Рішення № 135955477, 21.04.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 208/467/26

№ 2/207/1406/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 208/467/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У січні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 133241 гривня 75 копійок , оскільки 21 червня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4752512 про надання коштів на умовах споживчого кредиту , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 21000 гривень , строком на 350 днів , шляхом перерахування коштів на банківський рахунок . У період з 21 червня 2024 року по 31 липня 2025 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора у розмірі 8819 гривень 77 копійок , які спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 0 гривень 02 копійки на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 8819 гривень 75 копійок . 31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 31/07/2025 , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 133241 гривня 75 копійок. Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконав .

Представник позивача у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю .

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання двічі не явився , про день та час розгляду справи повідомлений належним чином , причину неявки суду не повідомив , не надав відзив , представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи , тому суд проводить заочний розгляд справи .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 21 червня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4752512 про надання коштів на умовах споживчого кредиту ( а.с. 15 , 28 29 ) , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 21000 гривень , строком на 350 днів , шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ( а.с. 22 ) . У період з 21 червня 2024 року по 31 липня 2025 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора у розмірі 8819 гривень 77 копійок , які спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 0 гривень 02 копійки на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 8819 гривень 75 копійок . 31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 31/07/2025 ( а.с. 39 ) , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 133241 гривня 75 копійок ( а.с. 20 21 ) . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконав .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором № 4752512 від 21 червня 2024 року , заборгованість ОСОБА_1 станом на 31 липня 2025 року складає 133241 гривня 75 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 20999 гривень 98 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 101741 гривня 77 копійок , штрафні санкції у розмірі 10500 гривень 00 копійок ( а.с. 18 ) .

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Установити , що неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами , підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) .

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування , до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) кредитних зобов`язань .

Аналогічний правовий висновок , щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 , який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України , судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі .

Згідно правового висновку , що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) , дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір .

Так , основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України , а не окремі закони , що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду України від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц .

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 10500 гривень 00 копійок .

З розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором № 4752512 від 21 червня 2024 року вбачається , що штрафні санкції відповідачеві були нараховані після 21 червня 2024 року .

Таким чином , не підлягає стягненню штрафні санкції у розмірі 10500 гривень 00 копійок , оскільки згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники , у період воєнного стану , звільняються від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) , у тому числі , і в кредитних зобов`язаннях .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості , з якого вбачається , що у період дії кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання порушив , внаслідок чого у нього утворилася заборгованість .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 122741 гривня 75 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 20999 гривень 98 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 101741 гривня 77 копійок , оскільки відповідач отримав кредит , користувався кредитними коштами .

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов`язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;

2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .

Розмір відшкодування не повинен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .

Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні , наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .

Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .

На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано копію договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року , акту № 13876 прийому-передачі виконаних робіт від 22 грудня 2025 року , заявки № 13876 на виконання доручення від 24 листопада 2025 року . Загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу складають 10000 гривень 00 копійок , які позивач просить стягнути з відповідача . Однак , суд вважає , що ці витрати є неспівмірними .

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , враховуючи об`єм та характер наданих послуг , їх складність , суд приходить до висновку , що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи , сталою правовою позицією і безумовно є завищеними .

Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , що є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та значенням справи для сторони .

Згідно ч. 1 , 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи , покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено частково, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 612 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» , місцезнаходження : м. Київ , вулиця Набережно-Корчуватська , 27 , приміщення 2 , ідентифікаційний код юридичної особи : 44559822 , заборгованість у розмірі 122741 гривня 75 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 20999 гривень 98 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 101741 гривня 77 копійок , судові витрати у розмірі 4995 гривень 09 копійок .

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба