Рішення № 135956614, 23.04.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/508/26

Провадження № 2/307/207/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В., при секретарі Рішко О.Т., з участю позивачки ОСОБА_1 , її представниці ОСОБА_2 , представників відповідача Негря Н.І. та Гаврилець М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представниця ОСОБА_2 , до Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи, Углянської сільської ради про визнання строкових трудових договорів незаконними та визнання їх безстроковими, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені якої діє представниця ОСОБА_2 , звернулася із позовною заявою до Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи, Углянської сільської ради про визнання строкових трудових договорів незаконними та визнання їх безстроковими, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 01 вересня 2001 року наказом директора Углянської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 призначено на посаду техпрацівниці.

Після цього, по незрозумілих причинах наказом директора Углянського ліцею (Углянської ЗОШ І-ІІІ ст..) №79 від 05.05.2023 року ОСОБА_1 переведено на посаду прибиральниці 1 ставки з 05.05.2023 по 31.12.2023 року.

29 грудня 2024 року наказом директорки ОСОБА_3 №261 продовжено термін дії наказу про роботу ОСОБА_1 на посаді прибиральниці 1 ставки з 01.01.2024 по 29.02.2024 року.

29 лютого 2024 року наказом №32 продовжено термін дії наказу на посаді прибиральниці 1 ставки з 01.03.2024 по 31.12.2024 року.

Зазначає, що через юридичну необізнаність ОСОБА_1 не розуміла відмінність між безстроковим та строковим трудовим договором. Укладення строкового трудового договору не відповідало її внутрішній волі, істотно обмежувало її трудові права, через свій хворобливий стан вона не усвідомлювала значення цього договору.

Після двадцяти трьох років безперервного трудового стажу директор Углянського ліцею ОСОБА_3 видала наказ №235 к про звільнення з посади прибиральниці ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст. 36 КЗпП.

Посилається вимоги ст..21, 23, КЗпП України, правові позиції Верховного суду зазначені в поставові від 26 травня 2021 року ( цивільна права №457/295/20, провадження№61-1664св21), в постанові від 13 листопада 2019 року ( цивільна справа №522/7888/16-ц, провадження №61-12883св18), п.9 постави Пленому Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» та зазначає, що характер роботи та умови її виконання за строковим договором не відрізнялися від характеру та умов виконання роботи ОСОБА_1 за безстроковим трудовим договором.

Отже, вважає, що звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ст36 КЗпП України є незаконним.

Зазначає, що нормами чинного законодавства не віднесено посаду прибиральниці до професій та посад, з якими в обов`язковому порядку укладаються контракти чи строкові трудові договори.

Вважає, що оскільки укладений між сторонами строковий трудовий договір укладено з порушенням ст..23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною, а отже, і трудовий договір не може бути припинений у зв`язку із закінченням його строку.

Зазначає, що протягом всього часу перебування на роботі ОСОБА_1 своєю поведінкою підтверджувала бажання продовжувати трудові відносини з Углянським ліцеєм.

Окрім того, звертає увагу суду на те, відповідно до ч.2 ст.39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.23 КЗпП України, вважають такими, що укладені на невизначений строк.

Строкові трудові договори між ОСОБА_1 та Углянським ліцеєм укладалися три рази - 05.05.2023, 29.12.2023 та 29.02.2024 року, що підтверджує укладення договору на невизначений час.

Разом з цим, зазначає, що із Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року в розмірі 90180,72 грн. Ця сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу нарахована виходячи із заробітної плати, яка за жовтень та листопад 2024 року становила 15202,93 грн., що підтверджено довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5.

Тому просить суд :

визнати строкові трудові договори від 05 травня 2023 року, 29 грудня 2023 року, 29 лютого 2024 року незаконними та визнати їх безстроковими;

визнати незаконним наказ директора Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи Углянської сілької ради Тячівського району №235/к від 31.12.2024 про звільнення з роботи ОСОБА_1

поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді прибиральниці Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи Углянської сілької ради.

стягнути із Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи на користь ОСОБА_1 90180,72 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.

Також, просить поновити строки звернення до суду відносно визнання незаконним наказу директора Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи Углянської сільської ради №235/к від 31.12.2024 про звільнення з роботи ОСОБА_1 , обґрунтовуючи поважними причинами - онкологічною хворобою, яка перешкоджала та продовжує створювати труднощі у зверненні до суду, і через прогресування якої ОСОБА_1 змушена постійно лікуватися у КПП «Закарпатський протипухлинний центр». Після кожного лікування у Закарпатському протипухлинному центрі ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні через слабкість від опромінення. Крім цього, звертає увагу суду на те, що наказ про звільнення №235 від 31 листопада 20024 року ОСОБА_1 отримала у кінці серпня 2025 року. Також, зазначає, що трудову книжку їй директорка Углянського ліцею у день звільнення не вручила, а тільки кинула копію трудової книжки, пояснюючи це тим, що наказ та трудова книжка відправлена їй поштою.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Плиска Ю.С. заявлені позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Подальший розгляд справи проведено у відсутності позивачки ОСОБА_1 за участю її представника Плиска Ю.С.

