Рішення № 135961696, 24.04.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2660/25

24 квітня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

представника позивача: Тарана В.А. (за межами суду)

представника відповідача: Голіней Л.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 20.10.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 0963179415, згідно умов якого останній було перераховано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн, на строк користування 30 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 1,75% за кожен день користування кредитом.

Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором, в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Однак відповідач належним чином не виконувала умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість.

16.12.2021 було укладено договір № 16-12/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0963179415.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0963179415.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0963179415 від 20.10.2020.

Загальний розмір заборгованості за договором № 0963179415 від 20.10.2020, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 155270,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 111650,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 39620,00 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 61050,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 57050,00 грн.

Короткий зміст відзиву на позов:

Від представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Голіней Л.Д. поступив письмовий відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач частково визнає позовної вимоги позивача. Зокрема він не згідний із розміром нарахованих процентів, та з розміром заявлених витрат на правничу допомогу.

Так, із заяви-анкети на отримання кредиту № 3303947 вбачається, що відповідачка просила надати кредит на умовах, зазначеній у заяві, а саме в сумі 4000,00 грн., та з терміном кредиту 30 днів.

Таким чином, якщо кредит був виданий саме на підставі даної заяви, то вбачається, що з відповідачкою був погоджений термін кредиту саме 30 днів а не три роки , як зазначено стороною позивача у позовній заяві, а отже нарахування процентів за користування кредитом могли мати місце тільки в період до 20.11.2020. Проте стороною позивача нараховано відсотки за користування кредитом до 16.12.2021.

Також дана заява-анкета не містить інформації про відсотки за користування кредитом.

Також у пропозиції укласти договір позики, яка додана до матеріалів справи, міститься інформація про те, що строк користування кредитом 30 днів, та відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 1,75% за кожен день користування.

Враховуючи термін кредиту 30 днів, то відсотки за користування кредитом повинні становити 4000,00*1,75%*30=2100 грн. Матеріали справи не містять будь-яких даних щодо продовження строку користування поточним кредитом (траншем) та вчинення позичальником дій для продовження такого строку.

Таким чином нарахування позичальником відсотків за користування кредитом у сумі 115650 грн (згідно наданого розрахунку), та 57050 грн, які заявлені до стягнення, є безпідставними.

Також зазначає, що первісний кредитор не мав права відступити другому кредитору право вимоги, якої фактично не було. Проте первісний кредитор відступив право вимоги в сумі 61050,00 грн., хоча фактична сума заборгованості становить 6100 грн.

Крім того у позовній заяві позивач посилається на те, що до підписання договору відповідачка була ознайомлена із Умовами отримання фінансових кредитів, що розмiщeні на сайті кредитної установи, та до яких приєдналась підписавши договiр.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, первинний кредитор не ознайомив відповідача із Умовами отримання фінансових кредитів, такого документу із підписом відповідача в матеріалах справи не має, а тому позивач не вправі посилатися на вказаний документ як на частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання кредитного договору.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору та відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Первинний кредитор не ознайомив відповідача під розпис із Умовами отримання фінансових кредитів, що свідчить про умисне нехтування позивачем ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про захист прав споживачів».

Також відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за договором позики № 0963179415 від 20.10.2020, станом на 16.12.2021 заборгованість за процентами становить 57050,00 грн, проценти нараховані за період з 20.10.2020 по 16.12.2021 за 422 дні, кількість днів прострочення - 392 дні. Будь-які відомості про сплату процентів за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати пені (в разі наявної простроченої заборгованості та вимоги товариства про її сплату) після спливу визначеного сторонами 30-ти денного строку користування, розрахунок не містить.

Таким чином, нараховані проценти за 392 дні прострочення за період з 20.11.2020 до 16.12.2021 є процентами за понадстрокове користування кредитом.

При цьому, сторони у жодному документі не обумовили ставку нарахування таких процентів, яка застосована кредиторами для їх нарахування. Позов не містить обґрунтування щодо нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України, та вимог про їх стягнення з відповідача позивач не заявляв.

Отже, з позичальника на користь позивача підлягають стягненню проценти за договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0963179415 від 20.10.2020 в розмірі 2100,00 грн, в межах обумовленого сторонами строку користування позикою.

Щодо витрат на правничу допомогу зазначає, що в матеріалах справи відсутня квитанція про оплату послуг адвоката, яка б підтвердила дійсність понесення позивачем витрат на правничу допомогу. Також витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн не обгунтовані та не відповідають складності справи.

