Рішення № 135957218, 24.04.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/277/26

Провадження 2/681/492/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

У березні 2026 року товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача 43 363,78 грн заборгованості за кредитними договорами, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що 19.12.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит» був укладений договір про надання споживчого кредиту №1967071, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн, строком на 360 днів та зобов`язався сплатити проценти за користування ним.

24.04.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп» був укладений кредитний договір №51260-04/2025, відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 3 000 грн, строком на 120 днів та зобов`язався сплатити проценти за користування ним.

02.06.2025 між відповідачем та ТОВ «Стар файненс груп» був укладений кредитний договір №02588-06/2025, відповідно до умов договору позичальник отримав кредит у розмірі 3 500 грн, строком на 120 днів та зобов`язався сплатити проценти за користування ним.

Проте, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, а саме, за договором №1967071 від 19.12.2024: 4 648,77 грн заборгованість за основною сумою боргу, 8 786,61 грн заборгованість за відсотками та 10 000 грн - пеня; за договором №51260-04/2025 від 24.04.2025: 2 999,70 грн заборгованість за основною сумою боргу, 1 620 грн заборгованість за відсотками, 4 619,70 грн заборгованість за штрафом; за договором №02588-06/2025 від 02.06.2025: 3 500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3 654 грн заборгованість за відсотками, 3 185 грн заборгованість за штрафом та 3 500 грн заборгованість за комісією.

Товариство уклало договори факторингу: 23.12.2025 за №23122025/1 з ТОВ «Фінансова компанія «Селфі кредит»; 25.09.2025 за №25092025/1 та 29.10.2025 за №29102025 з ТОВ «Стар файненс груп», за умовами яких позивач набув права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі за договорами укладеними з відповідачем.

23.03.2026 у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви у справі, надсилались судом за зареєстрованою адресою місця проживання, конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з довідкою відділення АТ «Укрпошта» від 27.03.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак, відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відправлення вважається врученим адресату. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, викладеною в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 19.12.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1967071.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5.1 сума кредиту (загальний розмір) 5 000 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати процентів кожні 20 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 23 000 грн (п. 1.10 і 1.10.1 Договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.6.4 Договору у випадку невиконання та/або належного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 750 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 150 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Також відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С436» паспорт споживчого кредиту, дані якого містять умови кредитування, які зазначені в кредитному договорі.

Так, ТОВ «Селфі кредит» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 5 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-2612 від 26.12.2025 про здійснення переказу кредитних коштів 19.12.2024 в сумі 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 .

За даними розрахунку заборгованості за кредитним договором №1967071 від 19.12.2024 на ім`я ОСОБА_1 заборгованість відповідача за вказаним договором не погашена та складає 23 435,38 грн, з яких: 4 648,77 грн заборгованість за тілом кредиту, 8 786,61 грн заборгованість за відсотками та 10 000 грн пеня.

23 грудня 2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №23122025/1, згідно з яким позивач набув право вимоги до боржників за договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1967071 від 19.12.2024. Факт оплати Товариством відступлених для нього прав вимоги підтверджується копією платіжної інструкції №218 від 26.12.2025.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23122025/1 Товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №1967071 від 19.12.2024 в розмірі заборгованості, яка становить 23 435,38 грн, з яких: 4 648,77 грн заборгованість за тілом кредиту, 8 786,61 грн заборгованість за відсотками та 10 000 грн заборгованість за пенею.

Крім того, 24.04.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту №51260-04/2025, підписав його електронним підписом «Y723», відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, отримав кредитні кошти в сумі 3 000,00 грн строком на 120 днів на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Дата надання кредиту 24.04.2025. Відповідач зобов`язався погасити кредит в останній день строку кредитування. Кінцева дата погашення кредиту 21.08.2025 (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.1.4 за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 300 грн (що складає 10% від суми кредиту).

Відповідно до п.1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-49хх-хххх-2829 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмір 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в Графіку платежу за відповідний розрахунковий період та до дати погашення заборгованості з урахуванням обмежень, встановленого чинним законодавством України (п. 5.3 Договору).

Також відповідач електронним підписом підписав додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №51260-04/2025 від 24.04.2025 «Y723» та паспорт споживчого кредиту «W791».

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №51260-04/2025 від 24.04.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за цим Договором складає 9 239,40 грн, з яких: 2 999,70 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 620 грн - заборгованість за відсотками, штраф 4 619,70 грн.

29.10.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29102025, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Платіжним дорученням №168 від 31.10.2025 підтверджується факт сплати Товариством на рахунок ТОВ «Стар Файненс Груп» грошових коштів у сумі 5 245 008,05 грн в рахунок оплати згідно з договором факторингу № 29102025 від 29.10.2025.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №29102025 від 29.10.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 9 239,40 грн, з яких: 2 999,70 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 620 грн - заборгованість за відсотками, штраф 4 619,70 грн.

Також 02.06.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту №02588-06/2025, підписав його електронним підписом «Y267», відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, отримав кредитні кошти в сумі 3 500,00 грн строком на 120 днів на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Дата надання кредиту 02.06.2025. Відповідач зобов`язався погасити кредит в останній день строку кредитування. Кінцева дата погашення кредиту 29.09.2025 (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.1.4 за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 350 грн (що складає 10% від суми кредиту).

Відповідно до п.1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5169-15хх-хххх-7345 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмір 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в Графіку платежу за відповідний розрахунковий період та до дати погашення заборгованості з урахуванням обмежень, встановленого чинним законодавством України (п. 5.3 Договору).

Також відповідач електронним підписом підписав додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №02588-06/2025 від 02.06.2025 «Y267» та паспорт споживчого кредиту «W199».

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №02588-06/2025 від 02.06.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за цим Договором складає 10 689 грн, з яких: 3 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3 654 грн - заборгованість за відсотками, штраф 3 185 грн та 350 грн заборгованість за комісією.

25.09.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25092025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Платіжним дорученням №117 від 29.09.2025 підтверджується факт сплати Товариством на рахунок ТОВ «Стар Файненс Груп» грошових коштів у сумі 4 255 200,78 грн в рахунок оплати згідно з договором факторингу №25092025/1 від 25.09.2025.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №25092025/1 від 25.09.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 689 грн, з яких: 3 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3 654 грн - заборгованість за відсотками, штраф 3 185 грн та 350 грн заборгованість за комісією.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконав, кредитні кошти не повернув, відсотків за користування ними не сплатив.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статті 12 та 81 ЦПК України встановлюють, зокрема, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За положеннями статей 77-80 ЦПК України докази мають бути: належними, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими, одержані у порядку встановленому законом, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; та достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитні договори: №1967071 від 19.12.2024, №51260-04/2025 від 24.04.2025 та №02588-06/2025 від 02.06.2025, підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора та є укладеними, первісні кредитори виконали умови договорів та надали позичальнику кредити в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

ОСОБА_1 свої обов`язки за договорами не виконав, у встановлений договором строк кредит не повернув, відсотків за користування кредитними коштами не сплатив.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитні договори та договори факторингу, позивач має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування ним.

Визначений Товариством розмір кредиту та процентів за користування ним, які позивач просить стягнути з відповідача, відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та сплати ним суми заборгованості за кредитними договорами, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позовну заяву, не надав власного розрахунку заборгованості.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами заявлену до стягнення з відповідача суму заборгованості за договорами: №1967071 від 19.12.2024, що складається з тіла кредиту 4 648,77 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 8 786,61 грн; №51260-04/2025 від 24.04.2025, що складається з тіла кредиту 2 999,70 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 1 620 грн; №02588-06/2025 від 02.06.2025, що складається з тіла кредиту 3 500 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 3 654 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за видачу кредиту за договором №02588-06/2025 від 02.06.2025 суд зазначає наступне.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами договору надання грошових коштів у кредит, а саме п.1.4 договору передбачено стягнення комісії за видачу кредиту, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово і в загальному розмірі становить 350 грн.

Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемною, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 350 грн не може бути стягнута з ОСОБА_1 на користь позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за договором №1967071 від 19.12.2024, штрафу за договорами: №51260-04/2025 від 24.04.2025 та №02588-06/2025 від 02.06.2025, суд зазначає про таке.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення заборгованості за пенею за договором №1967071 від 19.12.2024 в сумі 10 000 грн, штрафу за договорами: №51260-04/2025 від 24.04.2025 в сумі 4 619,70 грн та №02588-06/2025 від 02.06.2025 в розмірі 3 185 грн задоволенню не підлягає, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договорами: №1967071 від 19.12.2024 в сумі 13 435,38 грн, №51260-04/2025 від 24.04.2025 в сумі 4 619,70 грн та №02588-06/2025 від 02.06.2025 в розмірі 7 154 грн, що в загальному розмірі становить 25 209,08 грн.

У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 58,1%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 933,6 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1967071 від 19.12.2024, яка складається з 4 648,77 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8 786,61 грн заборгованість за відсотками;

за договором про надання фінансового кредиту №51260-04/2025 від 24.04.2025 яка складається з 2 999,70 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 620 грн заборгованість за відсотками;

за договором про надання фінансового кредиту №02588-06/2025 від 02.06.2025 яка складається з 3 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3 654 грн заборгованість за відсотками,

а всього в загальному розмірі становить 25 209 (двадцять п`ять тисяч двісті дев`ять) грн 08 коп.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 933 (одна тисяча дев`ятсот тридцять три) грн 60 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари Броварського району Київської області, поштовий індекс 07400.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Г. Горщар