Рішення № 135967612, 21.04.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/1180/25

Провадження №2/377/104/26

21 квітня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання - Приліпко К.М., представника відповідача адвоката Москвічова А.С. в режимі відео-конференції, інші учасники відсутні, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року до Славутицького міського суду Київської області від ТОВ «Фінпром Маркет» у системі «Електронний суд» надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 279, 280 - 282 ЦПК України, просить стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором кредиту №71862935 в розмірі 19 800,00 грн., з яких: - 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 900,00 грн. - сума заборгованості за процентами; - 900,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 12 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування та стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 12.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39861924) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи - НОМЕР_1 ) укладено Договір про надання коштів у кредит №71862935, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 6 000,00 грн. строком на 30 днів (з 12.06.2025 по 11.07.2025р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,5% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 900,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 82655, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. (Договір кредиту №71862935 від 12.06.2025 року).

Кредитодавець ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "privatbank" за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 82655 - 12.06.2025 09:55:44, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71862935 від 12.06.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_3 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № af85e242-af5e-458e-af8e-de60c9565ffb від 12.06.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі. (Платіжна інструкція підписана електронно-цифровим підписом платіжної установи № af85e242-af5e-458e-af8e-de60c9565ffb від 12.06.2025 року).

Згідно листа №16/10/25-15377 від 16.10.2025року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № af85e242- af5e-458e-af8e-de60c9565ffb (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №71862935.

Згідно довідки № КД-000002974 від 20.10.2025р. ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ- інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1. від 30.09.2020р., укладеного між Компанією/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 12.06.2025року, сума 6000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_3 , номер платежу af85e242-af5e-458e-af8e-de60c9565ffb. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №71862935 від 12.06.2025р. та додаткової угоди, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0грн., заборгованість останньої за договором кредиту складає 19800,00грн., зокрема: - 6000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 900,00грн. - сума заборгованості за процентами; - 900,00грн. - сума заборгованості за комісією; - 12000,00грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №71862935 на підставі договору факторингу.

В подальшому, Кредитодавцем/Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором кредиту, зокрема:

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71862935 від 12.06.2025р. (Договір факторингу №16/10/25 від 16.10.2025р. разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 16.10.2025р.).

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. (Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги).

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 19800,00 грн. з яких 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 900,00грн. - сума заборгованості за комісією, 12 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування (витяг з Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025р.).

Ухвалою судді від 31 грудня 2025 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, та призначено судовий розгляд справи на 03.02.2026року. Одночасно задоволено клопотання про витребування доказів.

02.02.2026 року від АТ КБ «Приват Банк» до суду надійшла запитувана інформація, підтверджено що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відкрито банківський рахунок НОМЕР_4 до якого емітовано банківську карту НОМЕР_5 . Також надана виписка по рахунку.

Ухвалою суду від 03.02.2026 року відкладено розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України до 23.03.2026 року.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року відкладено розгляд справи до 15.04.2026 року за клопотанням представника відповідача адвоката Москвічова А.С.

23.03.2026 року в системі «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Москвічова А.С. до суду надійшла заява, яка за змістом є відзивом на позовну заяву, в якій заперечували проти позовних вимог. Посилаючись на те, що Позивач до суду у встановлений ст. 83 ЦПК України виписку з рахунку Відповідача, на який зараховувались грошові кошти не подав. Виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами. Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у cправі №917/1604/21, від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.

Доданий до позовної заяви роздрукований розрахунок заборгованості за кредитними договорами, який складений представником позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, є безпідставним, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

У зв`язку із не доведенням позивачем факту перерахування відповідачу кредитних коштів з метою доведення виконання умов договору про надання кредиту, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, колегія суддів не знаходить правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками за спірними кредитними договорами.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Кредитор як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Відповідач також не погоджується із вимогами щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просить відмовити у позові в повному обсязі.

25.03.2026 року від представника позивача в системі «Електронний суд» надійшла заява про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 7800,00 гривень.

25.03.2026 року від представника позивача в системі «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Ознайомившись з відзивом, доводи сторони Відповідача на думку позивача не заслуговують на увагу, з огляду на наступне. Щодо доказів отримання Відповідачем коштів за договором позики: Твердження представника Відповідача, стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача - не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи містяться наступні документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий Відповідача: Електронна платіжна інструкція № af85e242-af5e-458e-af8e-de60c9565ffb від 12.06.2025 року видана ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА»; Довідка № КД-000002974 від 20.10.2025р. видана платіжною системою/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № af85e242-af5e-458e-af8e-de60c9565ffb від 12.06.2025 року; Лист №16/10/25-15377 від 16.10.2025р. виданий Позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту Відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № af85e242-af5e-458e-af8e-de60c9565ffb від 12.06.2025року .

