заявлені вимоги з підстав, зазначених у заяві та просили їх задовольнити з підстав, наведених у заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні були допитані свідки.

Зокрема, свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_3 дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстрований був за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 була матір`ю ОСОБА_3 , вона (свідок) знала її з дитинства, бо та працювала вчителем. Також вона знає заявника, ОСОБА_3 був його дядьком, братом батька заявника. Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_3 проживав деякий час, недовго сам, а потім його забрав до себе на проживання заявник за адресою: АДРЕСА_1 . Вона працювала листоношою, носила пенсію для ОСОБА_7 за вказаною адресою, тому їй це дійсно відомо. За місцем реєстрації ОСОБА_3 не проживав, лише іноді навідувався туди «приглянути» за будинком та погодувати котів.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що заявник є його племінником, та він проживає поруч із ним. Вказав, що ОСОБА_3 на день смерті проживав по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є бабусею заявнику, а ОСОБА_3 рідним дядьком. ОСОБА_2 померла у 2012 році, на день смерть вона проживала разом із сином ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 помер у 2022 році, на день смерті проживав по АДРЕСА_1 . На адресу своєї реєстрації він ходив, щоб погодувати котів.

Заслухавши заявника, його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сміла, Черкаського (Смілянський) району, Черкаської області, померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть, видане повторно 27 вересня 2025 року серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори від 09.08.1974р., реєстровий № 1460 та на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори від 09.08.1974р., реєстровий номер №1458.

На день смерті ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з нею проживав її син ОСОБА_3 .

За даними Управління «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 28.10.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 11.12.1970 року, а інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня, оскільки відсутня будинкова книга та архівні дані.

Згідно довідки квартального комітету №2 Смілянської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 135545, на момент смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 , був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_2 на час смерті постійно проживала в належному їй житловому будинку АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 , який їй належав.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскільки ОСОБА_2 на день своєї смерті постійно проживала разом з своїм сином ОСОБА_3 , а тому відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_3 є таким що прийняв спадщину після своєї матері, як спадкоємець першої черги, але в нотаріальному порядку свої спадкові права не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Сміла Черкаської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті від 27.09.2025 року № 00053859525.

На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Згідно акту від 08 грудня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з листопада 2020 року по 04 січня 2022 року (на день смерті) постійно проживав по АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Таким чином, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 не проживав, а проживав по АДРЕСА_1 разом із племінником ОСОБА_1 , де останній зареєстрований та проживає.

Таким чином відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_1 являється таким що прийняв спадщину після смерті свого дядька ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 для ОСОБА_1 є рідним дядьком по батьковій лінії споріднення, а ОСОБА_2 - є матір`ю його батька ОСОБА_5 та його дядька, що підтверджується наданими в матеріали справи документами.

Відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

На даний час заявник іменуюся прізвищем « ОСОБА_6 », оскільки його змінив з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 14 травня 2008 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Смілі Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області.

Згідно даних Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 27 вересня 2025 року, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьками є: батько ОСОБА_12 , мати ОСОБА_2 .

Згідно даних Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 27 вересня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками є: батько ОСОБА_12 , мати ОСОБА_2 .

Тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_5 між собою є рідними братами, адже батьки їх спільні.

Відповідно до п.п.3.19. п.п.3.20. глави 10 Видача свідоцтв про право на спадщину «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкоємця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Факт постійного проживання ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 на день її смерті разом із ОСОБА_3 та факт постійного проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 , підтверджується також поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Звернувшись через представника до Смілянської державної нотаріальної контори із відповідними документами для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_2 але в нотаріальному порядку не оформив, нотаріусом 31.12.2025 року листом № 2102/01-16 роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видати неможливо, оскільки не підтверджено документами прийняття спадщини між спадкодавцями і спадкоємцями.

Оскільки на час відкриття спадщини, ОСОБА_1 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 в житловому будинку по АДРЕСА_1 , тому заяви до нотаріуса у шестимісячний термін не подавав, про відмову від прийняття спадщини не заявляв.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються Іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

З урахуванням досліджених судом документів, а також показів свідків, судом встановлено, що факти, які просить встановити заявник дійсно мали місце.

Оскільки в позасудовому порядку заявник позбавлений можливості встановити наведений факт, а встановлення даного факту має для нього юридичне значення, суд вважає за можливе задовольнити її заяву в повному обсязі.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись ч. 2 ст. 256, ст. 10, 11, 60, 213-215, 259 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2026 року.

Головуючий: Ю. В. Крива