Ухвала суду № 135964728, 23.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/11138/25

Провадження № 6/466/77/26

У Х В А Л А

20 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про розстрочення виконання судового рішення від 12 лютого 2026 року, у справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и в :

23.03.2026 року, ОСОБА_1 , звернувся в суд із заявою про розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова , від 12 лютого 2026 року , у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до нього про стягнення заборгованості.

Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року по справі № 466/11138/25 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з нього заборгованості. З відповідача на користь позивача стягнуто 26 680 грн., судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.,та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн. Зважаючи на те, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню є значною, просить суд розстрочити виконання вказаного судового рішення.

Зокрема зазначає, що в нього скрутне матеріальне становище, яке безпосередньо впливає на його здатність виконати вимоги щодо стягнення заборгованості. На його утриманні перебуває дружина та двоє малолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, що підтверджується відповідними документами. Наведене потребує постійних витрат на лікування і догляд. Окрім цього, він має інші кредитні зобов`язання перед банківськими установами, що створює значне фінансове навантаження. Відповідач зазначає, що у його власності відсутні достатні грошові кошти для одноразового виконання рішення суду. Він не ухиляється від виконання судового рішення та має намір виконати його добровільно у межах своїх фінансових можливостей. Відтак, просить суд розстрочити виконання рішення суду з обов`язком сплати щомісячно по 1 000 грн. у рахунок боргу.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутності представника.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяву підтримав.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, заслухавши пояснення відповідача суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року по справі № 466/11138/25 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З відповідача на користь позивача стягнуто 26 680 грн., судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити одним платежем всю суму заборгованості на даний час у нього немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище. Крім цього, просить врахувати, що повністю утримує дружину, двох дітей, одна з яких має інвалідність, що стверджується копією посвідчення, та довідки про інвалідність дитини, а також довідкою про доходи форми ок-7. Оцінюючи наявні у справі докази, та виняткові обставини, суд вважає, що є підстави для розстрочення рішення суду, оскільки відповідачем підтверджено те, що в нього скрутне матеріальне становище.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_1 не має достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно, повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити заяву.

Розстрочити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року в частині сплати заборгованості за кредитним договором терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили ухвалою суду, встановивши порядок шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 2 758 грн. 50 копійки (33 102, 40/ 12 = 2 758,50 грн. коп.).

На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 12 лютого 2026 року, у справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року справа 466/ 11138/25, про стягнення з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 6557950 від 19.01.2022 року в загальному розмірі 33 120,50 грн. заборгованості, терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили цієї ухвали суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 2 758 грн. 50 копійки (дві тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 50 копійок) гривень.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя: І. Є. Зима