Короткий зміст відповіді на відзив:

На адресу суду від представника позивача ТОВ «Коллект Центр»-Ткаченко М.М. поступила письмова відповідь відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивач не погоджується з обставинами, викладеними представником відповідача у відзиві.

Так, щодо нарахування відсотків зазначає, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.

20.10.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено Акцепт № 0963179415. Відповідно до пропозиції укласти договір, строк дії кредитного договору - 3 роки. Відповідно до умов договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 4000,00 грн, строк користування кредитом - 30 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1.75 % за один день користування кредитом. Протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору Позичальнику надається право користуватись кредитними коштами, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил (п. 1.7. Договору). Згідно з п. 7.1 Правил надання грошових коштів у позику відсотки за користування сумою Фінансового кредиту нараховуються на суму Фінансового кредиту з дня отримання включно та по день повернення включно.

З системного аналізу умов Договору надання позики та положень Правил надання коштів у позику вбачається, що зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем) з відсотковою ставкою 1,75 відсотків від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту, що також залишилось поза увагою відповідача.

Також, як вбачається зі змісту Договору, ним визначено два окремих строки, які важливо розмежовувати: -строк користування траншем - 30 календарних днів, дотримання якого надає можливість позичальнику отримати наступний транш кредиту (п. 6.11. Правил); -строк користування кредитними коштами, наданими окремими траншами в рамках відновлювальної кредитної лінії, обмеженої максимальною сумою 20000,00 грн. - 36 календарних місяців з дати укладення Договору.

Як вбачається з долучених позивачем наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості відповідача, нарахування відсотків за Договором надання позики проведено за відсотковою ставкою 1,75% денних, тобто виключно в межах строку користування кредитними коштами - 36 календарних місяців з дати укладення Договору, що також залишено поза увагою відповідача.

Відтак, позиція відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків за договором надання позики є безпідставною та спростованою умовами вказаного договору.

Також зазначає, що відповідно до умов договору (п. 1.6), пропозиції та акцепту оферти визначено розмір відсоткової ставки, а саме 1,75% за один день користуванням кредитом. Відповідно до наданих розрахунків заборгованості вбачається, що нарахування заборгованості по процентам було здійснено відповідно до вказаної погодженої процентної ставки, відтак посилання представника відповідача на збільшення розміру відсоткової ставки є безпідставними.

Отже, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося відповідно до умов цього договору в межах строку дії кредитного договору.

Щодо витрат на правничу допомогу зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте сторона відповідача не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями.

Також зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором в сумі 61050,00 грн, та стягнути судові витрати по справі в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково з підстав, зазначених у відзиві. Просила суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволити частково в розмірі 6100 грн, з яких: 4000,00 грн - сума основного боргу (тіло кредиту); 2100 - проценти за користування кредитом. Також просила зменшити судові витрати враховуючи принцип розумності та неспівмірність витрат зі складністю справи та покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 24.10.2025 відкрито провадження по даній справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 08.01.2026 задоволено клопотання представника позивача про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.02.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що 20.10.2020 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики № 0963179415/1, шляхом підписання заявки-анкети № 3303947 від 20.10.2020, акцепту оферти від 20.10.2020 на укладення договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту та отримання кредиту згідно заявки-анкети, та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога власноручного підпису позичальника (а.с. 7-9).

Згідно з вказаним договором, в тому числі на умовах фінансового кредиту, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови, а саме: розмір кредиту - 4000 грн, строк користування кредитом - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка за користування кредитом - номінальна та пільгова 1,75%, загальна вартість кредиту - 2100,00 грн, та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до умов викладених в оферті, пропозиція (оферта), акцепт оферти, Правила та заявка-анкета становлять єдиний документ - договір.

Відповідно до умов договору: відсоткова ставка 1,75 за один день користування кредитом за умови дії програми лояльності; річна відсоткова ставка - 638,75% за умови дії програми лояльності. Максимальна відсоткова ставка - 3,5% за один день користування кредитом. Реальна річна відсоткова ставка - 1277,50%, яка застосовується за умови неналежного виконання умов договору.

