Рішення № 135964723, 24.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/732/26

Провадження № 2/466/1697/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в:

02 лютого 2026 року, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 102401666 від 08.10.2023 року, в сумі 14397,50 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 08.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладено договір про споживчий кредит, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 4 000 грн, зі сплатою процентів та інших платежів. Кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі, тоді як відповідачка належним чином зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. 28.02.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Станом на день звернення до суду заборгованість становить 14 397,50 грн., з яких: 4 000 грн.- тіло кредиту, 9 997,50 грн проценти, 400 грн - комісія.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подала відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором, підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, 08 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит №102401666, відповідно до умов якого відповідаці було надано кредитні кошти у розмірі 4 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладений у електронній формі, шляхом акцепту оферти, що підтверджується наданими суду доказами, зокрема анкетою-заявою, довідкою про ідентифікацію, а також іншими документами, які підтверджують реєстрацію відповідача в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та використання одноразового ідентифікатора для підписання договору.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачка для отримання кредитних коштів здійснив реєстрацію на веб-сайті кредитодавця, створила особистий кабінет, вказав банківську карту, на яку мали бути зараховані кошти, та підтвердив укладення договору шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого на номер мобільного телефону або електронну пошту, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Після укладення кредитного договору кредитні кошти були перераховані на банківський рахунок відповідачки, що підтверджується платіжним дорученням, долученим до матеріалів справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено кредитний договір у письмовій (електронній) формі, який є належним правочином та породжує для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.205 та ч.1 ст.207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій формі, у тому числі шляхом використання електронного підпису.

Отже, укладений між сторонами кредитний договір є належним правочином і породжує для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредиту у матеріалах справи містяться платіжні документи, з яких вбачається, що кредитні кошти були фактично надані відповідачці.

Крім того, у матеріалах справи міститься виписка з особового рахунку, з якої вбачається рух коштів за кредитним договором та підтверджується факт користування відповідачкою кредитними коштами.

З наведених документів судом встановлено, що відповідачу було надано кредит у сумі 4 000 грн.

Водночас відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у визначені договором строки кредитні кошти не повернула, проценти за користування кредитом не сплатив.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідачки становить 14 397,50 грн, з яких: 4 000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 9 997,50 грн - прострочена заборгованість за процентами; 400 грн - прострочена заборгованість за комісією.

Вказаний розрахунок відповідає умовам кредитного договору, відповідачкою не спростований, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо її розміру суду не надано.

Суд враховує, що позивачем вживались заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема відповідачу було направлено письмову вимогу про погашення заборгованості, однак така залишилась без задоволення.

Судом також встановлено, що 28 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №105-МЛ/Т, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №102401666 перейшло до позивача.

До матеріалів справи долучено витяг з реєстру боржників, з якого вбачається, що до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором або доказів погашення заборгованості суду не надала, розрахунок заборгованості не спростувала, у зв`язку з чим суд визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012 року, копія виписки з ЄДР: АО «Апологет», копія договору про надання правової(правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копія ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1408806 від 20.10.2025 року, копія Акту наданих послуг №Д/14280 від 05.01.2026 року, копія Детального опису наданих послуг до Акту №Д/14280 від 05.01.2026 року.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 8 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. Окрім цього, до матеріалів справи не долучено документу, який би підтверджував факт понесення витрат адвокатом. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

у х в а л и в:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», суму заборгованості за Кредитним договором № 102401666 від 08.10.2023 року, в сумі: 14 397,50 грн. (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто сім гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн. (чотири тисяч гривень). В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», код ЄДРПОУ:35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима