Постанова № 13596725, 20.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Справа № 2а-8678/10/0870

11 год. 55 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

за участю представника позивача Свідерського К.Є.

представників відповідача Драч В.М.,Середенко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУОТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБЄДНАННЯ № 2» (далі позивача або КП «ВРЕЖО №2) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0002782302/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 48584 грн. 70 коп., податкового повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0002792302/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 5536 грн. та в частині штрафних санкцій у розмірі 2768 грн. та податкового повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0000781702/0, яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, посилаючись на те, що акт перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, містить необґрунтовані данні, у звязку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем подані заперечення, відповідно до яких, відповідач позов не визнав у повному обсязі, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку. що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено виїзну планову перевірку КП «ВРЕЖО №2» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.208 по 31.12.2009, результати якої оформлені актом від 01.06.2010 № 85/23-2/05448685.

Як зазначено в акті перевірки, платником податку, в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено валовий дохід на суму оприбуткованих, але не оплачених протягом строку позовної давності робіт за Договорами на виконання будівельно-монтажних робіт № 166 від 17.09.2004р. та № 198 від 09.09.2005р. (укладеними платником податку з ТОВ «КОНСТАНТА»), у розмірі 232364 грн. 40 коп. (за І квартал 2008р. на суму 33003 грн. 60 коп., за 2008 рік на суму 232364 грн. 40 коп.).

Дане порушення підтверджується тим, що між позивачем (замовником) з ТОВ «КОНСТАНТА» (яке виступало підрядником) було укладено Договори на виконання будівельно-монтажних робіт № 166 від 17.09.2004, строк виконання робіт по якому до 01.12.2004, та № 198 від 09.09.2005, строк виконання робіт по якому до 31.10.2005. Роботи підрядником виконані, що підтверджують акти приймання-передачі робіт за договором № 166 від 17.09.2004 на загальну суму 33003 грн. 60 коп., за договором № 198 від 09.09.2005 на загальну суму 199360 грн. 80 коп., зобов'язання з оплати замовником не виконані.

Строк позовної давності за договором № 166 від 17.09.2004 закінчився у листопаді 2007 року, за договором № 198 від 09.09.2005 закінчився у грудні 2008 року.

Згідно з листом СДПІ по роботі з ВПП м. Запоріжжя № 7470/7/08-03 від 26.05.2010, ТОВ «Константа» дебіторська заборгованість КП «ВРЕЖО №2» списана як безнадійна у листопаді 2007 року у розмірі 33003 грн. 60 коп. та в листопаді 2008 року у розмірі 199360 грн. 80 коп.

У звязку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0002782302/0, яким визначено КП «ВРЕЖО № 2» податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 48584 грн. 70 коп.

Також, в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення КП «ВРЕЖО № 2» абз.9 пп.7.3.9 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податкового зобов'язання на 5536 грн. за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 у звязку з тим, що надані комунальні послуги населенню залишилися несплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася поставка платником податку (що вибрав касовий метод), та КП «ВРЕЖО №2» не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійно заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобовязань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду.

У звязку з чим КП «ВРЕЖО № 2» визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 5536 грн. та штрафні санкції 2768 грн., які визначені у податковому повідомленні-рішенні від 11.06.2010 № 0002792302/0.

Крім того, актом перевірки встановлено, що з жовтня 2008 року по вересень 2009 року КП «ВРЕЖО №2» перерахування податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати здійснювалося не в повному обсязі, та заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка утворилась за вказаний період, становить 429920 грн. 77 коп., у звязку з чим, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.1010 № 000781702/0, яким за вказані порушення, згідно зі ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп.17.1.9. п.17.1 ст.17 Закону № 2181 визначено податкове зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 429920 грн. 77 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 859841 грн. 54 коп.

За наслідками адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги позивача - без задоволення (рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 12.08.2010 № 11919/10/25, рішення ДПА в Запорізькій області від 15.10.2010 № 4720/10/25-020).

Суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та є необґрунтованими.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Валовий доход включає згідно п.п.4.1.6. п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з інших джерел, у тому числі сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно з п. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною и фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, перебіг якої починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається зі змісту укладених між позивачем та ТОВ «КОНСТАНТА» Договорів на виконання будівельно-монтажних робіт № 166 від 17.09.2004, та № 198 від 09.09.2005, п. 3.3.1 кожного з Договорів передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться КП «ВРЕЖО №2» по закінченню гарантійного строку договорів, який, відповідно до п. 7.1 кожного з Договорів, становить 36 місяців з часу підписання та вводу в експлуатацію обєкта.

Акти прийому виконаних робіт за Договором №166 від 17.09.2004 підписані 30.11.2004, за Договором № 198 від 09.09.2005 підписані 31.12.2005.

Таким чином, перебіг гарантійного строку, який становить за домовленістю сторін 36 місяців, за Договором № 166 від 17.09.2004 починається з 30.11.2004, за Договором № 198 від 09.09.2005 з 31.12.2005, та, відповідно, по закінченню якого, лише у разі несплати позивачем за виконані роботи, з 01.12.2007 розпочинається перебіг трьохрічного строку позовної давності за Договором № 166 від 17.09.2004, та з 01.01.2008 за договором № 198 від 09.09.2005.

Строк позовної давності за Договором № 166 від 17.09.2004 закінчується 02.12.2010, за Договором № 198 від 09.09.2005 02.01.2011.

Враховуючи, що на час проведення перевірки, не сплив строк позовної давності по стягненню заборгованості з оплати виконаних робіт за кожним з укладених між позивачем та ТОВ «КОНТАНТА» договорів, суд приходить до висновку, що несплачена заборгованість не може бути визнана безповоротною фінансовою допомогою, тому порушення вимог п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відсутні, оскільки у КП «ВРЕЖО № 2» відсутні правові підставі для віднесення несплаченої заборгованості, строк позовної давності по стягненню якої на час проведення перевірки не закінчився, до валового доходу як безповоротної фінансової допомоги, у звязку з чим, податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0002782302/0, яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на прибуток є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на ту обставину, що ТОВ «КОНТАНТА» списана дебіторська заборгованість КП «ВРЕЖО № 2» як безнадійна у листопаді 2007 року на суму 33003 грн. 60 коп. та в листопаді 2008 року на суму 199360 грн. 80 коп.

Наявність заборгованості КП «ВРЕЖО № 2» перед ТОВ «КОНСТАНТА» у розмірі 232364 грн. 40 коп. підтверджується наданим представником позивача актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2003 по 01.04.2009.

Також не ґрунтуються на законі висновки акту перевірки про порушення КП «ВРЕЖО № 2» пп.7.3.9 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податкового зобов'язання на 5536 грн. за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, у звязку з чим, підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0002792302/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 5536 грн. та в частині штрафних санкцій у розмірі 2768 грн.

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено дві категорії платників податків, які застосовують касовий спосіб. Це, по-перше, платники які можуть (мають право) застосовувати такий спосіб за власним бажанням (п.п.7.3.9 п.7.3 ст.7 Закону) та, по-друге, платники, які зобов'язані застосовувати вказаний спосіб (п.11.11 ст.11 Закону). Платник податку (комунальне підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги) до першої категорії не відноситься, він застосовує вказаний метод на підставі імперативної (обов'язкової для нього) норми п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон).

Право платника податків на обрання касового методу податкового обліку встановлено п.п.7.3.9. п. 7.3. ст.7 Закону, відповідно до якого особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує суму, визначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку

Відповідно до п.11.11 ст. 11 зазначеного Закону, тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для кожної з категорій платників податку, що застосовують касовий метод (спосіб), Законом встановлено окремий (та відмінний) порядок його застосування, для першої категорії такий порядок встановлено п.п.7.3.9 п.7.3 ст.7 Закону, для другої - п.11.11 ст.11 Закону.

Згідно з абзацом 9 п.п.7.3.9 п.7.3 ст.7 Закону, якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими в повній сумі (повністю) (з урахуванням цього податку) протягом певного строку (трьох місяців чи одного кварталу - залежно від обраного звітного періоду), наступного за місяцем, в якому відбулася їх поставка платником податку, який обрав касовий метод, і такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу його податкових зобов'язань за підсумками наступного податкового періоду.