Представники Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи Углянської сілької ради Негря Н.І. та ОСОБА_4 , в судовому засіданні відносно заявленого позову ОСОБА_1 заперечили.

Свої заперечення обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 було відомо про наказ №235 від 31 листопада 2024 року про звільнення, що підтверджується атом №18 від 31.12.2024 року, в якому зазначено, що комісією Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи ознайомлено її із вказаним наказом, однак вона відмовилась ставити підпис. Також, вказаний наказ позивачці направлявся поштовим зв`язком. 30.07.2025 року повторно ОСОБА_1 було направлено поштовим зв`язком вказаний наказ на її вимогу та запропоновано подати заяву на заняття посади прибиральниці. Однак ОСОБА_1 відмовилась від отримання вказаної кореспонденції.

Крім цього, зазначають, що факт отримання позивачкою наказу та трудової книжки поштовим зв`язком підтверджується її визнанням цього у самій позовній заяві.

Також, звертають увагу суду на те, що відповідно до виписок із медичної картки стаціонарної хворої КПП «Закарпатський протипухлинний центр» №9572 від 17.12.2024 проміжок №5779 від 11.07.2025, наказ №235/к від 31.12.2024 року, а тому ОСОБА_1 мала строк в один місяць на оскарження наказу, так як в той період не перебувала на стаціонарному лікуванні.

Відтак зазначають, що позивачка достеменно знала про дату закінчення строкового трудового договору, знала про припинення трудових відносин 31.12.2024 року, і це також підтверджено тим, що після 31.12.2024 року до роботи не приступала, заробітну плату не отримувала.

При цьому, звертають суду на те, що сам факт відмови від отримання наказу або ухилення від його отримання не може створювати для працівника привілеїв у вигляді безстрокового права на звернення до суду, водночас сам по собі факт захворювання не є безумовною підставою для поновлення строку.

На думку відповідача ОСОБА_1 не довела об`єктивної неможливості звернення до суду, причинно-наслідкового зв`язку між станом здоров`я та пропуском строку, факту отримання інформації про звільнення лише у серпня 2025 року. Таким чином, стверджують, що підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

Разом з цим, зазначають, що твердження ОСОБА_1 про те, що строкові трудові договори укладалися без її волі або через необізнаність, є безпідставними.

Так, за письмовою заявою ОСОБА_1 від 16.03.2017 року, її наказом №58 від 16.03.2017 р. було переведено з посади техпрацівниці ( 05 ставки ) на посаду техпрацівниці ( 1 ставки) Углянської ЗОШ І - ІІІ ступенів з 16 березня 2017 року по 04 травня 20023 року.

В подальшому ОСОБА_1 наказом №72 від 05.05.2023 року переведено на посаду прибиральниці 1 ставки з 05.05.2023 року по 31.12.20023 року, наказом №261 від 29.12.2023 року переведено на посаду прибиральниці 1 ставки з 01.01.2024 року по 29.02.2024 року, наказом №32 від 29.02 2024 року переведено на посаду прибиральниці 1 ставки з 01.03.2024 року по 31.12.2024 року.

На укладення цих строкових договір позивачка дала усну згоду і була ознайомлена з ними, що підтверджується, актами №11 від 05.05.2023 року, №26 від 29.12.2023 року, №9 від 29.02.2024 року.

Зазначають, що вказані документи свідчать про її добровільне волевиявлення та усвідомлення умов праці. Жодних заяв про незгоду зі строковістю трудового договору або примус до його укладення від ОСОБА_1 не надходило. Тому її твердження про відсутність внутрішньої волі є надуманими. Таким чином, вважають, що строковий трудовий договір виник не шляхом односторонніх дій роботодавця, а за взаємною згодою сторін.

Також, вважають, що безпідставними є твердження позивачки про те, що неодноразове продовження строкового договору свідчить про його безстроковість.

Так, кожен строковий трудовий договір укладався на конкретний визначений період, оформлявся окремим наказом, не продовжувався автоматично, усно погоджувався з позивачкою. Після завершення кожного строку сторони укладали новий строковий договір , а не продовжували попередній без визначення строку.

Отже, вважають, що відсутні підстави вважати такі договори безпідставними. Сам по собі тривалий стаж роботи працівника у закладі не змінює правову природу строкового трудового договору, укладеного пізніше на інших умовах. Тому твердження про юридичну необізнаність або нерозуміння строковості не відповідають дійсності, оскільки позивачка була ознайомлена з наказом про переведення та наказами про продовження строку дії договорів. Стан здоров`я також не підтверджує втрати здатності усвідомлюючи значення документів. Жодного медичного висновку про недієздатність або обмеження дієздатності позивача не існує.

Після 31.12.2024 року позивачка на роботу не виходила, трудових обов`язків не виконувала, з адміністрацією не контактувала щодо продовження роботи. Це свідчить про фактичне припинення трудових відносин та відсутність наміру продовжувати роботу. Отже, припинення трудових відносин є правомірним і обґрунтованим.

Крім цього, вважають, що поновлення можливе лише у разі незаконного звільнення, оскільки, строковий договір був законним, позивачка погодилась на строкові умови, строк договору закінчився, ОСОБА_1 допускала систематичні прогули, після звільнення на роботу не виходила, а тому правові підстави для поновлення на роботі відсутні.

Разом з цим, вважають, що оскільки відсутній юридичний факт незаконного звільнення, а тому відсутні й правові підстави для стягнення середнього заробітку.

Таким чином, просять в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник Углянської сільської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому на підставі ст. 223 ЦПК України суд розгляну справу у його відсутності.

Заслухавши учасників процесу, свідка ОСОБА_5 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що Углянську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Углянської сільської ради перейменовано на Углянський ліцей зі структуриним підрозділом гімназії та початкової школи Углянської сільської ради, і про цей факт в судовому засіданні жоден із учасників процесу не заперечив.

Також, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з відповідачем Углянським ліцеєм зі структуриним підрозділом гімназії та початкової школи, а саме був укладений безстроковий трудовий договір (призначена на посаду техпрацівниці), що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 ( Наказ за № 98 від 01.09.2001).

Надалі ОСОБА_1 наказом №72 від 05.05.2023 року переведено на посаду прибиральниці 1 ставки з 05.05.2023 року по 31.12.20023 року, наказом №261 від 29.12.2023 року переведено на посаду прибиральниці 1 ставки з 01.01.2024 року по 29.02.2024 року, наказом №32 від 29.02 2024 року переведено на посаду прибиральниці 1 ставки з 01.03.2024 року по 31.12.2024 року.

На укладення цих строкових договір позивачка дала усну згоду і була ознайомлена з ними, що підтверджується, актами №11 від 05.05.2023 року, №26 від 29.12.2023 року, №9 від 29.02.2024 року.

Наказом №235/к від 31.12.2024року директора Углянський ліцей зі структуриним підрозділом гімназії та початкової школи, звільнено ОСОБА_1 з посади прибиральниці 1 ставки Углянського ліцею, днем 31.12.2024 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.36 КЗпП України.

Згідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивачка просить поновити місячний строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним наказу директора Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи Углянської сільської ради №235/к від 31.12.2024 про звільнення її з роботи, обґрунтовуючи поважними причинами - онкологічною хворобою, яка перешкоджала та продовжує створювати труднощі у зверненні до суду, і через прогресування якої ОСОБА_1 змушена постійно лікуватися у КПП «Закарпатський протипухлинний центр». Після кожного лікування у Закарпатському протипухлинному центрі ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні через слабкість від опромінення. Крім цього, звертає увагу суду на те, що наказ про звільнення №235 від 31 листопада 20024 року ОСОБА_1 отримала у кінці серпня 2025 року. Також, зазначає, що трудову книжку їй директорка Углянського ліцею у день звільнення не вручила. А тільки кинула копію трудової книжки, пояснюючи це тим, що наказ та трудова книжка відправлена їй поштою.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Суд вважає, що обставини на які посилається позивачка для продовження строку звернення до суду є поважними, а відтак приходить до висновку, що слід поновити строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним наказу директора Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи Углянської сільської ради №235/к від 31.12.2024 про звільнення з роботи ОСОБА_1 .

Разом з цим, судом встановлено, позивачка оскаржує накази №72 від 05.05.2023 року, №261 від 29.12.2023 року та №32 від 29.02 2024 року, при цьому будь-якого клопотання про поновлення строку звернення до суду, причини пропуску строку та доказів поважності причин суду не надано.

Відповідно до ст.. 23 КЗпП України строковий трудовий договір допускається лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, умов її виконання, інтересів працівників або в інших випадках, передбачених законом .

Судом встановлено, що посада техпрацівниці носить постійний характер, пов`язана із забезпеченням господарської діяльності установи та не є тимчасовою, сезонною чи такою, що обмежена певним проектом або строком виконання.

Належних доказів існування об`єктивних причин для багаторазового укладення строкових трудових договорів відповідачем не надано.

