Рішення № 135965759, 24.04.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/1184/26

2/680/262/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Факторинг Партнерс»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»(далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 15 січня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») в електронній формі був укладений кредитний договір № 5248080, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5 700 гривень, строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом.

28 листопада 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 28-11/25/Л, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 5248080.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 01 квітня 2026 року, просить стягнути у розмірі 22 504,79 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 5 699,93 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12 289,78 грн, заборгованість за нарахованими процентами після відступлення права вимоги - 2 274,27 грн, заборгованість за пенею/штрафами 2 240,81 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс», серед іншого, в позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, оскільки до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній».

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 24 квітня 2026 року постановив ухвалу.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2026 року справу передано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.

16 березня 2026 року прийнято до свого провадження позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06 квітня 2026 року прийнято до розгляду заяву, подану представником позивача від 01 квітня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог, розгляд справи відкладено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

15 січня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5248080 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «70299» (15.01.2025 о 10:21), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ними та виконати обов`язки передбачені договором (п. 1.2 Договору) (арк. спр. 47-59).

Сума кредиту становить 5 700 гривень (п. 1.2 Договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (п. 1.3 Договору).

Процентна ставка фіксована. Стандартна процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.4, 1.4.1 Договору).

Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%.

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 570,00 гривень (п.1.4 Договору).

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 15.01.2025 або 16.01.2025 (п. п. 2.1, 2.2 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.28-29).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 5248080 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 31).

15 січня 2025 року ТОВ «УПР» повідомило ТОВ «Лінеура Україна» про переказ коштів в розмірі 5 700 гривень шляхом перерахування на банківську картку клієнта №НОМЕР_2 , про що свідчить довідка від 01 грудня 2025 року, повідомлення від 05 грудня 2025 року (арк. спр.20,21).

28 листопада 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до умов якого від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5248080 на загальну суму 20 230,52 грн, що підтверджується договором, актом прийому передачі реєстру боржників, реєстром боржників та витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією (арк.спр.67-70, 74 на звороті, 60-66,46).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором № 5248080 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15 січня 2025 року,укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1048 ЦК).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір № 5248080 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15 січня 2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі.

Відповідно до умов договору Товариство надало відповідачу кошти в сумі 5 700 грн, загальним строком на 360 днів, тобто до 09 січня 2026 року, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 0,95 % в день (стандартна процентна ставка), комісію за надання кредиту в розмірі 570 грн.

15 січня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу на номер платіжної карти вказаної у договорі, про що свідчить довідка ТОВ «УПР».

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Лінеура Україна» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором.

Водночас суд не погоджується із розміром заборгованості за Договором, яка визначена позивачем.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 22 504,79 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 5 699,93 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12 289,78 грн, заборгованість за нарахованими процентами після відступлення права вимоги - 2 274,27 грн, заборгованість за пенею/штрафами 2 240,81 грн (арк. спр.75,76-81).

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено у межах строку Договору за період з 15 січня 2025 до 09 січня 2026 року (всього 360 дні). Проценти нараховані за погодженою відсотковою ставкою 0,95 % денних, що відповідає умовам вказаного договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Однак пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за пенею/штрафами, поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно з якими: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене 2 240,81 грн неустойки (штрафів, пені) підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Крім того суд установив, що відповідач сплатив 609,19 грн штрафних санкцій, які, як зазначив суд, підлягали списанню позикодавцем, тому ці кошти необхідно зарахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Тому суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, наводить власний розрахунок заборгованості за договором.

Суд вважає законним проведений розрахунок за договором станом на 19.02.2025, коли розмір боргу становив: 5 699,98 грн тіло кредиту, 1082,80 грн проценти.

20.02.2025 відповідач здійснив сплату процентів у розмірі 1 136 грн та штрафу в розмірі 13,06 грн, тобто повністю сплативши заборгованість за процентами, відтак залишок безпідставно сплачених коштів за штрафом у сумі 13,06 грн (5 699,98 -13,06 =5 686,92) необхідно зарахувати в тіло кредиту.

Отже, станом на 20.02.2025 тіло кредиту становило 5 686,92 грн.

За період з 21.02.2025 - 28.02.2025 нараховані проценти за користування кредитом становили 432,20 грн (5 686,92 (тіло кредиту) х 8 днів х 0,95% ).

28.02.2025 відповідач здійснив сплату процентів у розмірі 433,12 грн, штрафу у розмірі 596,13 грн та тіла кредиту у розмірі 0,01 грн.

Оскільки нарахування штрафу суд визнав таким, що не відповідає закону, сплачений відповідачем штраф та надлишково сплачені проценти у розмірі 0,92 грн (433,12-432,20=0,92) необхідно зарахувати в рахунок сплати тіла кредиту.

Відтак станом на 28.02.2025 заборгованість за процентами відсутня, а залишок сплачених коштів 597,06 грн (596,13+0,92 +0,01=597,06) необхідно зарахувати в тіло кредиту.