В заявці-анкеті на отримання кредиту від 20.10.2020 містяться персональні дані відповідача ОСОБА_2 ( П.І.Б. , дата народження, РНОКПП, документ, що засвідчує особу, адреса проживання, тощо), та інформація щодо бажаного кредиту (сума кредиту-4000,00 грн, строк кредиту - 30 днів). Також в заявці відповідачем зазначено реквізити банківської каркти для зарахування кредитних кошів - НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно довідки про ідентифікацію, ТОВ «Інфінанс» ідентифіковано позичальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено договір 0963179415/1 від 20.10.2020. Акцепт договору позичальником здійснено за допомогою аналога електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора - 8v2g4g, відправленого позичальнику 20.10.2020 на номер телефону - НОМЕР_3 (а.с. 21).

Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.09.2025, 20.10.2020 на картку № НОМЕР_4 успішно перераховано кошти в сумі 4000,00 грн через систему iPay.ua - 69804245 (а.с. 21-зворот).

Також на виконання ухвали суду від 26.02.2026 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 10.10.2020 було здійснено зарахування коштів в сумі 4000,00 грн (а.с. 115-116).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Інфінанс», заборгованість за кредитним договором № 0963179415/1 від 20.10.2020 станом на 16.12.2021 становить 61050,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 57050,00 грн - заборгованість за процентами (а.с. 20-зворот, 22-25).

16.12.2021 укладено договір факторингу № 16-12/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0963179415/1 від 20.10.2020 (а.с. 28-32).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 16.12.2020 до договору факторингу № 16-12/21, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за договором № 0963179415/1 від 20.10.2020 на суму 61050,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 57050,00 грн - заборгованість за процентами (а.с. 33).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість за договором № 0963179415/1 від 20.10.2020 станом на 09.01.2023 становить 115650,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 111650,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 26).

10.01.2023 укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0963179415/1 від 20.10.2020 (а.с. 34-39).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 на суму 115650,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 111650,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 40).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заборгованість за договором № 0963179415/1 від 20.10.2020 станом на 30.09.2025 становить 155270,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 111650,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 39620,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) (а.с. 27).

Разом з тим, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 61050,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 51050,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо укладення договору позики та видачі коштів за договором.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 20.10.2020 укладено договір позики № 0963179415/1, відповідно до якого остання отримала позику в сумі 4000,00 грн. Умови користування (строки повернення, проценти за користування, загальний розмір позики, тощо) визначені договором позики та доведені до відома сторін, що підтверджується їх підписами у договорі.

Договір позики було укладено у формі електронного документа, та підписання договору здійснено відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», та даний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зазначений договір не визнаний судом недійсним, тому в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Щодо надання коштів за договором позики суд зазначає, що в заявці-анкеті на отримання кредиту від 20.10.2020 відповідачем ОСОБА_2 зазначено реквізити банківської каркти для зарахування кредитних кошів - НОМЕР_1 .

Первісний кредитор ТОВ «Інфінанс» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, та надав відповідачу позику у розмірі, встановленому договором, що підтверджується: повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.09.2025 про здійснення платіжної операції, та повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 07.04.2026 про зарахування коштів на платіжну картку.

При цьому суд зазначає, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №559/1622/19).

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, однак остання не довела суду, що у неї немає обов`язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню. Крім того сторона відповідача не оспорювала факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів за договором.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення договору позики № 0963179415/1 від 20.10.2020 між первісним кредитором ТОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_2 , та отримання відповідачем ОСОБА_2 кредитних коштів шляхом отримання у безготівковій формі на картковий рахунок.

Щодо переходу прав вимоги за договором позики.

16.12.2021 укладено договір факторингу № 16-12/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0963179415/1 від 20.10.2020.

10.01.2023 укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0963179415/1 від 20.10.2020.

Факт переходу права вимоги до позивача за договором позики № 0963179415/1 від 20.10.2020 підтверджується актами приймання-передачі реєстрів боржників та реєстрами боржників, підписаними представниками сторін договору та скріпленими печатками Товариств.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

Дані договори є результатом домовленості сторін і відповідають загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 16.12.2020 до договору факторингу № 16-12/21, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за договором № 0963179415/1 від 20.10.2020 на суму 61050,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 57050,00 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 на суму 115650,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 111650,00 грн - заборгованість за відсотками.

Обидва договори (факторингу та відступлення прав вимоги) та реєстри боржників містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеного між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 , та суми заборгованостей. Договори та акти приймання-передачі реєстру боржників містять підписи та печатки сторін, тому є належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на викладені вимоги закону та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_2 щодо стягнення з неї заборгованості за договором позики № 0963179415/1 від 20.10.2020. Крім того сторона відповідача не оспорювала факт переходу прав вимоги за договором позики від попередніх кредиторів до позивача.

