Рішення № 135961758, 17.04.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/124/26

Номер провадження 2/383/319/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Замші О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кареліної Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.04.2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено в електронній формі договір кредитної лінії №877109231, у формі електронного документу, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 8800 грн. Відповідно до умов договору товариство зобов`язувалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредитні кошти та сплатити проценти а користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додаткових до нього правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», що є невід`ємною частиною договору. Так, на виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладені договору.

В порушення умов договору та правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені строки, внаслідок чого в нього утворилась кредитна заборгованість в загальному розмірі 36256 грн., з яких: 8800 грн. заборгованість за тілом кредиту та 27456 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.

На підставі договору факторингу №МВ-ТП/38 від 03 червня 2025 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги за договором до ТОВ «Таліон Плюс», на підставі цього позивач набув прав вимоги до відповідача, як боржника, за вказаним електронним договором кредитної лінії.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 36256 грн., з яких: 8800 грн. заборгованість за тілом кредиту та 27456 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 18.02.2026 року до суду надіслав відзив на позовну заяву в якому вказав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані факт отримання відповідачем кредитних коштів, ані правомірність нарахування процентів, ані належний перехід права вимоги, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив у позові відмовити повністю.

12.03.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідач жодним чином не довів законність та правильність, аргументованість своїх заперечень та не підтвердив їх належними та допустимими доказами.

Крім того, висловлені заперечення сторони відповідача мають мінливий, недобросовісний характер, оскільки відповідач двічі вчиняв конклюдентні дії щодо продовження дисконтного періоду кредитування, здійснивши при цьому оплату відсотків за користування кредитними коштами, що є показовими діями з боку відповідача, які вказують на визнання останнім умов договору щодо строку кредитування та нарахування відсотків.

Також, відповідач є активним учасником кредитних правовідносин, є клієнтом ТОВ «Манівео швидка фінансова установа» з 2023 року і за цей час у строк погасив 7 кредитних договорів (довідки про закриття кредитів долучаються до справи).

Вказані дії з боку відповідача свідчать про ознайомлення його з умовами Договору та погодження з ними, в тому числі і умов щодо відступлення права вимоги.

Позивач вважає, що додані до позовної заяви докази належним чином підтверджують факт укладання договору кредитної лінії №877109231 від 29.04.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі та обґрунтовано підтверджує законні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат, а відповідач зловживає своїми процесуальними правами, намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними.

13.03.2026 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказав, що після детального аналізу документів, поданих позивачем разом із позовною заявою, а саме копії кредитного договору, паспорта споживчого кредиту, довідки про ініціювання / завершення платіжної операції та документів щодо відступлення права вимоги, відповідач дійшов висновку, що навіть зазначені матеріали не підтверджують правомірність заявленої до стягнення суми. Навівши власний розрахунок, вказує, що, зміст цих документів свідчить про явне завищення позивачем розрахунку боргу, його непропорційність та таким, що не підтверджений належним і зрозумілим обґрунтуванням.

Зазначає, що відповідно до положень цивільного процесуального законодавства суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу, якщо їх розмір є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та характером спору. Тому навіть у разі часткового задоволення позову суд має підстави зменшити розмір витрат на правничу допомогу до розумного та співмірного розміру або відмовити у їх стягненні.

27.03.2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких, представник повторно, детально описав обставини укладання кредитного договору, умови кредитування відповідача, спосіб нарахування відсотків, навів розрахунок заборгованості, просив позовні вимоги задовольнити повністю та провести розгляд справи за його відсутності.

27.03.2026 року до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач повторно вказав на не співмірність нарахувань відсотків за кредитним договором №877109231 та не співмірність складності справи з витратами позивача на правничу допомогу, просив у позові відмовити у повному обсязі.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.04.2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису укладено Кредитний договір №877109231, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 8800 грн. на умовах строковості, зворотності, платності а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 26.04.2024 року, ОСОБА_1 зазначив свої анкетні данні, в тому числі паспортні дані, РНОКПП, зареєстровану адресу місця проживання, фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та номер банківської карти № НОМЕР_1 .

Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №877109231 від 29.04.2024 року, в якому викладені всі істотні умови кредитного договору, погоджений ОСОБА_1 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором 6278 відправленого 29.04.2024 року на номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8800 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 , 29.04.2024 року, номер транзакції 41440-13531-43153, призначення платежу: ОСОБА_1 договір (оферта) №877109231 від 29.04.2024 року.

Відповідно до листа наданого АТ «ПУМБ» від 11.02.2026 року №КНО-07.8.5/2059БТ, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) емітована картка № НОМЕР_1 , на яку зараховані грошові кошти в сумі 8800 грн. 29.04.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 в період з 01.06.2024 року по 01.04.2025 року частково виконував взяті на себе грошові зобов`язання здійснюючи сплату заборгованості по кредиту на загальну суму 15356 грн., таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 36256 грн., з яких: 8800 грн. заборгованість за тілом кредиту та 27456 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до договору факторингу №МВ-ТП/38 від 03 червня 2025 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги за договором до ТОВ «Таліон Плюс», на підставі цього позивач набув прав вимоги до відповідача, як боржника, за вказаним електронним договором кредитної лінії.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» складає 36256 грн., з яких: 8800 грн. заборгованість за тілом кредиту та 27456 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.

Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов`язань по договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов`язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов договору.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, з наданих до суду та досліджених матеріалів встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 29.04.2024 року укладено договір №877109231, зміст та істоті умови якого були погоджені сторонами відповідно до чинного законодавства, погоджено строк кредиту, його суму, нарахування відсотків за користування кредитним коштами, порядок отримання та сплати кредитних коштів. Посилання відповідача у поданих до суду запереченнях про не уклдання кредитного договору, не отримання грошових коштів та не співмірності нарахованих відсотків, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» як набувача права вимоги до цього боржника, простроченої заборгованості за кредитним договором №877109231 від 29.04.2024 року в сумі 36256 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд дійшов таких висновків.

В позовній заяві, представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024 року та акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024 року від 09.10.2025 року, з якого вбачається, що позивачем прийнята правова допомога на загальну суму 5000 грн.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Враховуючи досліджені судом докази, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає доведеними та наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування підтверджених витрат на професійну правничу допомогу, саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 263, 265, 430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" заборгованість за кредитним договором №877109231 від 29.04.2024 року в розмірі 36256 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" 2662 грн. 40 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" 5000 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", місцезнаходження за адресою: вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, Чернігівська область, ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 24.04.2026 року.

Суддя Олена ЗАМША