Ухвала суду № 135961147, 20.04.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1936/26

2/214/3301/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю: секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

представника позивача Побережної І.В. (в режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження клопотання ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Побережна І.В., діючи в інтересах ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України, батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривого Рогу Криворізького району Дніпропетровської області; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 №540 від 14.08.2023, складений Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: виключити відомості про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зазначити батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 22.04.2016 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Певний період часу в їх родині був розлад, у зв`язку з чим вони фактично проживали окремо один від одного, при цьому юридично шлюб не розірвали. З початку листопада 2022 року ОСОБА_3 спільно проживав з ОСОБА_4 однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, але 26.12.2022 їх відносини були припинені. В той період часу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували за межами території України у Німеччині. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 народила доньку ОСОБА_5 . Разом з цим, оскільки ОСОБА_4 на час народження доньки перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , відповідно до ст.133 СК України, у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 14.08.2023 батьками дитини вказані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_4 . Проте, ОСОБА_1 насправді, не є батьком дитини, оскільки біологічним батьком ОСОБА_5 є позивач, у зв`язку з чим він хоче визнати батьківство щодо неї та брати участь у її вихованні з усіма правами та обов`язками. У своєму батьківстві щодо дитини позивач впевнився 02.01.2026, коли отримав результати аналізу ДНК, відповідно до якого його батьківство по відношенню до дитини було достовірно підтверджене з ймовірністю 99,9999996%. Вказані обставини визначили необхідність звернення ОСОБА_3 до суду з цим позовом, що має на меті захист прав та інтересів дитини.

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання.

Одночасно з позовною заявою представник позивача звернувся з клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення наявності між ОСОБА_3 та малолітньою ОСОБА_5 кровного споріднення як між батьком та донькою. Проведення експертизи просила доручити експертам Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (29019, м. Хмельницький, вул. Молодіжна, буд.12). На вирішення експертизи просила поставити таке питання: чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник позивача в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити та призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу. Позивач правом на участь в підготовчому судовому засіданні не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Третя особа правом на участь в підготовчому судовому засіданні не скористалась, подавши заяву про проведення засідання за її відсутності.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши зміст та вимоги клопотання про призначення експертизи, письмові матеріали цивільної справи, врахувавши думку учасників справи, доходить висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.76, ч.4 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та складають предмет доказування. Ці дані встановлюються такими засобами доказування, як, зокрема, висновками експертів.

Як визначено ст.102 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Так, предмет спору у цій справі стосується визнання ОСОБА_3 біологічним батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої ОСОБА_4 . За змістом позову, на момент народження дитини, ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 , однак позивач наполягає на тому, що саме він є біологічним батьком народженої нею доньки та має намір довести це в судовому порядку.

Будь-які докази щодо походження дитини від чоловіка можуть бути підставою для визнання батьківства. Не дивлячись на рівність доказів, визначених ст.76 ЦПК України, основним і найбільш достовірним є «тест на батьківство», так звана генетична експертиза. Її вірогідність складає 99,99%. Генетика досліджує закономірності спадковості та мінливості. Схожість з батьками, зріст, колір очей, навіть деякі риси характеру закладаються на молекулярно-генетичному рівні ще до народження дитини. Як відомо, кожен батько дає своїй дитині половину ДНК, це й визначає можливість визначення батьківства за ДНК. У ході аналізу ДНК людини, в якій міститься генетична інформація, досліджуються під мікроскопом. ДНК дитини порівнюється з ДНК батьків.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Водночас, висновки судової молекулярно-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень ст.89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

З огляду на вказане, враховуючи, що у позовні ставиться вимога, пов`язана з визнанням батьківства, оскільки з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи потребує спеціальних знань в області генетики, суд вважає за доцільне призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої доручити експертам Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, як про це заявлено безпосередньо представником позивача в клопотанні, з урахуванням відсутності жодних заперечень чи пропозицій стосовно визначення експертної установи з боку відповідача.

Як визначено ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючи обсяг питань, з яких має бути проведена експертиза, суд виходить з положень ч.ч.4-6 ст.103 ЦПК України, відповідно до яких питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

З урахуванням характеру призначеної експертизи, суд вважає за необхідне на вирішення експертів поставити наступне питання: чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?

Разом з тим, суд зауважує, що в силу ч.8 ст.102 ЦПК України, якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

При цьому, суд не знаходить підстав для надання експертам дозволу на повне або часткове знищення, зміну властивостей об`єктів дослідження (біологічних зразків) судово-молекулярно-генетичної експертизи, у зв`язку з відсутністю доведеної необхідності саме такого руйнівного втручання щодо конкретного об`єкта. До того ж, ст.5 Закону України «Про судову експертизу» та п.4.11 Інструкції Мін`юсту №53/5 додатково встановлюють, що при проведенні дослідження експерт повинен уживати заходів щодо збереження наданих на експертизу об`єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження.

З урахуванням положень ч.3 ст.103 ЦПК України, суд вважає за доцільне оплату за проведення експертизи покласти на позивача, який заявив це клопотання в рахунок доведення пред`явлених вимог.

Оскільки проведення по справі експертизи перешкоджає подальшому розгляду судом справи та потребує значного часу з огляду на характер та її складність, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час її проведення відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.76, 77, 102-104, 107, 108, 135, 252, п.п.13,14 ч.1 ст.353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства судову молекулярно-генетичну експертизу.

Проведення експертизи доручити експертам Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (29019, м. Хмельницький, вул. Молодіжна, буд.12).

На вирішення експертів поставити наступне питання:

- чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за складання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експертів обов`язків.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_3 , попередивши його, що у разі не оплати судової експертизи у встановлений судовим експертом строк, суд скасовує постановлену ухвалу про призначення судової експертизи.

Питання відібрання відповідних біологічних зразків у ОСОБА_3 , малолітньої ОСОБА_5 та матері ОСОБА_4 (за необхідності), які необхідні для проведення судово-генетичної експертизи, покласти на експертну установу.

Зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з малолітньою ОСОБА_5 з`явитись до експертної установи у визначений експертом час, з метою відбору необхідних зразків для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, визначені ст.109 ЦПК України: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Направити до експертної установи копію ухвали про призначення експертизи, та за необхідністю надати експерту матеріали цивільної справи.

Ухвала набирає законної сили через 15 днів з дня її підписання, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повна ухвала складена 24.04.2026.

Суддя А.В. Ткаченко