Ухвала суду № 135958761, 24.04.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

24 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/457/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П., розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Постач-М" від 22.04.2026 (вх. г/с №498 від 22.04.2026) про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Житомирщини"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Постач-М" у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви доводить, що на підставі укладеного з ТОВ "Цегла Житомирщини" 18.12.2024 Договору поставки №1/18-24, у п. 4.1. визначено, що покупець здійснює оплату за цим Договором на підставі виставлених постачальником рахунків (рахунків-фактур) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати. На виконання вказаного Договору поставки ТОВ "Постач-М" здійснювалося перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Цегла Житомирщини" коштів згідно виставлених рахунків на оплату №71 від 28.11.2025, №81 від 19.12.2025, №6 від 30.01.2026 за товар. Відповідно до платіжних інструкцій №5920 від 12.12.2025 на суму 237 352,50грн, №120 від 19.12.2025 на суму 237 421,80грн та №6163 від 30.01.2026 на суму 189 882, 00грн сплачено кошти попередньої оплати за товар.

У Заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ "Постач-М" доводить, що, наразі, за Договором поставки №1/18-24 від 18.12.2024 є попередня оплата за товар в сумі 619 510, 80грн, в свою чергу, 19.02.2026 ТОВ "Постач-М" звернулося до ТОВ "Цегла Житомирщини" із письмовим повідомленням за №19/02-26 про необхідність поставки залишку оплаченого товару у кількості 90 439, 35 штук у гранично визначені строки. 20.02.2026 ТОВ "Постач-М" звернулося до ТОВ "Цегла Житомирщини" з претензією (вимогою) про повернення грошових коштів у сумі 619 510, 80грн, сплачених в якості попередньої оплати за товар та який не було поставлено у визначений строк.

У заяві по забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ "Постач-М" просить Суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 638 859, 90грн, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ "Цегла Житомирщини" (код ЄДРПОУ 45051830, НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570), а також на інших рахунках ТОВ "Цегла Житомирщини" в інших банківських установах.

Заява про забезпечення позову від 22.04.2026 оплачена судовим збором у розмірі 1 664, 00 грн.

Процесуальна позиція Суду - Заяву про забезпечення позову від 22.04.2026 задовольнити частково. Мотиви Суду.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі №1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети, підстав та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24, від 11.02.2026 у справі №344/13201/23 тощо.

У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд виходить з того, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (див. пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №344/13201/23).

Суд зазначає, що ТОВ "Постач-М" до пред`явлення позову звернулося до Суду із заявою про забезпечення позову в якій вказав, що предметом спору (майбутнього позову) буде вимога про стягнення 638 859, 90грн, з яких: 619 510, 80грн попередньої оплати за Договором поставки та 19 349, 10грн неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення строків поставки продукції.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

За змістом статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (постанова Верховного Суду від 28.08.2019 у справі №910/4491/19).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Водночас співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Про це зазначено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21 та від 28.08.2023 у справі №906/304/23.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20).

При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, тому, з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Cудом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Житомирщини" (код ЄДРПОУ 45051830) має основним видом діяльності - виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини (23.32).

У Заяві про забезпечення позову від 22.04.2026 ТОВ "Постач-М" вказує про бездіяльність ТОВ "Цегла Житомирщини" щодо повернення коштів попередньої оплати позаяк вимогу про їх повернення останнім отримано 28.02.2026, однак станом на день звернення із заявою про забезпечення позову, попередню оплату не повернуто.

Судом встановлено, що до матеріалів Заяви про забезпечення позову від 22.04.2026 додано, зокрема, докази: рахунки на оплату №71 від 28.11.2025 на суму 474 705, 00грн, №81 від 19.12.2025 на суму 332 293, 50грн та №6 від 30.01.2026 на суму 379 764, 00грн; платіжні інструкції №120 від 19.12.2025 на суму 237 421, 80грн, №5920 від 12.12.2025 на суму 237 352, 50грн та №6163 від 30.01.2026 на суму 189 882,00грн; претензію (вимогу) про повернення передплати за поставлений товар від 20.02.2026 за №20/02-26 разом з описом вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ "Цегла Житомирщини", а також доказами на підтвердження отримання цієї вимоги останнім - 28.02.2026.

Арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір (постанови Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20, від 21.01.2022 у справі №910/5079/21).

Суд враховує також усталену судову практику Верховного Суду про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Згідно з ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити ТОВ "Постач-М" не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Суд вважає справедливим та таким, що відповідає принципу пропорційності (ст. 15 ГПК України) забезпечити позов лише на суму 619 510, 80 грн - попередню оплату за Договором поставки №1/18-24 від 18.12.2024, що визначена заявником ТОВ "Постач-М" у Заяві про забезпечення позову від 22.04.2026.

Водночас необхідно зважати, що арешт має тимчасовий характер та скасовується (може бути скасований) в порядку, визначеному статтею 145 ГПК України. За клопотанням учасника справи суд також може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (частина перша статті 143 ГПК України).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Оскільки Суд не може ідентифікувати всі банківські та інші фінансові установи, у яких Відповідач зберігає грошові кошти тощо, обов`язок пред`явлення ухвали суду про забезпечення позову покладається на Позивача.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Постач-М" від 22.04.2026 (вх. г/с №498 від 22.04.2026) про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Житомирщини" задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла Житомирщини" (13506, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище Корнинське, вул. Житомирська, буд. 19, код ЄДРПОУ 45051830) у межах суми 619 510, 80грн що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, а також на рахунках у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, що будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

3. Стягувачем за цією ухвалою суду є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Постач-М" (03134, м. Київ, вул.Симиренка, буд. 36, код ЄДРПОУ 39427121).

Боржником за цією ухвалою суду є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Житомирщини" (13506, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище Корнинське, вул. Житомирська, буд. 19, код ЄДРПОУ 45051830).

4. Оригінальний примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, направити стягувачу, копію ухвали - боржнику через систему "Електронний суд".

Ухвала суду про забезпечення позову підписана та набрала законної сили - 24.04.2026 та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 24.04.2026 у справі №906/457/26 становить три роки.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2 заявнику ТОВ "Постач-М" (через Ел. суд) та в паперовій формі з гербовою печаткою (рек.з повідомл), код ЄДРПОУ 39427121

3 боржнику (через Ел. суд)