Постанова № 135966339, 20.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2447/25

Провадження № 3/163/32/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0417/UA205000/2025 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540), під час митного оформлення товарів: «Автомобіль легковий б/в марки «MERCEDES-BENZ», модель «E 220d», рік виготовлення - 2019, кузов № НОМЕР_2 », «Вантажний автомобіль б/в марки «MAN» модель «TGX 26.500», рік виготовлення 2019, кузов № НОМЕР_3 », за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №24UA205140032750U4 від 15.05.2024, №24UA205140033577U6 від 20.05.2024 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 274 232,23 грн шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AV 00070151 від 08.05.2024, №PL/MF/AV 00070167 від 17.05.2024, які не є автентичними, не були видані зазначеною у них Митницею у м. Люблін Республіки Польща та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у зазначених митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, свої права та інтереси доручив захищати адвокатам Кінах Я.В. та ОСОБА_2 .

Адвокат Кінах Я.В. в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, про причини неявки не сповістила. Разом з цим, 20.04.2026 через систему «Електронний суд» подала заперечення на протокол про порушення митних правил, у яких просила закрити провадження у справі за відсутністю події та складу в діях ОСОБА_1 порушення митних правил. Таку свою позицію обґрунтувала тим, що відповідь уповноваженого іноземного митного органу, на якому ґрунтується висунуте ОСОБА_1 звинувачення, не є належним і допустимим доказом, оскільки її переклад нотаріально не засвідчений та не легалізований у встановленому законом порядку. Разом з цим, відповідь польського митного органу має виключно інформаційний характер, не є процесуальним документом, не містить висновків експертизи, не встановлює факту підроблення документів. Зазначена відповідь не може бути єдиним та беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки до митного контролю і оформлення останнім були подані усі документи, визначенні чинним законодавством, що були надані експортером і підтверджують право на преференцію. Митний орган не довів належними і допустимими доказами наміру саме імпортера, а не експортера, фінансового характеру, що спрямований на ухилення від сплати всіх необхідних платежів при митному оформленні. Крім цього, митний орган, провівши документальну невиїзну перевірку, не вказав дій, яких мав вчинити ОСОБА_1 , щоб пересвідчитись у здійсненні поставки товару саме преференційного походження, при тому що відповідальність за видачу сертифіката несе експортер, а не ТОВ «Вест Делюкс Трейд». Також митний орган не надав доказів офіційного звернення уповноважених іноземних органів до експортерів за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера, що ставить під сумнів дотримання зазначеними органами приписів Регіональної конвенції стосовно проведеної перевірки. Волинська митниця не витребувала оригіналу сертифікату від суб`єкта господарювання з метою його скерування на адресу уповноваженого польського органу для проведення експертизи, а також в порядку перевірки не звернулась з необхідними запитами до експортерів товару, не дослідила VIN-код ввезеного транспортного засобу, у якому міститься інформація про країну та завод виробника, марку, модель, тип кузова, рік випуску і серійний номер.

Адвокат Немченко Л.А. на розгляд справи до суду не прибула, у день призначеного судового розгляду 20.04.2026 надіслала клопотання про забезпечення її участі у розгляді справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Нормами МК України та КУпАП не урегульовано питання участі у розгляді справи учасників справи в режимі відеоконференції, тому за аналогією закону із цього питання суд застосовує норми КПК України.

У частині 4 статті 336 КПК України визначено, що учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

Як зазначено вище, клопотання про участь у розгляді справи адвокат Немченко Л.А. подала у дату призначеного судового розгляду 20.04.2026, тобто без будь-якого завчасного та розумного інтервалу, який би давав можливість забезпечити організацію судового процесу у заявлений нею спосіб.

Крім цього, жодних причин неможливості безпосереднього прибуття до суду на розгляд справи, як того вимагає ч.1 ст.336 КПК України, у поданому клопотанні адвокат Немченко Л.А. не зазначила і не обґрунтувала.

З наведених підстав, клопотання про участь захисника у розгляді справи в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, а також належне та завчасне повідомлення учасників справи про час і місце судового розгляду, неодноразове (у п`яти випадках) відкладення розгляду справи за клопотанням захисника Кінах Я.В., висловлену у письмових запереченнях захисника позицію щодо суті складеного протоколу про порушення митних правил, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисників за наявними матеріалами справи.

Представник Волинської митниці під час розгляду справи заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540) товарів: «Автомобіль легковий б/в марки «MERCEDES-BENZ», модель «E 220d», рік виготовлення - 2019, кузов № НОМЕР_2 », «Вантажний автомобіль б/в марки «MAN» модель «TGX 26.500», рік виготовлення НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_3 » і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями митних декларацій типу ІМ40ДЕ №24UA205140032750U4 від 15.05.2024, №24UA205140033577U6 від 20.05.2024.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена словацька компанія «Global Target Trade s. r. o.».

Декларування товару здійснював ОСОБА_1 , який на дату декларування товару та складання протоколу про порушення митних правил одночасно був керівником фірми отримувача товару ТОВ «Вест Делюкс Трейд», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок».

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR. №PL/MF/AV 00070151 від 08.05.2024, №PL/MF/AV 00070167 від 17.05.2024, у яких органом їх видачі зазначено митницю Бяла Подляска Люблінського митного управління Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою запит Регіональне управління податкової служби у м.Люблін Республіки Польща листом від 25.06.2025 №0601-ІGC.4331.29.2025.KD повідомило, що сертифікати з перевезення EUR.1, в тому числі сертифікати №PL/MF/AV 00070151 від 08.05.2024, №PL/MF/AV 00070167 від 17.05.2024, не є автентичними та не були видані Митницею у м. Люблін. Ці сертифікати підроблені. У зв`язку з цим, товари, на які поширюється дія сертифікату з перевезення EUR.1, не мають преференційного походження в ЄС відповідно до Додатку I «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці від 14.07.2025 № 15/15-03/7604 констатувала, що указані сертифікати з перевезення товару EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товар, що у ньому зазначений, не має преференційного походження.

