Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 462/119/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2026 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Палюх Н.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Позивач 31.12.2025 звернувся у суд з позовом про стягнення з відповідача на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №1327-7803 від 07.01.2024 у розмірі 61805,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8377,14 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 53427,86 грн та судові витрати. В обґрунтування позову покликається на те, що 07.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс»та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1327-7803. Відповідно до умов договору, банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 7700,00 грн зі строком надання кредиту 300 днів, із застосуванням зниженої % ставки у розмірі 2,50 % в день та стандартної % ставки 2,50 % в день. Також, Додатковою угодою №1 від 09.01.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1327-7803 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3200,00 грн. Додатковою угодою №2 від 20.01.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1327-7803 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2800,00 грн. Відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив вищезазначені умови, кредит у повному обсязі не повернув, а також не виконав взяті на себе грошові зобов`язання за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування. Відтак, станом на 10.11.2025 загальний розмір грошових вимог становить 69320,13,00 грн, яка складається з: 8377,14 грн прострочена заборгованість за кредитом, 60942,99 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 7515,13 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 61805,00 грн. Враховуючи вищенаведене, кредитодвець просить стягнути з позичальника лише частину заборгованості за кредитним договором у розмірі 61805,00 грн, яка складається з: 8377,14 грн прострочена заборгованість за кредитом, 53427,86 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами. На підставі наведеного, просить позов задовольнити.
12 січня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
12 березня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова продовжено строк розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у порядку спрощеного провадження без повідомлення /виклику/ сторін на термін не більше тридцяти днів з дня отримання судом відомостей щодо вручення поштового відправлення відповідачу.
Відповідач по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як встановлено судом, 07.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1327-7803 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) С7857, на підставі якого відповідачу шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб у розмірі 7700,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50 % в день стандартної % ставки, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору, строком на 300 календарних днів до 01.11.2024.
Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання.
Відповідно до п.п. 5.3.1 договору, останній календарний день першого базового періоду 20.01.2024, сума кредиту 7700,00 грн, нараховані проценти за користування кредитом у перший базовий період 2695,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 09.01.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1327-7803 відповідачу надано додаткові кошти у кредит у сумі 3200,00 грн.
Також Додатковою угодою №2 від 20.01.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1327-7803 відповідачу надано додаткові кошти у кредит у сумі 2800,00 грн.
На підтвердження перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, позивач надав довідки з АТ КБ «ПриватБанк», з яких вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay перерахувало кошти по кредитному договору №1327-7803: 07.01.2024 ID операції 2412581156, сума 7700,00 грн, номер картки НОМЕР_1 ; 09.01.2024 ID операції 2413177550, сума 3200,00 грн, номер картки НОМЕР_1 ; 20.01.2024 ID операції 2417205052, сума 2800,00 грн, номер картки НОМЕР_1 .
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказував на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийняло рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг та зменшено суму заборгованості до 61805,00 грн, яка складається з: 8377,14 грн прострочена заборгованість за кредитом, 53427,86 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст.3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ст. 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, кредитодавцем за період з 07 січня 2024 року по 01 листопада 2024 року нараховано відсотки у розмірі 60942,99 грн та просить стягнути такі у розмірі 53427,86 грн.
Разом з тим, суд не може погодитися з розрахунком заборгованості за процентами, з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1327-7803 укладено 07 січня 2024 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до договору слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням перехідних та прикінцевих положень.
З вищевказаного розрахунку заборгованості за кредитом убачається, що відповідач не дотримувалася, встановленого графіку платежів, заборгованість погашала частково.
Позивач ТОВ «Укр кредит фінанс» після 21 квітня 2024 року продовжував нараховувати відсотки за стандартною ставкою 2,50%, а не за ставкою 1,5% з 22.04.2024 по 19.08.2024 та за ставкою 1% з 20.08.2024 по 01.11.2024, як це передбачено пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що умови укладеного договору позики в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами за ставкою 2,50% у період після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суперечать діючому законодавству, тому в силу вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.
Суд розраховує заборгованість по процентам за укладеним між сторонами договором та додатковими угодами у період з 22.04.2024 по 19.08.2024 виходячи з встановленої пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1,5%, а у період з 20.08.2024 по 01.11.2024 у розмірі 1,00 %.
Так, у період з 22.04.2024 по 19.08.2024 пройшло 120 днів, то у вказаний період проценти мали бути нараховані за ставкою 1,5% від суми заборгованості, що становить125,66 грн на день (8377,14 /сума залишку за тілом кредиту/ х 1,5%), то за цей час сума нарахованих процентів становить 15 079,2 грн (120 днів х 125,66 грн).
У період з 20.08.2024 по 01.11.2024 пройшло 74 днів, то у вказаний період проценти мали бути нараховані за ставкою 1,0% від суми заборгованості, що становить 83,77 грн на день (8377,14 /сума залишку за тілом кредиту/ х 1,0%), то за цей час сума нарахованих процентів становить 6 198,98 грн (74 дні х 83,77 грн).
З урахуванням того, що до 21.04.2024 проценти нараховувались у відповідності до норм чинного законодавства та станом на 19.08.2024 включно заборгованість за ними становила 21 685,71 грн, а за період з 20 серпня 2024 року по 19.08.2024 підлягає стягненню 15 079,2 грн грн, у період з 20.08.2024 по 01.11.2024 підлягає стягненню 6 198,98 грн,то за весь строк користування кредитом розмір заборгованості за процентами складає 42 963,89 грн (21 685,71 +15 079,2+6 198,98).
Враховуючи наведене, суд дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: вимога про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8377,14 грн підлягає задоволенню у повному обсязі, а вимога про стягнення суми заборгованості за простроченими процентами підлягає частковому задоволенню, і тому на користь позивача слід стягнути 42 963,89 грн. Тобто, всього з відповідача на користь позивача слід стягнути 51 341,03 грн заборгованості за Договором №1327-7803.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Окрім цього, відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволенні частково, а саме з відповідача підлягає стягненню 51 341,03 грн, що складає 83% від суми у розмірі 61805,00 грн, про стягнення якої позивач просив у позові (51 341,03 грн х 100% : 61805,00 грн = 83), суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 010,59 грн (2422,40 грн : 100% х 83%), в іншій частині витрати слід віднести на рахунок позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України і ст.ст.11, 509, 526, 551, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором №1327-7803 від 07.01.2024 у розмірі 51341 (п`ятдесят одна тисяча триста сорок одна) грн 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 2010,59 грн.
В решті вимог позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 135954782, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 23.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/119/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: