Ухвала суду № 135961244, 21.04.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5033/23

Провадження № 1-кп/206/30/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , та клопотання захисника про признання судово-психіатричної експертизи, по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під №12023041700000432 від 20.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника-адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під №12023041700000432 від 20.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.

У межах судового розгляду даного кримінального провадження до ОСОБА_3 було застосовано привід в судове засідання та згодом ухвалою суду від 10.12.2026 оголошено розшук.

В порядку виконання ухвали про розшук обвинуваченого, ОСОБА_3 розшукано та 20.04.2026 прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказує, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, що підтверджується матеріалами справи.

На даний час встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить та обставина, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, на даний час звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном, тому усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів Національної поліції України, прокуратури та суду;

ризику передбаченого у п.3 ч.1 ст.177 КПК України про що свідчить те, що ОСОБА_3 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце проживання останнього;

ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України про що свідчить те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та будучи звільненим від відбуття покарання з випробувальним терміном, знову підозрюється у вчиненні нового умисного злочину, зокрема проти власності, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності.

Вказує, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, кодексом України, передбачені Кримінальним процесуальним є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів Національної поліції України, прокуратури або суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості злочину, який інкримінується ОСОБА_3 , а також відповідає особі обвинуваченого, необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

До початку судового засідання захисник ОСОБА_5 подав клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи своєму підзахисному, в необхідність проведення якої долучив виписку з медичної картки стаціонарного хворого №16080/2025 від 24.12.2025 центру функціональної нейрохірургії №7 КНТ «ДБКЛПД`ДОР.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити за викладених у ньому підстав, не заперечував проти призначення судово-психіатричної експертизи за клопотанням захисника.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з ув`язнення, підтримав своє клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав свого захисника.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, вивчивши клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Відповідно до частини 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно зі змістом ст. 131 та ст. 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною першою ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Так, згідно з позицією Європейського суду з прав людини питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд, вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, у відповідності до ст.ст. 177, 178 КПК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та тяжкість покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 355 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк трьох до п`яти років, а тому будучи обізнаним про можливість призначення даного покарання, яке йому загрожує є підстави вважати, що він може переховуватись від суду. На наявність вказаного ризику також вказує та обставина, що обвинуваченому у межах судового розгляду було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, який закінчився та він почав уникати прибуття до суду для розгляду даної справи в результаті чого до нього було застосовано привід та у подальшому розшук.

На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 , не будучи обмеженим у свободі, може вчинити спроби незаконного впливу на, потерпілого у даному кримінальному провадженні з огляду на те, що йому відомо де він проживає та вони є раніше знайомими, при цьому даний свідок не допитаний судом, а тому з метою зміни ним показань та спотворення фактичних обставин події кримінального правопорушення, обвинувачений може вдатися до реалізації вказаного ризику.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та будучи звільненим від відбуття покарання з випробувальним терміном, знову обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину, зокрема проти власності, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування стосовно обвинуваченого попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з того часу збільшилися, та є достатніми для обрання йому виключного запобіжного заходу.

Крім того, практика ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_3 під вартою, суд вважає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими. У подальшому доцільність тримання цього обвинуваченого під вартою може бути предметом перегляду, втім та на даному етапі судового провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування вказаного запобіжного заходу.

Таким чином, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання встановленим ризикам в даному випадку можливо виключно шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає за необхідне задовольнити частково клопотання прокурора та обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 судово-психіатричної експертизи суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.332 КПК України, до ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першої цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом.

Поставлені в клопотанні захисника питання мають істотне значення для розгляду даного кримінального провадження.

За змістом п.10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 865 від 08 травня 2018 року, предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу, який визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно з ч.1 ст. 242 КПК України,експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Як убачається із долученої захисником до клопотання про проведення експертизи виписки з медичної картки стаціонарного хворого №16080/2025 від 24.12.2025 центру функціональної нейрохірургії №7 КНТ «ДБКЛПД`ДОР, ОСОБА_3 перебував у стаціонарі з 09.12.2025 по 24.12.2025, де зазначено, що останній має, розлади особистості і поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (наслідки перенесеної ЗЧМТ, ДЕП з лакунарними вогнищами). Психорганичний синдромом змішаного характеру зі стійкими когнітивними розладами зі стійкою дисфункцією мозку. Також вказано, що останній потребує, серед іншого, спостереження психіатра.

З урахування викладеного, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого про призначення судової психіатричної експертизи є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 131, 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 242, 335, ч. 2 ст. 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відновити розгляд кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під №12023041700000432 від 20.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під №12023041700000432 від 20.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, тобто до 17.06.2026 включно 12 год. 00 хв.

Утримувати обвинуваченого ОСОБА_3 в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» МЮ України.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 49 920 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).

Обвинувачений або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувач: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк два місяці наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- не виїжджати за межі міста Дніпра;

- здати на зберігання до органу міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон.

Строк дії ухвали визначити до 17.06.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

В задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 про зміну на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі - відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення судово - психіатричної експертизи у відношенні ОСОБА_3 задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023041700000432 від 20.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, амбулаторну судово-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи страждає обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний момент будь-якою психічною хворобою або затримкою психічного розвитку? Якщо страждає, то чи може він усвідомлювати свої дії, керувати ними?

2. Чи є обвинувачений ОСОБА_3 , 22.03.1976 року душевнохворим і чи має він потребу у застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру?

Проведення експертизи доручити експертам Дніпровської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», яка розташована за адресою: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384,385 КК України, за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків та за завідомо неправдивий висновок експерта.

Для проведення експертизи надати експертам наступні документи, а саме:

- ухвалу суду від 21.04.2026 та матеріали кримінального провадження №206/5033/23 (1-кп/206/30/26).

Визначити найкоротші строки виконання експертизи.

Висновок даної експертизи одразу ж після її проведення, разом з матеріалами кримінального провадження необхідно направити до Самарського районного суду міста Дніпра.

Зобов`язати уповноважених осіб ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» МЮ України доставити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за викликом до Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (адреса місцезнаходження: 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, будинок 84), у визначений ними день та час.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1