Рішення № 135965605, 23.04.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/547/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 квітня 2026 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

за участі секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 14910 грн. 00 коп. заборгованості за договором №22296331 про надання кредиту від 01.09.2021 року, що був укладений 01.09.2021 року між відповідачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС». За кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. ТОВ «ІРБІС» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувало кошти в сумі 4200 грн. на вказану відповідачем банківську карту. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. В подальшому 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 22296331 від 01.09.2021 року. Відповідно до Договору факторингу заборгованість відповідача перед позивачем становить 14910 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн.; заборгованість за відсотками становить 10710 грн. Просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором №22296331 від від 01.09.2021 року, витрати на сплату судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн. 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві позивач просить суд проводити розгляд справи у відсутності його представника, у разі неявки відповідача просить ухвалити заочне рішення (а.с.2-8).

Відповідач, який про час, місце та дату судового засідання повідомлений відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з`явився. Тому згідно вимог ст. 280, ст. 223 ч. 4 ЦПК України за письмовою згодою позивача суд проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що укладений 01.09.2021 року між відповідачем та ТОВ «ФК «ІРБІС» укладено договір про надання фінансового кредиту №22296331, який підписано сторонами за допомогою електронного підпису.

Згідно п. 3.1 вказаного Договору, Товариство надає кредит Клієнту у розмірі 4200 грн. з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, передбачекні цим Договором у строки та на умовах даного Договору (а.с. 18-23).

Сторони визначили, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3 %, яка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2 цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. Пільгова процентна ставка (знижка) застосовується в пільговому періоді з 01.09.2021 року по 01.10.2021 року відповідно до умов визначених п. 3.2.1. договору.

Цей договір укладений в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».

Грошові кошти в сумі 4200 грн. TOB «ФК «Ірбіс» були перераховані на карту вказану відповідачем карту НОМЕР_1 , що стверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про переказ коштів № 3152_251023163801 від 23.10.2025 (а.с. 30).

Як вбачається з виданого TOB «ФК «Ірбіс» розрахунку заборгованості за договором фінансового кредиту №22296331, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 14910 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн.; - заборгованість за відсотками становить 10710 грн. (а.с. 34-35).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладений Договір факторингу № 01092025/1, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №22296331 від 01.09.2021 року, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 року, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 року (а.с. 9, 12, 24-28).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №22296331 від 01.09.2021 року, що укладений між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем, сума заборгованості за яким становить 14910 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн.; - заборгованість за відсотками становить 10710 грн. (а.с.12).

Як вбачається із копії платіжної інструкції № 6054382 від 02.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» провів на рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс» оплату згідно договору факторингу №01092025/1 в сумі 3490472 грн. 17 коп. (а.с. 32).

Таким чином, згідно договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором позики №22296331 від 01.09.2021 року у сумі 14910 грн.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням умов кредитного договору №22296331 від 01.09.2021 року відповідач допустив заборгованість в розмірі 14910 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн.; - заборгованість за відсотками становить 10710 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №22296331 від 01.09.2021 року в сумі 14910 грн. 00 коп. доведена та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення із позивача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі в сумі 5500 грн., підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правової допомоги № 39493634 від 02.01.2026 року, що укладений позивачем із адвокатом Білецьким Б.М. (а.с. 13-15); додатковою угодою № 22296331 від 16.02.2026 року до договору про надання правової допомоги № 39493634 від 02.01.2026 року (а.с. 29); детальним описом робіт (наданих послуг) робіт (а.с. 13), актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 16.02.2026 року (а.с. 10), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 36).

Відповідачем будь-яких клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не направлялось.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 5500 грн. 00 грн.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 526, 549, 551, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263 265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №22296331 від 01.09.2021 року в розмірі 14910 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн.; - заборгованість за відсотками становить 10710 грн, а також 2662 грн. 40 коп. судового збору та 5500 грн. 00 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи: позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місце знаходження: вул. С.Петлюри, 21/1, м. Бровари, 07406, код ЄДРПОУ 39493634; відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення складено 23 квітня 2026 року.

Суддя: