Рішення № 135969131, 22.04.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/450/26

провадження № 2/136/250/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок по спадщині за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі відповідач), у якому просив:

- визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на весь житловий будинок з усіма господарськими будівлями який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 - після його смерті відкрилась спадщина у вигляді частки будинку в АДРЕСА_1 , після якого позивач спадщину прийняв. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина також у вигляді частки житлового будинку який розташований в АДРЕСА_2 - після смерті якої позивач також спадщину прийняв. Однак при оформленні будинку на позивача розташованого в АДРЕСА_1 - нотаріусом було відмовлено му видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків на вищевказаний будинок так як виявилось, що даний будинок належить колгоспному двору, а тому належить його членам на праві сумісної власності, тобто встановити яка частка зазначеного будинку належить покійному батькові не представляється можливим.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкові справи.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, однак у своїй заяві від 03.04.2026 просили проводити розгляд справи без їх участі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, а у своїй заяві просили суд про розгляд справи за його відсутності, позов просили задовольнити.

Суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, без сторін, не здійснюючи фіксування судового засідання.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, і які не оспорює відповідач, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Із матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 за №95/2012, встановлено, що своїм право на спадкування скористалась дружина померлого, матір позивача ОСОБА_3 та син позивач ОСОБА_1 подавши нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Із довідки виданої органами місцевого самоврядування, встановлено, що до складу сім`ї ОСОБА_2 входили: син ОСОБА_1 1961 р.н. та дружина ОСОБА_3 1943 р.н.

Із матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 за №191/2025, встановлено, що своїм право на спадкування скористався син померлої, позивач ОСОБА_1 подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Із довідок виданих органами місцевого самоврядування, встановлено, що до складу сім`ї ОСОБА_3 входили: чоловік ОСОБА_2 1935 р.н. (помер) та син ОСОБА_1 1961 р.н. На день її смерті інші особи не зареєстровані та не проживали.

Отож зібрані у справі докази підтверджують, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті своїх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , спадщину прийняв та вона йому належить з моменту відкриття.

Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори від 04.03.2026 за № 02-31/42 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок під АДРЕСА_1 , з тих підстав, що він належав до колгоспного двору, а нотаріусу не представилось за можливе визначити, яка частка належала спадкодавцеві

Тоді як на частину майна у вигляді земельних ділянок на ім`я позивача нотаріусом було видано нотаріальні акти.

У п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справі про спадкування" №7від 30.05.2008, вказано, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 120 ЦК Української PCP 1964 майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121, 123 ЦК Української PCP 1964 володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.2005 (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п."а" п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 01.06.1988 № НОМЕР_1 виданого Росошанською селищною радою народних депутатів встановлено, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, головою якого зазначено ОСОБА_4 , право власності на житловий будинок зареєстроване у порядку визначеному діючим законодавством на день вчинення вказаної дії.

Згідно з довідкою, що видана 04.03.2026 за №6/30 на підставі запису з по господарської книги №1 станом на 15.04.1991 р., особовий рахунок № НОМЕР_2 , за цим двором значиться житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться під АДРЕСА_1 . Власник житлового будинку - ОСОБА_2 . За даною адресою були зареєстровані слідуючі особи: ??? ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ??? ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Житловий будинок відноситься до суспільної групи колгоспників.

З огляду на викладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 був одноосібним власником колгоспного двору, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті свої батьків, спадщину прийняв, отож вона йому належить, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлений можливості з незалежних відйого волі підстав.

З урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є очевидною, а обраний спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, не заперечували проти задоволення позову.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 18.12.2009 № 14, «Про судове рішення у цивільній справі»).

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок по спадщині за законом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок з усіма господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 по спадкуванню за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Учасники цивільного процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач - Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницького району, Вінницької області, ЄДРПОУ - 04325957).

Суддя Дмитро КРИВЕНКО