Між тим, посилання представника Відповідача у відзиві на позовну заяву зводяться до того, що зазначені вище документи не є належними та допустимим доказами, оскільки не відповідають положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 та розрахунок суми заборгованості, а отже не підтверджують факт передачі коштів, то з цього слід зазначити наступне.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових рахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Оскільки, всі кошти за даними договорами надавались на особистий картковий рахунок вказаний Відповідачем, то всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайором регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №705 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», відповідно до положень якого вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. (п.5 розділу VII зазначеної вище Постанови НБУ №705 від 05.11.2014р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань). Таким чином, в матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів Відповідачу, а посилання представника Відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок Відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник/Відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів.

Саме по собі посилання представника Відповідача у відзиві на те, що Позивач не надано докази перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача, на думку позивача - не заслуговують на увагу. ОСОБА_1 , будучи стороною вказаного правочину, мав можливість надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження того, що відповідні кошти не зараховувались на його карткові рахунки, указані у договорах, у період часу, про який стверджує позивач, або того, що карткові рахунки йому не належать, оскільки лише Відповідач має доступ до свого рахунку. У разі заперечень проти позову, обов`язок доведення їх відповідними доказами покладено саме на Відповідача відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Щодо витягу з реєстру прав вимог: Повідомляють, що Позивачем не може бути надано весь Реєстр прав вимог № 16/10/25-02 до договору факторингу №16/10/25 від 16.10.2025р. оскільки реєстр прав грошової вимоги містить інформацію не лише щодо зобов`язань Відповідача, але й дані про інших клієнтів та їхні фінансові операції, що становить таємницю надання фінансової послуги.

Відповідно до п. 61 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інформація щодо фінансових операцій клієнтів є фінансовою таємницею. Розголошення такої інформації без їх згоди є порушенням законодавства.

Порядок та межі розкриття інформації, що становить таємницю фінансової послуги встановлено Положенням про таємницю надання фінансової послуги, що затверджене Постановою правління НБУ №163 від 15.12.2023р.

Право на доступ до інформації має бути пропорційним та відповідати цілі судового розгляду. У даному випадку достатнім є надання витягу з реєстру, який включає лише інформацію, що стосується Відповідача та спірних прав грошової вимоги. Це дозволяє забезпечити дотримання принципу конфіденційності та уникнути розголошення інформації інших споживачів фінансових послуг.

Надання реєстру в повному обсязі створює ризик розкриття відомостей про інших клієнтів, що виходить за межі потреб розгляду справи та порушує принцип законності обробки персональних даних (ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних»).

Окремо звертають увагу суду, що предметом даної справи є стягнення заборгованості, а не визнання договору факторингу чи його окремих пунктів недійсним.

Щодо доказів наданих представником Відповідача слід зазначити, що Відповідач/представник Відповідача - доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (виписку із карткового рахунку Відповідача в якій відображено отримання/неотримання кредитних коштів, відповіді банку про не належність зазначеної у договорі карти Відповідачу, тощо..), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами Позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду (ст. 89 ЦПК України).

Позивач вважає, що Відповідач та представник Відповідача, заперечуючи отримання коштів/укладання договору, застосували концепцію «негативного доказу» при вирішенні цього спору (постанова ВС від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 - не надано при тому, що Відповідач має безперешкодний та повний доступ до своїх банківських даних та інформаційно телекомунікаційної системи позикодавця (для надання оферти з якою ознайомлювалась, від). Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, сторона Відповідача, а саме представник Відповідача, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення. Проте, замість надання доказів/пояснень по суті справи, представник Відповідача надав набір правових висновків, які на думку позивача є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року відкладено розгляд справи до 21.04.2026 року за клопотанням представника відповідача адвоката Москвічова А.С.

В судовому засіданні 15.04.2026 року представник відповідача адвокат Москвічов А.С. проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Позивач свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджено довідкою про доставляння електронного документа в кабінет «Електронного суду». До суду направили заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджено довідкою про доставляння електронного документа в кабінет «Електронного суду». Про причини неявки суд не повідомила.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 12.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39861924) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи - НОМЕР_1 ) укладено Договір про надання коштів у кредит №71862935, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 6 000,00 грн. строком на 30 днів (з 12.06.2025 по 11.07.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,5% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 900,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 82655, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, Позичальник/Відповідач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з яким/якою укладено договір №71862935 від 12.06.2025 року ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: 82655. Час відправки ідентифікатора позичальнику:12.06.2025 09:55:44. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_2. Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ 10.06.2025 року 13:12:02 год. privatbank.

