Рішення № 135954809, 23.04.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №452/2463/25

Провадження №2/463/286/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Цебрик Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

до Самбірського міськрайонного суду Львівської області 16.07.2025 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами у загальному в розмірі 119 865,00 грн, а також судовий збір в розмірі 3 028,00 грн, просив вимоги задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2025 передана за підсудністю на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова.

У відповідності до вимог ст. 33 ЦПК України, матеріали цивільної справи передані в провадження судді Мармаша В.Я. для розгляду по суті згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2025 року.

Ухвалою судді від 28 серпня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

Враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу за відсутності учасників процесу, ухваливши заочне рішення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.

Згідно з п.1.27 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов договору позичальник зобов`язався повернути позику, сплатити проценти у строки і на умовах, передбачених договором.

Судом встановлено, що 19.07.2024 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» укладено Кредитний Договір №22797-07/2024, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку договору, або достроково, та сплатити позичальнику плату (Проценти) від суми позики.

24.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та позивачем укладено Договір факторингу №24122024, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2024 до Договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 550,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 550,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 12 000,00 грн сума заборгованості за штрафними санкціями.

На виконання п.1.3 Договору факторингу на адресу відповідача, зазначену в договорі позики, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги.

Враховуючи, що відповідачем в належний спосіб умови кредитного договору не виконані, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за таким договором, тому позов підлягає до задоволення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, а також простроченою заборгованістю за відсотками.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд доходить до висновку, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у цій справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а нараховані позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути вищевказану заборгованість в сумі 14 550,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Крім того,судом встановлено, що 30.04.2024 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» укладено Кредитний Договір №51457-04/2024, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку договору, або достроково, та сплатити позичальнику плату (Проценти) від суми позики.

22.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та позивачем укладено Договір факторингу №22012025/2, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2025 до Договору факторингу №22012025/2 від 22.01.2025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 11 600,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 600,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

На виконання п.1.3 Договору факторингу на адресу відповідача, зазначену в договорі позики, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги.

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, з часу укладення кредитного договору, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану заборгованість в сумі 11 600,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 600,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 21.06.2024 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладено Кредитний Договір №8012458, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку договору, або достроково, та сплатити позичальнику плату (Проценти) від суми позики.

28.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та позивачем укладено Договір факторингу №28032025, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.03.2025 до Договору факторингу №28032025 від 28.03.2025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 65 100,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 10 000,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

На виконання п.1.3 Договору факторингу на адресу відповідача, зазначену в договорі позики, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги.

Враховуючи, що відповідачем в належний спосіб умови кредитного договору не виконані, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за таким договором, тому позов підлягає до задоволення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, а також простроченою заборгованістю за відсотками.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд доходить до висновку, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у цій справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а нараховані позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути вищевказану заборгованість в сумі 55 100,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 100,00,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 30.06.2024 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» укладено Кредитний Договір №1326014, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку договору, або достроково, та сплатити позичальнику плату (Проценти) від суми позики.

27.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та позивачем укладено Договір факторингу №27112024/1, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 27.11.2024 до Договору факторингу №27112024/1 від 27.11.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 16 615,00 грн, з яких: 4 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 615,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 000,00 грн комісія за надання кредиту; 4 200,00 грн сума заборгованості за неустойкою (пенею, штрафами).

На виконання п.1.3 Договору факторингу на адресу відповідача, зазначену в договорі позики, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги.

Враховуючи, що відповідачем в належний спосіб умови кредитного договору не виконані, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за таким договором, тому позов підлягає до задоволення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, простроченою заборгованістю за відсотками, а також комісією за надання кредиту.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд доходить до висновку, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у цій справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а нараховані позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) неустойки слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути вищевказану заборгованість в сумі 12 415,00 грн, з яких: 4 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 615,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 000,00 грн комісія за надання кредиту.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Договором про надання фінансового кредиту № 22797-07/2024 від 19.07.2025, Договором про надання фінансового кредиту № 51457-04/2024 від 30.04.2024, Договором про надання споживчого кредиту №8012458 від 21.06.2024, а також Договором про споживчий кредит №1326014 від 30.06.2024 становить 93 665,00 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови договорів, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за такими, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 93 665,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 366,08 гривень судового збору, тобто 78,14 % розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

-за Договором про надання фінансового кредиту № 22797-07/2024 від 19.07.2025 в розмірі 14 550,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 550,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

-за Договором про надання фінансового кредиту № 51457-04/2024 від 30.04.2024 в розмірі 11 600,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 600,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

-за Договором про надання споживчого кредиту №8012458 від 21.06.2024 в розмірі 55 100,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

-за Договором про споживчий кредит №1326014 від 30.06.2024 в розмірі 12 415,00 грн, з яких: 4 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 615,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 000,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту,

а всього заборгованість у загальному розмірі 93 665,00 (дев`яносто три тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2 366,08 грн (дві тисячі триста шістдесят шість гривень вісім копійок).

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Текст рішення складено та підписано суддею 23.04.2026 року.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Мармаш В. Я.