Цією ж доповідною запискою визначено суму митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за указаними митними деклараціями, а саме всього 274 232,23 грн, у тому числі: мито 228 526,86 грн, ПДВ 45 705,37 грн, та управлінню проведення митного аудиту запропоновано провести контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України щодо платника податків ТОВ «Вест Делюкс Трейд».

Актом документальної невиїзної перевірки, проведеної Волинською митницею, від 13.10.2025 № 126/25/7.3-19/45280540 встановлено порушення ТОВ «Вест Делюкс Трейд» під час декларування товару за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №24UA205140032750U4 від 15.05.2024, №24UA205140033577U6 від 20.05.2024 вимог:

- статті 15, 16 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ч.1 ст.257, ч.5 ст.280, ч.1 ст.281 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 228 526,86 грн;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 45 705,37 грн.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

При цьому, цифровий та буквений набір ідентифікаційного номера транспортного засобу, який підтверджує його походження з країн Європейського Союзу, або інші перевірочні заходи щодо цієї обставини правового значення для застосування указаного преференційного режиму не має, оскільки у відповідності до вищенаведених норм МК України та Угоди про асоціацію підставою для застосування такої преференції є документ, у даному випадку, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який їх видав, указано митницю Бяла Подляска, скріплено печаткою Люблінського митного управління Республіки Польща.

Проте, Регіональне управління податкової служби у м.Люблін Республіки Польща листом від 25.06.2025 №0601-ІGC.4331.29.2025.KD спростувало видачу указаних сертифікатів.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого польського митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Переклад цієї відповіді на українську мову здійснено компетентним перекладачем ОСОБА_3 (а.с.18, 74), тому сумніву у його правильності не викликає.

Статтею 503 МК України передбачено, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Перекладач зобов`язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Отже, нотаріально посвідченого перекладу відповіді іноземного митного органу в рамках здійсненого провадження справи митним органом закон не вимагає.

Крім цього, жодною нормою Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами України не передбачено необхідності легалізації та проставленні апостилю на отриманій від компетентних іноземних органів в порядку ст.43, п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України інформації.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща є належним та допустимим доказом, який жодним чином не спростований та обґрунтованому сумніву не піддається.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «Вест Делюкс Трейд» і випуск у вільний обіг товару за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Висловлена захисником позиція щодо відсутності у діях ОСОБА_4 складу правопорушення по своїй суті зводиться до непричетності останнього як директора ТОВ «Вест Делюкс Трейд» до виявленого правопорушення та фактичного перекладання усієї відповідальності на експортера товарів.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_4 товариство ТОВ «Вест Делюкс Трейд».

Про такий висновок також свідчить прослідковувана в акті документальної невиїзної перевірки системність та розміри недоплачених до Державного бюджету України митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару - ТОВ «Вест Делюкс Трейд».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаних сертифікатів для продавця товару словацької компанії «Global Target Trade s. r. o.» по справі не вбачається і захисником в судовому засіданні не наведено.

За умовами укладеного між компанією «Global Target Trade s. r. o.» /Продавець/ та ТОВ «Вест Делюкс Трейд» /Покупець/ контракту від 12 лютого 2024 року №12/02 продавець зобов`язується надати наступні супроводжуючі документи: рахунок-фактура (п.2.3). Країнами відправлення товару, що поставляється згідно даного договору, являються країни Європейського Союзу, а також Швейцарія та Норвегія (п.2.4).

Отже, такі умови контракту не зобов`язують продавця надавати покупцю сертифікат з перевезення товару EUR.1, а країна відправлення товару сама по собі не підтверджує країну походження товару, оскільки «країна відправлення товару» та «країна походження товару» не є тотожними поняттями з огляду на визначення, яке міститься у ч.2 ст.36 МК України та у статті 2 розділу ІІ Протоколу І Угоди про асоціацію, згідно з яким з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

(a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

(b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Попри наведеному, від дня складання протоколу про порушення митних правил (21.10.2025) та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифіката з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та достатньо часу.

Захисник Троцюка Н.С. заявила про не витребування Волинською митницею оригіналу сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, відповідно, не вжиття заходів для проведення іноземним органом експертизи. Оригінал сертифікату перебуває у володінні власне самого ОСОБА_1 , однак він не забезпечив його надання Волинській митниці для проведення відповідних процесуальних дій, на виклики митниці жодного разу не прибув та будь-яких пояснень не надав. У зв`язку із цим доводи захисника щодо неповноти провадження у справі зі сторони митного органу є виключно формальними, оскільки не спрямовані на отримання реального результату.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 та його захисники ні митному органу, ні суду не надали.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача яких не підтверджена.

З огляду на викладене суд не вбачає неповноти провадження в справі митним органом та вважає, що висловлені стороною захисту доводи є безпідставним і нічим не підтверджені, а така обрана захисна позиція є не інакше як намагання створити штучні підстави для уникнення винної особи від відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином, оцінивши дослідженні по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Вест Делюкс Трейд» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 274 232 (двісті сімдесят чотири тисячі двісті тридцять дві) гривні 23 копійки.

Штраф у розмірі 274 232 (двісті сімдесят чотири тисячі двісті тридцять дві) гривні 23 копійки підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь