Ухвала суду № 135955788, 23.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7750/26

Провадження № 1-кс/344/3198/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42025092780000151 від 26.05.2025,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 42025092780000151 від 26.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому, строк дії введеного на території України воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.01.2026 № 40/2026, затвердженого Законом України від 14.01.2026 № 4757-IX з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Встановлено, що ОСОБА_5 наказом начальника державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» №189/ос від 14.03.2013 призначений на посаду начальника відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до посадової інструкції реєстраційний номер №УЗВС-ПІ-19 начальник Депо ОСОБА_5 належить до розділу класифікацій професій «Керівники»; здійснює загальне керівництво виробничо-господарською діяльністю виробничого підрозділу, виконуючи функції відповідно до спеціалізації підрозділу та Атестата на право виконання відповідних робіт, і забезпечує виконання планових завдань відповідно до укладених договорів, затверджених виробничих планів і вимог нормативно-технічної документації; організовує ефективне використання виробничих потужностей, трудових ресурсів, техніки, устаткування, енергоносіїв та матеріальних ресурсів з метою забезпечення безпечного, якісного і своєчасного виконання робіт; організовує виробниче планування, контроль за виконанням виробничих планів, показників якості, економічних нормативів, ліміту витрат матеріалів та ресурсів; контролює дотримання фінансової, розрахунково-платіжної та касової дисципліни; забезпечує підбір, розстановку та професійний розвиток персоналу, контроль за дотриманням трудової дисципліни, підвищенням кваліфікації, веденням обліку кадрів, дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку; забезпечує підготовку та подання встановленої звітності щодо виробничої, фінансово-господарської, кадрової, екологічної, пожежної та охоронної діяльності Депо; забезпечує ведення первинного бухгалтерського та податкового обліку, складання та своєчасне подання фінансової, податкової та статистичної звітності Депо до Філії; наділений іншими правами та обов`язками згідно посадової інструкції.

Таким чином, ОСОБА_5 наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у зв`язку із чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.

Так, в 2024 році за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у начальника Депо ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на розтрату в умовах воєнного стану коштів філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця», які перебували в їх віданні, шляхом фіктивного працевлаштування фізичних осіб, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» та виплати їм заробітної плати, премій та інших надбавок.

З цією метою, ОСОБА_5 , реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на розтрату грошових коштів філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» видав: наказ (розпорядження) №44/ос від 16.05.2024 про прийняття на роботу, яким ОСОБА_6 призначено на посаду слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розрядку у контрольний пункт автогальм відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця»: наказ (розпорядження) №57/ос від 01.07.2024 про прийняття на роботу, яким ОСОБА_7 призначено на посаду слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду пункту технічного обслуговування вагонів з відчеплення від поїздів на станції Коломия вагоноскладського цеху відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця»; наказ (розпорядження) №66/ос від 29.07.2024 про прийняття на роботу, яким ОСОБА_8 призначено на посаду слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду вагоноскладського цеху відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця»; наказ (розпорядження) №34/ос від 18.09.2025 про прийняття на роботу, яким ОСОБА_9 призначено на посаду слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду колісно-роликового цеху відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця».

Після призначення на посади до відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на робочі місця не виходили, тобто не здійснювали своїх посадових обов`язків, однак отримували заробітну плату, премії та інші надбавки.

Наказом (розпорядження) директора філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» №459/ос від 30.06.2025 ОСОБА_10 призначений на посаду заступника начальника відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до посадової інструкції реєстраційний номер №УЗВС-ПІ-8/78 заступник начальника Депо ОСОБА_10 належить до розділу класифікації професій «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)»; здійснює контроль за виконання виробничих планів, графіків ремонту та технічного обслуговування, забезпечуючи їх відповідність затвердженим нормативам і термінам; координацію роботи підрядних організацій, залучених до виконання виробничих завдань, забезпечуючи відповідність їхньої діяльності стандартам Депо; здійснює оперативне управління виробничими процесами, включаючи розподіл ресурсів і завдань між підпорядковими підрозділами; організовує ефективне використання виробничих потужностей, трудових ресурсів, техніки, устаткування, енергоносіїв та матеріальних ресурсів з метою забезпечення безпечного, якісного і своєчасного виконання робіт; контролює дотримання розрахунково-платіжної дисципліни в підпорядкованих підрозділах, в межах компетенції; контролює ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів; забезпечує дотримання працівниками підпорядкованих підрозділів правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни та вимог безпеки руху; наділений іншими правами та обов`язками згідно посадової інструкції.

Таким чином, ОСОБА_10 наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у зв`язку із чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.

З часу призначення ОСОБА_10 на посаду заступника начальника ДЕПО ОСОБА_5 залучив останнього до злочинної діяльності, спрямованої на розтрату грошових коштів філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця».

У подальшому начальник ДЕПО ОСОБА_5 за попередньою змовою із заступником начальника ОСОБА_10 , умисно не контролювали ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, не забезпечували дотримання працівниками підпорядкованих підрозділів правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни, що призвело до розтрати грошових коштів філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця».

Внаслідок вищенаведених умисних злочинних дій начальника Депо ОСОБА_5 та заступника начальника Депо ОСОБА_10 у період з січня 2025 року по березень 2026 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 філією «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» безпідставно нараховано грошові кошти на загальну суму 513577,9 грн., як виплата заробітної плати, премій та інших надбавок, що є великим розміром.

21 квітня 2026 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Коломия, Івано-Франківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, працює на посаді начальника відокремленого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується проведеними слідчими (розшуковими) діями та зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: протоколами за результатами проведення негласної слідчої розшукової зняття інформації з електронних інформаційних комунікаційних мереж, протоколами за результатами проведення негласної слідчої розшукової візуальне спостереження за особою, протоколами за результатами проведення негласної слідчої розшукової аудіо-, відеоконтроль особи та обстеження публічно недоступного місця, протоколами обшуків, протоколом огляду, документами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, підозрюваний, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик передбачений п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний перебуваючи на волі може приховувати докази його злочинних дій, сховати або знищити документи, які мають значення для досудового розслідування.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний перебуваючи на волі, може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки підозрюваний перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини у сфері службової діяльності.

Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу ОСОБА_5 , його соціальні зв`язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.

На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв`язку з цим, є неможливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Інший вид запобіжного заходу заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки відсутня інформація щодо наявності у підозрюваного власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Особисте зобов`язання, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення пов`язаного з незаконним позбавленням волі.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу.

З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У разі прийняття судом рішення про застосування як альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, прошу визначити заставу підозрюваному ОСОБА_5 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень, просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні подав доповнення до клопотання, в якому просив визначити заставу підозрюваному ОСОБА_5 у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 532 480 гривень.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо поданого клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків. Просили врахувати характеризуючи дані підозрюваного та застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч.2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 21 квітня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується проведеними слідчими (розшуковими) діями та зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: протоколами за результатами проведення негласної слідчої розшукової зняття інформації з електронних інформаційних комунікаційних мереж, протоколами за результатами проведення негласної слідчої розшукової візуальне спостереження за особою, протоколами за результатами проведення негласної слідчої розшукової аудіо-, відеоконтроль особи та обстеження публічно недоступного місця, протоколами обшуків, протоколом огляду, документами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,2, ч.1 ст. 177 КПК України.

Однак, прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинення злочину, за яке судом може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, це створює ризики переховуватися від досудового розслідування.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані: його вік, стан здоров`я, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.

В той же час доводи сторони захисту не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків. Міцність соціальних зв"язків підозрюваного не є безумовною підставою для відмови в задоволенні поданого клопотання та застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави не має бути непомірним та повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин.

Слідчий суддя вважає, що підстави для визначення застави у розмірі, що перевищує визначений ч.5 ст.182 КПК України, прокурором не доведені.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18 червня 2026 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду негайно.

Визначити заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 18 червня 2026 року включно обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

2) не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду м. Коломия Івано-Франківської області;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками щодо обставин кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1