Рішення № 135965677, 20.04.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1747/25

Провадження № 2/675/178/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого -

судді Демчука П.В.,

з участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Думи Ю.І.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів, третя особа у справі без самостійних вимог Ізяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулася через систему «Електронний суд» до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів, третя особа у справі без самостійних вимог Ізяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 09.10.2008 року по 16.09.2010 року. Шлюбно-сімейні відносини між сторонами в 2010 році були припинені. 16 вересня 2010 року щлюб розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.09.2010 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка народила дитину доньку, яка записана як ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

В позові зазначено, що ОСОБА_1 своєї згоди на внесення відомостей щодо батьківства у актовий запис про народження ОСОБА_4 не надавав.

Оскільки з моменту розірвання шлюбу та до народження дитини минуло чотири роки, протягом яких ОСОБА_1 не мав жодного фактичного зв`язку із відповідачкою ОСОБА_2 та її дитиною, тому і не здійснював батьківських обов`язків. Тому ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , звернувся до суду з даним позовом, оскільки впевнений, що дитина донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не його дитина.

ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини, що порушує його права, оскільки в нього виникає обов`язок щодо утримання чужої дитини.

Так, Ізяславським районним судом Хмельницької області 10.03.2025 р. (справа № 675/301/25), вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Обов`язок щодо утриманні дитини несуть її батьки.

Вважає, що в такій категорії справ, як виключення відомостей про особу, як батька дитини із актового запису про народження, єдиним прямим та безпосереднім доказом є висновок судової молекулярно-генетичної експертизи. Позивач намагався провести відповідну експертизу до звернення до суду (як спосіб досудового врегулювання), на що відповідач у добровільному порядку відмовлялася від проведення такої експертизи, уникає з цього приводу розмов та забороняє дитині їхати з позивачем до експертної установи.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дума Ю.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, пояснила, що ОСОБА_1 є батьком дитини доньки ОСОБА_4 .

Представник третьої особи Ізяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального-Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою суду від 26.11.2025 року постановлено призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити Хмельницькому науково-дослідному експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 09.10.2008 року по 16.09.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , шлюб між чоловіком ОСОБА_1 та дружиною ОСОБА_5 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 85 від 2010 року. Свідоцтво видано 16 вересня 2010 року.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками останньої зазначені: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб, зареєстрований 08 березня 2018 року Ізяславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про що складено відповідний актовий запис № 20. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_7 .

Ізяславським районним судом Хмельницької області 10.03.2025 р. (справа № 675/301/25), вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такого, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, паспортні дані невідомі, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 01 червня 2018 року органом 6820, аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-26/2885-БД від 23 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 1) може бути біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2), матір`ю якої є ОСОБА_2 (об`єкт № 3) (таблиця 1.1 додатку 1). Ймовірність походження ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99.99%.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Частина перша статті 122 СК України встановлює презумпцію шлюбного походження дитини, яка складається з двох частин: презумпції материнства дружини та презумпції батьківства чоловіка.

Згідно із презумпцією батьківства чоловіка, саме він є батьком дитини, народженої його дружиною. Презумпція батьківства чоловіка (шлюбного батьківства) поширюється на три групи дітей: 1) тих, які були зачаті і народжені в шлюбі; 2) тих, які були зачаті до шлюбу, але народжені в шлюбі; 3) тих, які були зачаті у шлюбі, але народжені після його припинення або визнання недійсним.

Відповідно до ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік батьком дитини.

Згідно з частинами першою-третьою статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до частини другої статті 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Передумовою звернення до суду у справах про виключення запису про батьківство є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 676/1200/20.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2025 у справі № 404/6710/21 виснував, що судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами.

При проведенні експертних досліджень застосовуються Методичні рекомендації «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей)», які розроблені фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України. Згідно із пунктом 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Аналіз вищезазначених рішень ЄСПЛ та норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що суд не може допускати свавільного втручання у право дитини на повагу до приватного життя шляхом безпідставних (довільних) змін відомостей про її батьків.

Беззаперечним доказом для визнання чи спростування батьківства у судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом,

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Позивач, заперечуючи факт батьківства, під час розгляду справи через свого представника клопотав про призначення експертизи для спростування кровного споріднення дитини з ним.

Суд призначав судову молекулярно-генетичну експертизу. Будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність кровного споріднення дитини з батьком, позивачем не надано. Доводи позивача про те, що він не є біологічним батьком дитини, по суті ґрунтуються лише на припущеннях.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, позивачем та представником позивача до суду не надано, а тому позовні вимоги в частині виключення з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомостей про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не підлягають задоволенню.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з якою таким способом може бути зокрема припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині виключення з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомостей про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позовні вимоги про припинення стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , що стягуються за судовим наказом № 675/301/25 від 10.03.2025 р., виданим Ізяславським районним судом Хмельницької області, не підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 122, 133, 136 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12-13, 133, 141, 258-259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Суддя П.В.Демчук