Рішення № 135964726, 23.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 462/484/26

Провадження № 2/466/1830/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в:

22 січня 2026 року, ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №166709 від 08.01.2025, у розмірі 32 386,29 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.01.2026 року справу скеровано до Шевченківського районного суду м. Львова за територіальною підсудністю.

Ухвалою від 02.03.2026 було відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 08.01.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КредіПлюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №166709, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 37 648,00 грн.

Кредитний договір укладено у письмовій формі шляхом приєднання до його умов, у тому числі із використанням електронних засобів зв`язку. Перед укладенням договору відповідач пройшов процедуру реєстрації, надав персональні дані, ознайомився з умовами кредитування, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та правилами надання коштів, після чого підписав індивідуальну частину договору, що підтверджує його волевиявлення на укладення договору.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор здійснив перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача. Однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, відсотки не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

16.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КредіПлюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Реєстру прав вимог №5 та акту приймання-передачі від 05.08.2025 року, право вимоги за кредитним договором №166709 перейшло до позивача.

Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 386,29 грн, яка складається з: 31 375,94 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10,35 грн - заборгованість за відсотками, 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 08.01.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КредіПлюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №166709, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 37 648,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладено у письмовій (електронній) формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Перед укладенням договору відповідач зареєструвався на веб-сайті кредитодавця, пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, заповнив електронну заявку на отримання кредиту, зазначивши свої персональні дані, а також підтвердив ознайомлення з умовами кредитування, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та правилами надання грошових коштів.

Після ознайомлення з умовами кредитування відповідач підтвердив свою згоду з умовами договору шляхом підписання індивідуальної частини кредитного договору, що свідчить про його волевиявлення на укладення договору та прийняття його умов.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний сторонами.

Таким чином, укладений між сторонами кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми правочину та є належним доказом виникнення цивільно-правових зобов`язань між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що після укладення кредитного договору первісний кредитор виконав свої зобов`язання та здійснив перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача, що підтверджується відповідними доказами.

Водночас відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у встановлений строк.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 386,29 грн, яка складається з: 31 375,94 грн заборгованість по тілу кредиту, 10,35 грн заборгованість по відсотках, 1 000,00 грн заборгованість по комісії.

Крім того, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «КредіПлюс» та ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до Реєстру прав вимог №5 та акту приймання-передачі від 05.08.2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Оцінивши подані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов кредитного договору ОСОБА_1 були порушені права позивача. А тому, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, а також і те, що розрахунок позивача ніким не спростовано суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення, в частині стягнення заборгованості за договором.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано: копія Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, копія Додаткової угоди № 25771367579 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, копія Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія довіреності адвоката.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн., що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №166709 від 08.01.2025 року в розмірі 32 386,29 грн. (тридцять дві тисячі триста вісімдесят шість гривень 29 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 ( чотири тисячі гривень) гривень. В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 37, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима