Постанова № 135957666, 16.04.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/442/26

Провадження №3/477/303/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з військової частини НОМЕР_1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною третьою статті 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2026 року ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби, діючи умисно, в порушення вимог статей 16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України самовільно залишив місце служби - розташування танкової роти у АДРЕСА_1 та був відсутній на військовій службі без поважних причин з 15.40 години 17 січня до 10.42 годин 19 січня 2026 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-11 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судовою повісткою.

Разом з матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до суду надійшла його заява про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з виконанням ним завдань у визначених районах в умовах воєнного стану. У зазначеній заяві ОСОБА_1 зазначив, що вину за частиною 3 статті 172-11 КУпАП він визнає у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, подав заяву про здійснення розгляду справи без його участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши зміст письмових доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно частини 3 статті 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-11 КУпАП.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2026 року №21/26 вбачається, що 17 січня 2026 року ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби, діючи умисно, в порушення вимог статей 16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України самовільно залишив місце служби - розташування танкової роти у АДРЕСА_1 та був відсутній на військовій службі без поважних причин з 15.40 години 17 січня до 10.42 годин 19 січня 2026 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-11 КУпАП.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2025 року №241, ОСОБА_1 з 25 серпня 2025 року є таким, що перебуває на посаді у військовій частині НОМЕР_1 .

Враховуючи характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність даних щодо притягнення до адміністративної відповідальності раніше, суд вважає достатнім призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах, передбачених санкцією частини 3 статті 172-11 КУпАП.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, а тому суд вважає за необхідне звільнити військовослужбовця ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Керуючись статтями 280, 283, 284,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Штраф перераховувати на рахунок: UA758999980313060106000014230, Одержувач Миколаїв. ГУК/Миколаївськ. р-н/21081100, ЄДРПОУ одержувача 37992030, Банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, надається правопорушником до органу, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Л.М.Семенова