Рішення № 135962078, 22.04.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/696/26

Провадження № 2-а/401/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянова С.М.

за участю секретаря судового засідання Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та поліцейського 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Сєнчик Дмитра Романовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року представник позивача, адвокат Чирочка Н.В. звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та поліцейського 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Сєнчик Дмитра Романовича про скасування постанови від 06 березня 2026 року серії ЕНА №6775330 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 06 березня 2026 року поліцейським 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сєнчик Д.Р. винесено постанову серії ЕНА №6775330 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 20 400 грн. 00 коп. З фактом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не погоджується. Вважає, що зазначена постанова є протиправною, винесена з порушенням норм процесуального та адміністративного права та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 є військовослужбовцем і проходить військову службу за мобілізацією у ВЧ НОМЕР_1 . 06 березня 2026 року ОСОБА_1 перебуваючи під час виконання своїх службових обов`язків, проїжджаючи по м.Дніпро, був зупинений працівниками патрульної поліції. На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 пред`явив посвідчення водія у застосунку Дія. Співробітник поліції зазначив, що ОСОБА_1 , позбавлений права керування відповідно до рішення суду, яка набрало законної сили і склав постанову серії ЕНА №6775330, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Позивач вказує, що дійсно постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 09 грудня 2025 року його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Проте, позивачем на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду подано апеляційну скаргу яка перебуває на розгляді в Дніпровському апеляційному суді. Апеляційний розгляд призначений на 06 квітня 2026 року. Таким чином станом на 06 березня 2026 року постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду від 09 грудня 2025 року не набула законної сили. З огляду на зазначене, під час складання постанови серії ЕНА №6775330 від 06 березня 2026 року відповідач, як суб`єкт владних повноважень діяв безпідставно, ґрунтуючись на припущеннях, а не на доказах.

Ухвалою від 17 березня 2026 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву, разом із доказами, що підтверджують заперечення проти позову.

26 березня 2026 року представник Департаменту патрульної поліції Машталер А.А. подала до суду відзив на позовну заяву в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовує відзив тим, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до винесеної 06 березня 2026 року постанови позивач у м. Дніпро по вул. Донецьке Шосе,біля буд. 1К керував транспортним засобом LANOS будучи позбавленим права керування, чим порушив пункт 2.1 «а» ПДР України чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра по справі № 199/14494/25 від 09 грудня 2025 року позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17 000 грн. з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Таким чином позивач керував транспортним засобом 06 березня 2026 року при наявності рішення суду, яке забороняє йому це робити. Окрім того, оскарження постанови суду не свідчить про правомірність керування позивачем транспортним засобом. Особа позбавлена права керування за ст. 130 КУпАП не має права керувати транспортним засобом до моменту набрання чинності рішення суду про скасування постанови, навіть якщо вона оскаржує його в апеляції. Керування у цей період вважається грубим порушенням.

16 квітня 2026 року від відповідача № 2 до суду подано відзив на позовну заяву в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вказує, що на час винесення постанови, яка є предметом спірних правовідносин (06 березня 2026 року) позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, та не мав законних підстав керувати автомобілем, тому в силу приписів ч. 4 ст. 126 КУпАП останнього правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за цією статтею. Окрім того, поліцейським розглянуто справу про адміністративне правопорушення вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Після виявлення факту порушення вимог ПДР поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини, позивачу були роз`ясненні його права. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до слідуючих висновків.

З постанови серії ЕНА №6775330 від 06 березня 2026 року вбачається, що 06 березня 2026 року о 00 годині 34 хвилини в м. Дніпро, Донецьке Шосе, водій ОСОБА_1 керував ТЗ будучи позбавленим права керування, чим порушив ч.4 ст.126 КУпАП і до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. (а.с.9).

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Позивач, будучи незгодним з вказаною постановою, звернувся до суду з відповідним позовом.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію".

Пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним оскаржуваних постанов, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог законодавства України, за що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності.

З урахуванням роз`яснення п. п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу, обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Приймаючи вказані положення законодавства, суд зазначає наступне.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра у справі № 199/14494/25 від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.(а.с.17,18)

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

26 січня 2026 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП направлено для розгляду до Дніпровського апеляційного суду.(а.с.20)

Постановою Дніпровського апеляційного суду, яка набрала законної сили 06 квітня 2026 року постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 09 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Натомість, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення за фактом керування ОСОБА_1 транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, була винесена 06 березня 2026 року, тобто у період, коли справа ще перебувала на розгляді в Дніпровському апеляційному суді і постанова суду першої інстанції не набрала законної сили.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної позивачем постанови, постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 09 грудня 2025 року про позбавлення позивача права керування транспортними засобами не набрала законної сили.

Приймаючи вищевказані обставини в цілому, судом встановлено, що оскаржуваною постановою від 06 березня 2026 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення на підставі постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 09 грудня 2025 року у справі № 199/14494/25, яка станом на 06 березня 2026 року не набрала ще законної сили.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Юридичний склад адміністративного правопорушення передбачено нормами права як сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Положеннями ст. 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).

Тобто, суб`єктивна сторона, як елемент складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 4 ст. 126 КУпАП, передбачає обов`язкову наявність умислу особи на вчинення такого правопорушення.

Отже, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, обов`язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, під час зупинки патрульним поліції, керував транспортним засобом у період апеляційного оскарження постанови у справі № 199/14494/25 про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 рік, яка станом на 06 березня 2026 року не набрала законної сили.

Таким чином у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (зокрема відсутня суб`єктивна сторона правопорушення).

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.122, 245-246, 251, 268, 283-284, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 194, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та поліцейського 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Сєнчик Дмитра Романовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6775330 від 06 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 20 400 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату судового збору в сумі 532 грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги. Відмову у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач №1: Департамент патрульної поліції, адреса: вул. Ф. Ернста, буд. 3, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач №2: поліцейський 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержант поліції Сєнчик Дмитро Романович, адреса: площа Троїцька, 2А, м. Дніпро.

Головуючий суддя С.М. Андріянова