Щодо визначення розміру заборгованості за договором позики.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно розрахунків суми заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідач заборгованість за договором позики № 0963179415/1 від 20.10.2020 не погашала, внаслідок чого станом на 30.09.2025 у неї утворилась заборгованість у розмірі 155270,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 111650,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (10.01.2023); 39620,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги-10.01.2023 по дату виготовлення розрахунку заборгованості-30.09.2025).

Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 61050,00 грн, з яких: -заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 57050,00 грн.

Оскільки фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти на час звернення до суду не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в сумі 4000,00 грн.

Щодо нарахування відсотків за користування позикою суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 по справі № 300/438/18.

З урахуванням умов договору позики № 0963179415/1 від 20.10.2020, строк користування кредитом становить 30 днів. Максимальна відсоткова ставка - 3,5% за один день користування кредитом, які підлягає застосуванню за умови неналежного виконання умов договору. Оскільки відповідач ОСОБА_2 неналежно виконувала умови договору, при розрахунку відсотків підлягає застосуванню максимальна відсоткова ставка 3,5% в день.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом виключно в межах погодженого сторонами строку користування кредитом (30 днів) у розмірі 4200,00 грн (4000/100*3.5*30).

Разом з тим, заявляючи вимоги про стягнення процентів за значно триваліший період, позивач фактично ототожнює строк дії договору зі строком користування кредитом, що є неправильним з огляду на правову природу зазначених понять. Сам по собі строк дії договору не є підставою для нарахування процентів як плати за користування кредитом після закінчення погодженого строку кредитування, якщо інше прямо та однозначно не передбачено договором.

З аналізу умов договору не вбачається чітко визначених та зрозумілих для споживача положень, які б надавали кредитодавцю право нараховувати проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами після спливу строку користування кредитом. За відсутності таких умов нарахування процентів поза межами погодженого строку кредитування є необґрунтованим. Після спливу визначеного договором строку користування кредитом право кредитодавця нараховувати договірні проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами припиняється. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання правовий захист майнових інтересів кредитора здійснюється в межах охоронних правовідносин, зокрема шляхом застосування положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Разом з тим позивачем у даній справі не заявлено вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, а також не надано належних і допустимих доказів на підтвердження підстав для їх стягнення. Заявлені ж позовні вимоги обґрунтовані виключно нарахуванням договірних процентів за період після спливу погодженого сторонами строку користування кредитом, що суперечить вимогам матеріального права та усталеній судовій практиці.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 0963179415/1 від 20.10.2020 в сумі 8200,00 грн, з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4200,00 грн - сума заборгованості за нарахованими відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0563250009 від 10.10.2025 (а.с. 6).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (8200,00 грн, що становить 13,43% від ціни позову 61050,00 грн). Тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 325,33 грн (2422,40 грн/100*13,43%).

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем поставлено питання про стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн, разом з позовною заявою подано наступні документи: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; тарифи на послуги АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в яких зазначені види послуг та їх вартість; заявка на отримання юридичної допомоги № 458 від 01.09.2025 на суму 16000 грн; витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, в якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: надання усної консультації з вивченням документів (варість 1 години 2000 грн) - 4000 грн (за 2 години), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (варість 1 години 3000 грн) - 12000 грн (за 4 години) (а.с. 45-47, 50-51).

Разом з тим, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (8200,00 грн, що становить 13,43% від ціни позову 61050,00 грн). Тому на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2148,80 грн (16000,00 грн/100*13,43%).

Висновки суду:

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають частковому задоволенню, та з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 0963179415/1 від 20.10.2020 в сумі 8200,00 грн, яка складається із: 4000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 4200,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами за період з 21.10.2020 по 20.11.2020. У задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 52850,00 грн, необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема: 325,33 грн судового збору та 2148,80 грн витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 3, 6, 204, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 536, 611, 625, 627, 629, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306 - заборгованість за договором позики № 0963179415/1 від 20.10.2020 в сумі 8200 грн 00 коп. (вісім тисяч двісті гривень), яка складається із: 4000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 4200,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами за період з 21.10.2020 по 20.11.2020.

У задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 52850,00 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306 - 325 грн 33 коп. (триста двадцять п`ять гривень тридцять три копійки) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306 - 2148 грн 80 коп. (дві тисячі сто сорок вісім гривень вісімдесят копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Міськевич О.Я.