Рішення № 135969012, 23.04.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/735/2026

130/4113/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звертається до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71298572 від 24 травня 2025 року та № 8354257 від 24 травня 2025 року в загальному розмірі 44372,50 грн, а також судових витрат за сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу в сумі 4500 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію договору позики, правила про надання грошових коштів у позику, довідку про ідентифікацію, копію платіжної інструкції, копію розрахунку заборгованості, копію договору факторингу, копію витягу з реєстру боржників.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 31 грудня 2025 року (а.с. 1).

В порядку частини сьомої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 8 січня 2026 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 12 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Також цією ж ухвалою витребувано в АТ КБ «Приват банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів відповідачу, яка 20 січня 2026 року надійшла до суду.

Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання та за адресою вказаною в позовній заяві (а.с.61).

Однак, 20 січня 2026 року на адресу суду повернулися конверти із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній " (а.с. 64).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання згідно з положеннями частин сьомої та восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.

Заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що 24 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71298572, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7 500 грн строком на 30 днів (з 24 травня 2025 року по 22 червня 2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.25 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1125 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу -ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (а.с. 9 на звороті -16).

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні, в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '04286 - 24 травня 2025 року 18:19:38 год (а.с. 18).

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71298572 від 24 травня 2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 500 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» (а.с. 19).

Згідно з копією довідки № КД-000077756 від 06 листопада 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між Компанією ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 24 травня 2025 року, сума 7 500 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 7b2e456a-3e5a-46ea-90f9-c77dade549e4 (а.с. 18 на звороті).

Згідно розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 24 187,50 грн , з яких 7 500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 562,50 грн сума заборгованості за процентами; 1125.00 грн сума заборгованості за комісією; 15 000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с. 7).

Також, 24 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 8354257, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5 000 грн строком на 360 днів (з 24 травня 2025 року по 1 травня 2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 250 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному статтею. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (а.с. 20 на звороті -27).

Згідно з копією довідки № КД-000074990 від 04 листопада 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між Компанією ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 24 травня 2025 року, сума 5 000 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу f290ecce-0661-4fb2-86c9-496c04488204 (а.с. 29).

Згідно розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 20185 грн, з яких 5 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн сума заборгованості за процентами; 862.50 грн сума заборгованості за комісією; 10 000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с. 19 на звороті-20).

16 жовтня 2025 року ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №16/10/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за вказаними вище кредитними договорами, що підтверджується Договором факторингу разом з додатками та витягом з Реєстру заборгованості (а.с.31-40).

Відповідно до наданої суду інформації АТ КБ «Приват Банк» від 20 січня 2026 року, на ім`я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 24 травня 2025 року було здійснено зарахування кредитних коштів на суму 5000 грн та 7500 грн (а.с.67-68).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Укладаючи договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідач свої зобов`язання за договорами повністю не виконав, прострочив повернення тіла кредиту та процентів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, рішенні Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України. Відтак, позивач здійснив нарахування відсотків правомірно.

Згідно зі статтею 523 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій саме формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передано новому кредиторові.

Положеннями частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другій стороні (клієнту) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи те, що до позивача на підставі договору Факторингу перейшло право вимоги по стягненню із відповідача заборгованості, яка виникла за кредитними договорами № №71298572 від 24 травня 2025 року та №8354257 від 24 травня 2025 року, при цьому належних та допустимих доказів виконання останнім свого грошового зобов`язання зі сплати даного боргу суду не надано, тому наявні підстави для стягнення з відповідача тіла кредиту, процентів за користування кредитами та комісії за надання кредиту оскільки як зазначено вище, відповідач підписав кредитний договір в якому сторонами узгоджено умови кредитування, тобто відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, зокрема щодо нарахування відсоткової ставки за користування кредитними коштами та комісії. Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за сумою кредиту та відсотками, то така заборгованість підлягає стягненню.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями за кредитним договором № №71298572 від 24 травня 2025 року в сумі 15000 грн та кредитним договором №8354257 від 24 травня 2025 року в сумі 10000 грн, а в загальній сумі 25000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

За змістом частини другої статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Таким чином, суд вважає, що викладення Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункту 6 розділу IV Закону № 1734-VIII в новій редакції не змінює визначене Цивільного кодексу України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитними договорами у період воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в загальному розмірі 25000 грн, задоволенню не підлягають

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто з у розмірі 2422,40 грн (а.с.6).

У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 43,65 % від розміру заявлених вимог) підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 1057,37 грн (2422,40 х 43,65 %) судового збору, іншу частину суми сплаченого позивачем судового збору, залишити за позивачем.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Разом з тим, за правилами частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача подано до суду договір № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року про надання правової допомоги (а.с. 40-42), витяг з акту -45та акт приймання -передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 6-ФП від 23 жовтня 2025 року на суму 4500 грн (а.с. 44) копію ордеру (а.с. 46 на звороті) та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 47).

Оцінивши дійсність та необхідність витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у цій справі, розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд не вбачає підстав для відступу від загального правила їх розподілу.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (43,65%), суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 1964,25 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 509, 525-527, 610-612, 625-627, 638, 639, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитними договорами № 71298572 від 24 травня 2025 року та № 8354257 від 24 травня 2025 рок в загальному розмірі 19372 (дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят дві) грн 25 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) грн 37 коп, та витрати на правову допомогу в сумі 1964 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят чотири) грн 25 коп.

В частині стягнення заборгованості за пенею в загальному розмірі 25 000 грн - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