При цьому, положення п.п.7.3.9 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», розповсюджується лише на осіб, які самостійно за власним бажанням обрали касовий спосіб (метод) податкового обліку. В вказаних положеннях (п.п.7.3.9 п.7.3 ст.7) чітко вказується особа, для якої встановлені правила переходу (обрання, припинення застосування та відмови) та правила застосування касового методу, це платник податку, що обрав касовий метод обліку

Пункт 11.11 ст. 11 Закону будь-яких положень, аналогічних правилам абзацу 9 п.п. 7.3.9 п.7.3 ст.7, не містить.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не може бути суб'єктом, наведеного в акті податкового правопорушення (абзац 9 п.п.7.3.9 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»), так як вказана норма (вчинена без винятку положення п.п.7.3.9 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість») на нього не розповсюджується, у звязку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0002792302/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 5536 грн. та в частині штрафних санкцій у розмірі 2768 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 11.06.2010 № 0000781702/0 суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначені податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 429920 грн. 77 коп. та застосовані штрафні санкції у розмірі 859841 грн. 54 коп.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення, як зазначено в акті перевірки, стали виявлені перевіркою порушення вимог п.1.15 ст. 1, пп. 8.1.1 пп. 8.1.2 пп. 8.1.4 п. 8.1. ст.. 8, п.16.1, пп. 16.3.5 ст. 16, «а» п. 17.2 ст. 17. «а» п. 19.2 ст. 19, пп.20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме те, що підприємством нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб нараховувався та утримувався, але перераховувався не в повному обсязі у період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка утворилась за вказаний період, становить 429920 грн. 77 коп.

Прийняття податкового повідомлення-рішення обґрунтовано нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» - п.п «б» п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17.

Згідно з п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Отже, підставою для застосування до платника податку штрафної санкції в подвійному розмірі від суми донарахованого зобов'язання є здійснення виплати без попереднього утримання відповідної суми податку (незалежно від розміру такої суми).

Відповідно до п.п. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За змістом пункту 6.1 статті 6 названого Закону донарахування позивачеві податкового зобов'язання здійснюється у формі податкового повідомлення.

В ході проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя перевірки встановлено, що КП «ВРЕЖО № 2» у період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб нараховувався та утримувався, але перераховувався не в повному обсязі, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка утворилась за вказаний період, становить 429920 грн. 77 коп., що не визнається сторонами у справі, та відповідно до вимог ст. 72 ч. 3 КАС України, не потребує доказуванню.

Враховуючи, що позивачем своєчасно подавались до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкові розрахунки доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, за формою № 1ДФ, відповідно до яких КП «ВРЕЖО № 2» самостійно визначило податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, який нараховувався та утримувався, але перераховувався не в повному обсязі, внаслідок чого за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 429920 грн. 77 коп., суд приходить до висновку, що підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення, яким визначені податкові зобовязання зі сплати такого податку у розмірі наявної суми заборгованості, у податкового органу відсутні.

Також, відсутні підстави для застосування штрафної санкції у подвійному розмірі від суми донарахованого зобов'язання, яке відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», здійснюється у разі проведення виплати заробітної плати без попереднього утримання відповідної суми податку (незалежно від розміру такої суми), що в даному випадку відсутнє, оскільки КП «ВРЕЖО № 2» у період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року при проведені нараховування та виплати заробітної плати здійснювало нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб, але перераховувало цей податок не в повному розмірі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у відповідача були відсутні, у звязку з чим, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованими та таким що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 72, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення рішення від 11.06.2010 № 0002782302/0.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення рішення від 11.06.2010 № 0002792302/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 5536 (пять тисяч пятсот тридцять шість) грн. та в частині штрафних санкцій у розмірі 2768 (дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення рішення від 11.06.2010 № 0000781702/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУОТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБЄДНАННЯ № 2» судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанова виготовлена у повному обсязі 24 грудня 2010 року.