Ухвала суду № 135961977, 24.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1540/26

1-кс/405/1301/26

УХВАЛА

24.04.2026 року суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника адвоката ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції заяви адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діють в інтересах ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотаннястаршого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 про накладення арешту із заборонною користування та розпорядження на майно, вилучене в ході обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 ,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотаннястаршого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 про накладення арешту із заборонною користування та розпорядження на майно, вилучене 19.03.2026 в ході обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 .

В обґрунтування заяви вказав, що дозвіл на проведення обшуку надано на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_7 від 16.03.2026 у справі №405/1540/26. В ході обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone Air», білого кольору та мобільний телефон марки «Iphone 6S», білого кольору. Дані телефони було визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження. Вважає, що слідчий суддя ОСОБА_7 не може брати участь в розгляді клопотання слідчого та підлягає відводу, у зв`язку з порушенням у кримінальному провадженні №72023110100000011 від 23.10.2023 правил підсудності. Так, з 23.10.2023 по 19.11.2025 у зазначеному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснювали детективи територіального управління бюро економічної безпеки у Київській області. Як наслідок, всі процесуальні судові дії з 23.10.2023 по 19.11.2025 здійснювалися за місцем розташування ТУ БЕБ у Київській області Солом`янським районним судом у м. Києві. В подальшому, в порушення ч.5 ст.36 КПК України постановою про визначення підслідності, прокуратурою Київської області від 19.11.2025 підслідність у вказаному кримінальному провадженні №72023110100000011 була визначена за слідчими слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області, що в свою чергу. за територіальним принципом, визначило підсудність у вказаному провадженні за місцем знаходження слідчого управління за Подільським районним судом м. Кропивницького. Так, під час постановлення ухвали 16.03.2026 слідчий суддя ОСОБА_7 не надав жодної правової оцінки даному порушенню, а клопотання про надання дозволу на обшук домоволодіння було постановлено без витребування та огляду оригіналу постанови Генерального прокурора, яка б в порядку ч.5 ст.36 КПК України доручала слідчим СУ НП в Кіровоградській області здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023110100000011 від 23.10.2023. Вважає, що дана обставина викликає сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 при розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Також, через канцелярію суду адвокатом ОСОБА_4 подано письмові пояснення щодо відводу слідчого судді Майданнікова. В обґрунтування зазначив, що як вбачається зі звітів про автоматизований розподілу, у межах даного кримінального провадженя одному слідчому судді було послідовно розподілено значну кількість процесуальних матеріалів, зокрема, 16.03.2026 - 7 клопотань про проведення обшуків; 19.03.2026 - 1 клопотання про накладення арешту на майно; 20.03.2026 - 1 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; 23.03.2026 щонайменше 8 клопотань про накладення арешту на майно, 24.03.2026 1 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Таким чином, фактично один і той самий слідчий суддя здійснює судовий контроль за всіма ключовими стадіями кримінального провадження. Вважає, що це призводить до відсутності процесуальної дистанції між стадіями контролю та створює ризик формування попереднього уявлення суду щодо обставин справи. Зазначені обставини є наслідком порушення порядку автоматизованого розподілу справ у даному кримінальному провадженні. Первинне визначення слідчого судді формально здійснено відповідно до вимог законодавства, однак фактично відбулося за відсутності альтернативи, оскільки у розподілі брав участь лише один суддя. За таких обставин принцип випадковості визначення судді, який є ключовою гарантією неупередженості суду, фактично не був забезпечений. Окрім того, зазначив, що всі процесуальні рішення, ухвалені слідчим суддею ОСОБА_7 у межах даного кримінального провадження, приймалися за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення та були спрямовані на їх задоволення. При цьому доводи сторони захисту були залишені поза увагою, що свідчить про формальний характер їх розгляду. Зазначене, у поєднанні з тим, що розгляд усіх ключових процесуальних питань у межах даного кримінального провадження здійснюється одним і тим самим слідчим суддею, об`єктивно створює враження односторонності судового контролю. У свою чергу, така сукупність обставин може викликати у сторони захисту та стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у неупередженості суду. Також, вказав, що сторона захисту не стверджує наявність особистої заінтересованості чи фактичної упередженості слідчого судді, однак вказує на наявність об`єктивних обставин, які можуть свідчити про формування попереднього уявлення суду щодо справи.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав заяву про відвід, просив задовольнити та вказав, що спочатку у даному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснювалось працівниками територіального управління бюро економічної безпеки у Київській області, а в подальшому всупереч положень КПК України у незаконний спосіб було змінено підслідність за Кропивницьким ГУНП в Кіровоградській області. При цьому зміна підслідності відбулась не Генеральним прокурором або його заступником як того вимагає ч.5 ст.36 КПК України.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 та вказав, що є порушення порядку визначення слідчого судді. Так, відповідно до ст.35 КПК країни суддя повинен обиратись за принципом випадковості. Однак, такий принцип не був реалізованим, оскільки визначення судді було безальтернативним способом без реальної випадковості. А тому вважає, що є всі підстави для відводу слідчого судді в порядку п.5 ч.1 ст.75 КПК України.

Слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви про відвід, зазначила, що заява про відвід є необґрунтованою. Так, вказала, що в ході проведення досудового розслідування причетності до вчинення злочину службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, не встановлено, а досудове розслідування кримінального правопорушення до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України не віднесено. За таких обставин, прокурором у кримінальному провадженні прийнято законне рішення у вказаному кримінальному провадженні, що подальше проведення досудового розслідування підслідне слідчим органів Національної поліції, у зв`язку із тим, що з урахуванням положень ч.1 ст.216 КПК України кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.191 КК України підслідне слідчим органів Національної поліції. Окрім цього, місце проведення досудового розслідування і порядок визначення територіальної підслідності врегульовано статтею 218 КПК України, частинами 1 та 2 якої визначено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Відтак, прокурором відділу встановлено, що місцем вчинення вказаного кримінального правопорушення є територія Кіровоградської області, що знаходиться під юрисдикцією СУ ГУНП в Кіровоградської області.Також, вказала, що до компетенції слідчого судді не належить вирішення питань, пов`язаних з визначення підслідності кримінальних правопорушень, оскільки це є виключною компетенцією органів прокуратури. Просила відмовити у задоволенні заяви.

В судове засідання слідчий суддя ОСОБА_7 не з`явився, надав заяву, в якій просив провести розгляд за його відсутності, вважає заявлений відвід необґрунтованим та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши позицію адвокатів, думку слідчого, дослідивши заяву про відвід, матеріали справи за клопотанням про накладення арешту, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ст. 75 КПК України встановлено перелік підстав, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_7 знаходиться клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 про накладення арешту із заборонною користування та розпорядження на майно, вилучене в ході обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 (справа 405/1540/26, провадження №1кс/405/973/26).

Так, адвокат ОСОБА_3 у заяві про відвід вказує на те, що слідчим суддею ОСОБА_7 було 16.03.2026 винесено ухвалу про обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 .

При цьому заявник зазначає, що під час постановлення зазначеної ухвали слідчим суддею ОСОБА_7 не біло надано жодної правової оцінки обставинам, а клопотання слідчого про надання дозволу на обшук було постановлено без витребування та огляду оригіналу постанови Генерального прокурора, яка б в порядку ч.5 ст.36 КПК України доручала слідчим слідчого управління НП у Кіровоградській області здійснювати досудове розслідування в кримінальному провадженні №72023110100000011 від 23.10.2023.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності судді відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатись за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28, 30).

Згідно з п. 66 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, судді повинні мати незаперечну свободу вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства (Рекомендація № R (94) 12, Принцип I (2)(d)).

Відтак, виходячи з наведених вище мотивів про незаперечну свободу судді вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства, рішення головуючого не можуть оцінюватися як ознака упередженості.

Суд зазначає, що подана заява про відвід фактично зводиться до викладення суб`єктивної думки заявника, яка сформована у нього внаслідок непогодження з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді ОСОБА_7 під час розгляду клопотання про надання обшуку в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні №72023110100000011 від 23.10.2023. При цьому, незгода сторони у справі з постановленим суддею рішенням, іншими процесуальними діями, не можуть бути підставами для відводу судді.

Щодо доводів адвоката ОСОБА_4 про концентрацію судового контролю в межах даного кримінального провадження в одного слідчого судді, про відсутність належної процесуальної дистанції між окремими стадіями судового контролю, що об`єктивно може впливати на сприйняття суддею доводів сторін та формування його внутрішнього переконання, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.п. 2.3.39 та 2.3.39.1 Положення про автоматизовану систему документообігу, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024, 2.3.39. Передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо: 2.3.39.1. клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів, а тому, всі клопотання, подання та скарги у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011, були розподілені на слідчого суддю ОСОБА_7 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що розподіл матеріалів кримінального провадження здійснюється уповноваженими на те працівниками суду на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу, а не особисто слідчим суддею ОСОБА_7 .

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки з самого початку клопотання слідчого в рамках кримінального провадження за № 72023110100000011 було розподілено на слідчого суддю ОСОБА_7 , то і усі послідуючі клопотання в рамках зазначеного кримінального провадження будуть розглядатися слідчим суддею ОСОБА_7 у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу. Таким чином, порушення встановленого частиною третьою ст.35 КПК України порядку визначення слідчого судді судом не встановлено.

Суд зазначає, що заявлений відвід адвокатів не містить об`єктивних та достатніх даних, які б свідчили про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 під час розгляду заяви про накладення арешту, оскільки будь-яких підтверджуючих фактів того, що слідчий суддя виявляв своє упереджене ставлення до результатів розгляду клопотання слідчого, судом не встановлено та заявниками у судовому засіданні не наведено, а тому суд приходить до висновку, що заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369-372 КПК України,

постановив:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотаннястаршого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 про накладення арешту із заборонною користування та розпорядження на майно, вилучене в ході обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 , - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_9