Рішення № 135956937, 09.03.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4042/25

пр.№ 2/464/1021/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Жили В.С.,

за участі: секретаря судового засідання Ханенка Ю.Р.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, П`ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, поданим представником ОСОБА_1 , до відповідачки ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, П`ята Львівська державна нотаріальна контораЛьвівської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки ОСОБА_4 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 при житті розпорядився своїм майном склавши заповіт на користь позивачки, а після смерті брата ОСОБА_2 своєчасно звернулась до відповідного органу для заведення спадкової справи. 24.04.2015 позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на банківські вклади спадкодавця ОСОБА_4 . При цьому, державним нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про спадщину на частку в квартирі у зв`язку із відсутністю оригіналу свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно. Позивачка стверджувала, що оригінал такого свідоцтва про право власності знаходиться в іншого співвласника майна ОСОБА_3 колишньої дружини спадкодавця. Разом з тим, ОСОБА_4 із ОСОБА_3 розірвав шлюб, зв`язок із останньою втрачений, оскільки вона виїхала за межі України, ймовірно перебуває на території Російської Федерації, а точне її місце проживання невідоме. На підставі наведеного, позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті її брата ОСОБА_4 , а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 17.10.2025 задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_1 та витребувано у П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» інвентаризаційні та реєстраційні справи на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 16.12.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання позивачка не з`явилась. Натомість, її представник Кісь О.Р. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала про просила такі задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Пояснила, що визнання судом права власності на спірну частку в квартирі об`єктивно єдиний варіант оформити на користь позивачки право власності на спадкове майно, а відсутність відповідачки, як співвласника квартири, унеможливлює отримання дублікату свідоцтва про право власності.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явилась, належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового засідання шляхом скерування судових повісток про виклик до суду засобами поштового зв`язку рекомендованими поштовими відправленнями на адресу її зареєстрованого місця проживання, відзив на позовну заяву не подала.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місце проживання особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її заявленому місцю проживання, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації щодо місця проживання особи, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм зареєстрованим місцем проживанням покладається саме на фізичну особу.

Окрім цього, судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідачки в судове засідання, як це передбачено статтями 128-129 ЦПК України.

Третя особа П`ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області не забезпечила явки свого представника у судове засідання, проте належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом відкладався розгляд справи, однак в судове засідання відповідачка повторно не з`явились, доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надано, а також зважаючи на відсутність заперечень представника позивачки, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 280, 283 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні письмові докази та заслухавши думку представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із копії свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 15.09.1995 квартирно-експлуатаційною частиною району та зареєстрованого у реєстровій книзі за № 22 Львівського міжміського бюро техінвентаризації за № 12304, квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Вказані відомості щодо належності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 означеної квартири підтверджуються також довідкою ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 21.10.2014 та матеріалами реєстраційної справи на квартиру, що надані на виконання ухвали про витребування доказів від 17.10.2025 (копії вказаних матеріалів реєстраційної справи судом долучено до матеріалів даної справи). Окрім цього, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, записів про реєстрацію права власності чи інші речові права в державних реєстрах не встановлено, а відповідно відомості із означеної реєстраційної справи не спростовано.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.07.2014 Відділом реєстрації смерті у м. Києві.

Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чібісовим Г.О. 15.07.2014 за реєстр. № 623, померлий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок смерті заповів усе своє майно позивачці ОСОБА_2 , яка 08.10.2014 звернулась із заявою № 1658 про прийняття спадщини за заповітом в П`яту Львівську державну нотаріальну контору.

На підставі вищезазначеної заяви 24.04.2015 державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Болговій В.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого прийнята спадщина складається із грошових вкладів спадкодавця ОСОБА_4 , розміщених на банківських рахунках (витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі від 24.04.2025).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 595/2014, заведеної після смерті ОСОБА_4 , інших спадкоємців, окрім ОСОБА_2 , немає.

Під час розгляду справи з отриманого із Єдиного державного реєстру судових рішень, в порядку визначеному статтями 4, 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», рішення Сихівського районного суду м. Львові від 20.02.2013 у справі № 464/469/13-ц (пр. 2/464/520/13), встановлено, що зареєстрований 23.04.1971 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

Згідно заяви від 03.06.2025 за № 689 ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , звернулась в П`яту Львівської державну нотаріальну контору Львівської області для видачі їй свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, а саме на частки квартири АДРЕСА_2 .

Повідомленням завідувача П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 03.06.2025 № 692 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказану квартиру та роз`яснено право звернутись до суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі (ст. 1233 ЦК України).

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до підпункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна (підпункту 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку). При цьому, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує також інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (підпункту 4.17 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку).

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином закон визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із договорів.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч. 2 ст. 372 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено прийняття позивачкою спадщини за померлим ОСОБА_4 та отримання нею свідоцтва про спадщину на інше майно.

Разом з тим, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 , що унеможливлює їй видачу свідоцтва про право на спадщину на частку в квартирі, позивачка, як спадкоємець, змушена звернутися до суду за захистом порушеного права.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленим позовним вимогам, суд, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 523/18162/16.

Так, встановивши, що спірна частка нерухомого майна (квартири) входить до складу спадщини, оскільки належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності із відповідачкою, враховуючи рівність часток співвласників (по ) в силу положень ч. 2 ст. 372 ЦК України, а відомості зворотного відсутні, зважаючи на відсутність у позивачки оригіналу свідоцтва про право власності на квартиру, що зумовило відмову нотаріуса, та неможливість самостійно виготовити його дублікат, що в сукупності порушує її законні права та інтереси оскільки унеможливлює отримання нею свідоцтва про право на спадщину за заповітом, суд приходить до висновку про задоволення заявлених ОСОБА_2 позовних вимог та визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме на частку квартири АДРЕСА_2 .

При цьому суд враховує, що іншими учасниками заявлених позовних вимог та достовірність встановлених обставин не спростовано, а відповідно, за наявності означених перешкод для оформлення позивачкою спадкових прав у нотаріальному порядку, слід застосувати такий винятковий спосіб захисту як визнання права власності на частку у нерухомому майні.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 10 019,60 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-283, 289, ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на частку квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 10 019 (десять тисяч дев`ятнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтями 273, 289 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 09.03.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи, їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: П`ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, ЄРДПО: 02899447, адреса: м. Львів, вул. Чупринки, буд. 69.

Суддя Володимир ЖИЛА