Отже, станом на 28.02.2025 тіло кредиту становило 5089,86 грн (5 686,92-597,06 =5089,86).

За період з 01.03.2025 15.03.2025 нараховані проценти за користування кредитом становили 725,30 грн (5089,86 (тіло кредиту) х 14 дні х 0,95% ).

15.03.2025 відповідач здійснив сплату процентів у розмірі 812,10 грн та тіла кредиту у розмірі 0,01 грн, тобто повністю сплативши заборгованість за процентами, відтак залишок сплачених коштів у сумі 86,81 грн (812,10 -725,30 =86,80+0,01=86,81) необхідно зарахувати в тіло кредиту.

Отже, станом на 15.03.2025 тіло кредиту становило 5003,05 грн (5089,86 -86,81=5003,05).

За період з 16.03.2025 21.03.2025 нараховані проценти за користування кредитом становили 285,17 грн (5003,05 (тіло кредиту) х 6 дні х 0,95% ).

21.03.2025 відповідач здійснив сплату процентів у розмірі 324,84 грн та тіла кредиту у розмірі 0,01 грн, тобто повністю сплативши заборгованість за процентами, відтак залишок сплачених коштів у сумі 39,68 грн (324,84 -285,17 =39,67+0,01=39,68) необхідно зарахувати в тіло кредиту.

Отже, станом на 21.03.2025 тіло кредиту становило 4 963,37 грн (5003,05 -39,68 =4 963,37).

За період з 22.03.2025 02.04.2025 нараховані проценти за користування кредитом становили 565,82 грн (4 963,37 (тіло кредиту) х 12 дні х 0,95% ).

02.04.2025 відповідач здійснив сплату процентів у розмірі 649,68 грн та тіла кредиту у розмірі 0,01 грн, тобто повністю сплативши заборгованість за процентами, відтак залишок сплачених коштів у сумі 83,87 грн (649,68 -565,82 =83,86 +0,01=83,87) необхідно зарахувати в тіло кредиту.

Отже, станом на 02.04.2025 тіло кредиту становило 4 879,5 грн (4 963,37 -83,87=4 879,5).

За період з 03.04.2025 15.04.2025 нараховані проценти за користування кредитом становили 602,61 грн (4 879,5 (тіло кредиту) х 13 дні х 0,95% ).

15.04.2025 відповідач здійснив сплату процентів у розмірі 703,82 грн та тіла кредиту у розмірі 0,01 грн, тобто повністю сплативши заборгованість за процентами, відтак залишок сплачених коштів у сумі 101,22 грн (703,82 -602,61 =101,21 +0,01=101,22) необхідно зарахувати в тіло кредиту.

Отже, станом на 15.04.2025 тіло кредиту становило 4 778,28 грн (4 879,5 -101,22=4778,28).

Після 15.04.2025 відповідач припинив здійснювати погашення заборгованості за договором.

Таким чином із врахуванням строку договору та меж позовних вимог, заборгованість за процентами за період з 16.04.2025 -09.01.2026 становить 12 210,89 грн (4 778,28 (тіло кредиту) х 269 днів х 0,95% ).

Загальний розмір простроченої заборгованості за договором станом на 09 січня 2026 року становить 16 989,17 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 778,28 грн, заборгованість за процентами - 12 210,89 грн.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власних контррозрахунків не надав.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, а позовні вимоги частково доведеними.

Водночас суд відхиляє наданий позивачем доказ: Правила надання коштів у кредит (арк.спр.22-26), оскільки вони не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.

Позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. 02 липня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги №02/07/-2024 з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс». За умовами п. 2.1 договору адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлення у формі заявки на надання юридичної допомоги, взяло на себе зобов`язання надати клієнту юридичну допомогу (арк. спр. 36-38). Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №616 від 01 січня 2026 року, витягу з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року згідно Договору №02/07/-2024 від 02 липня 2024 року, АО «Лігал Ассістанс» надало клієнтові ТОВ «Факторинг Партнерс» послуги, пов`язані із наданням усної консультації, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду щодо відповідача ОСОБА_1 , на що витрачено 4 годин. Вартість послуг - 9 000 гривень (арк. спр. 32,33).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу до 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом виконаних робіт.

Враховуючи часткове задоволення позову, те що позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору , відповідно до частини першої, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 009,84 грн (16 989,17 х 100 : 22 504,79 = 75,49 х 2 662,40 : 100 = 2 009,84) та 3 774,50 грн витрат на професійну правничу допомогу (5 000 : 100 х 75,49 = 3 774,50).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 5248080 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15 січня 2025 року станом на 09 січня 2026 року в розмірі 16 989 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 17 коп., з яких: 4 778,28 грн заборгованість за тілом кредиту, 12 210,89 грн заборгованість за процентами.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 009 (дві тисячі дев`ять) гривень 84 коп. сплаченого судового збору та 3 774 (три тисячі сімсот сімдесят чотири) гривні 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 5 784 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 34 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф.521, м. Київ, код ЄДРПОУ - 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя А. О. Олійник