Позикодавець на виконання Договору №71862935 від 12.06.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_3 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, що підтверджується електронною платіжною інструкцією № af85e242-af5e-458e-af8e-de60c9565ffb від 12.06.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Згідно листа №16/10/25-15377 від 16.10.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № af85e242- af5e-458e-af8e-de60c9565ffb перераховані кошти за посередництвом платіжної установи на виконання умов Договору кредиту №71862935.

Згідно довідки №КД-000002974 від 20.10.2025р. ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ- інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1. від 30.09.2020р., укладеного між Компанією/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 12.06.2025 року, сума 6000,00грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_3 , номер платежу af85e242-af5e-458e-af8e-de60c9565ffb.

Звертає увагу, що зазначені вище електронні платіжні інструкції/операції є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №71862935 від 12.06.2025р. та додаткової угоди, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0 грн., заборгованість останньої за договором кредиту складає 19800,00грн., зокрема: - 6000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 900,00грн. - сума заборгованості за процентами; - 900,00грн. - сума заборгованості за комісією; - 12000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71862935 від 12.06.2025р. (Договір факторингу №16/10/25 від 16.10.2025р. разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 16.10.2025р.).

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 19800,00грн. з яких 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 900,00грн. - сума заборгованості за відсотками, 900,00грн. - сума заборгованості за комісією, 12000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування (витяг з Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025р.).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду, підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відкрито банківський рахунок НОМЕР_4 до якого емітовано банківську карту НОМЕР_5 . Також надана виписка по рахунку. З наданої виписки за період 12.06.2025 - 15.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 користувалась наданими коштами та 12.06.2025 року на карту зараховано суму 6000,00 гривень.

Як вбачається з інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області №15-08/2092, за даними Реєстру Славутицької територіальної громади ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 18.11.1997року по теперішній час.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За нормою ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом ч. 2 ст. 1046 ЦК України, яка застосовується до відносин за кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (пункт 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII).

Таким чином, 12.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №71862935. Сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами за допомогою електронного ключа.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 526 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач користувався грошовими коштами, але не сплачував заборгованість, внаслідок чого заборгованість за договором №71862935 від 12.06.2025 року за період з 15.10.2025 по 04.11.2025 року становить 19800,00 гривень та складається з: 6000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 900,00грн. - сума заборгованості за відсотками, 900,00грн. - сума заборгованості за комісією, 12000,00грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Після зменьшення розміру позовних вимог, сума до стягнення складає 7800,00 гривень.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного договору позики та їх неналежного виконання відповідачем, суд погоджується з доводами позивача і вважає правильним задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором №71862935 від 12.06.2025 в розмірі 7800,00 грн.

Судові витрати.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у пункті 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом встановлено, що адвокат «Ткаченко Юлія Олегівна» надав позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 25-08/25/ФП.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору про надання юридичних послуг № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна»; копію свідоцтва про права на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018, виданого адвокату Ткаченко Ю.О.; копію ордеру серії АХ №1287257, копію акта про отримання правової допомоги, згідно з яким загальна вартість наданих юридичних послуг складає 4500,00 грн.; платіжну інструкцію № 579939290.1 від 27.10.2025 року на суму 108000,00 грн. згідно акту №7 ФП від 24.10.25р.

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Ткаченко Ю.О.правової допомоги ТОВ «Фінпром Маркет» за договором про надання юридичних послуг.

Згідно з правовим висновком, викладеним у п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсної вартості та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання зазначених послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має враховувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Отже, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат ( відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або необов`язкові ( не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

У п.135 постанови від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення витання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначити розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Суди мають враховувати, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі №758/6113/19, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі №758/6113/19 Верховний Суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначив, що такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має врахувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не скористалась своїм правом на подання клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви було долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. Відповідно до платіжної інструкції № 579943143.1 від 14.11.2025 року до бюджету сплачено та зараховано 2422,40 гривень.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ: 43311346 місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором кредиту №71862935 від 12.06.2025 року в розмірі 7 800,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на правничу допомогу в сумі 4500,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 23 квітня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851.

Відповідач - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Москвічов Андрій Сергійович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Т. О. Малишенко