Крім того, суду не надано як доказ письмових заяв позивачки щодо укладення кожного наступного строкового трудового договору. Посилання відповідача на усні домовленості сторін не можуть бути належними доказами добровільного погодження працівника на строковість праці, оскільки такі обставини підтверджуються належними письмовими доказами.

Неодноразове переукладення строкових трудових договорів для виконання постійної роботи без наявності законних підстав свідчить про використання строкової форми трудового договору всупереч гарантіям трудового законодавства та фактичним приховуванням безстрокових трудових відносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що фактично оскаржувані строкові трудові договори підлягають визнанню незаконними, однак позивачка пропустила трьох місячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами.

Як встановлено судом, позивачка оскаржує накази 2023-2024 років після спливу строків, встановлених ст..233 КЗпП України, при цьому будь-якого клопотання про поновлення строку звернення до суду не заявляє.

Суд лише за клопотанням (заявою) учасника справи поновляє пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. ( ч.1 ст. 127 ЦПК України).

Сам по собі факт запровадження воєнного стану на території України не є безумовною підставою для поновлення процесуальних строків та підлягає оцінці судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доведеності неможливості своєчасного звернення до суду.

Таких доказів суду позивачем не надано. Тобто ні позивачкою, ні її представницею клопотання про поновлення строку звернення до суду не подано, не наведено обставин , які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, а також не подано належних і допустимих доказів поважності причин його пропуску.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачка без поважних причин пропустила встановлений законом строк звернення до суду за захистом своїх трудових прав, а підстав для його поновлення судом не встановлено.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання строкових трудових договорів від 05 травня 2023 року, 29 грудня 2023 року, 29 лютого 2024 року незаконними та визнання їх безстроковими задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Таким чином, строкові трудових договори від 05 травня 2023 року, 29 грудня 2023 року, 29 лютого 2024 року є дійсними, а відтак ОСОБА_1 знаходилась у строкових трудових відносинах із Углянським ліцеє зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи Углянської сільської ради.

Наказом №235/к від 31.12.2024року директора Углянський ліцей зі структуриним підрозділом гімназії та початкової школи, звільнено ОСОБА_1 з посади прибиральниці 1 ставки Углянського ліцею, днем 31.12.2024 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.36 КЗпП України.

Згідно п.2 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

Відповідно до наказу №32 від 29.02.2024 р. строк трудового договору укладеного між ОСОБА_1 та Углянським ліцеєм зі структуриним підрозділом гімназії та початкової школи закінчився 31.12.2024 року, а відтак відповідач в праві був припинити трудові відносини у зв`язку із закінченням строку.

Таким чином, оскаржуваний наказ №235/к від 31.12.2024року директора Углянський ліцей зі структуриним підрозділом гімназії відповідає вимогам закону, тому і ця частина позовний вимог задоволенню не підлягає.

Решта позовних вимог, зокрема: поновлення роботі на посаді прибиральниці Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року в розмірі 90180,72 грн., є похідними від вимоги про визнання незаконним наказу директора Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи №235/к від 31.12.2024 про звільнення з роботи. Оскільки судом цю вимогу не задоволено, то не підлягають до задоволення і решта позовних вимог.

За ст..141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону, яка програла спір.

Як встановлено судом позивачка є інвалідом другої групи, що стверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 25.03.2025 року, тому суд враховує, що покладення на позивачку обов`язку зі сплати судових витрат по сплаті судового збору створити для неї надмірний фінансовий тягар та суперечитиме засадам справедливості, добросовісності й пропорційності цивільного судочинства.

Крім того, характер спірних правовідносин та соціальний статус відповідачки свідчить про необхідність забезпечення балансу між правом на відшкодування витрат і недопущення надмірного обтяження особи, яка перебуває у вразливому становищі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,258,259,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи, Углянської сільської ради про визнання строкових трудових договорів від 05 травня 2023 року, 29 грудня 2023 року, 29 лютого 2024 року незаконними та визнати їх безстроковими відмовити у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В задоволенні позу ОСОБА_1 до Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи, Углянської сільської ради про визнати незаконним наказу директора Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи №235/к від 31.12.2024 про звільнення з роботи, про поновлення роботі на посаді прибиральниці Углянського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової школи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року в розмірі 90180,72 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Углянський ліцей зі структурним підрозділом гімназії та початковї школи, місце розташування: 90514, с. Угля, вул.. Шкільна,1, Тячівського району Закарпатська область. ЄРДПО 25452418.

Відповідач: Углянська сільська рада, місце розташування, 90514, с. Угля вул.. Центральна , буд 32, Тячівського раойну, Закарпатської області. ЄРДПО 04349656.

Повний текст рішення виготовлено 24.04.2023.

Суддя: В.В. Чопик