Рішення № 135953559, 14.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1627/26

Провадження №2/461/1913/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Чубей К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в:

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» Кондра А.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-10610833 від 13.09.2025 в розмірі 2107,92 грн. та судових витрат.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 13.09.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10610833. Відповідно до умов договору: сума кредиту - 3500 грн.; строк кредитування - 360 календарних днів; стандартна % ставка - 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 34274, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши відповідачу кошти в сумі 3500 грн. платіжною системою ТОВ «ПрофітГід». Однак, відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на момент подачі цього позову становить 2107,92 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 785,06 грн.; заборгованість за комісією - 261,24 грн.; заборгованість за процентами - 361,62 грн.; заборгованість зі сплати штрафів - 700 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2026 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.03.2026 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. Зокрема вказує, що кредит був на суму 3500 грн. Разом з тим, такий був сплачений нею трьома частинами - 650 грн., 2500 грн. та 2600 грн. Однак, 17.11.2025, відповідно до сум, зазначених в офіційному додатку компанії, розбіжність становила 360 грн. Відповідач зазначає, що вона зверталася в телеграм бот компанії для отримання роз`яснень, однак ТОВ «МАКС КРЕДИТ» таких не надало. Відтак, просить суд при ухваленні рішення врахувати, що кредит сплачений 17.11.2025 та по суті нею не сплачено всього 360 грн., які відповідач пропонувала сплатити компанії.

10.04.2026 представник позивача Кондра А.С. подала відповідь на відзив. В обгрунтування своїх заперечень вказує на те, що умовами кредитного договору передбачена черговість погашення кредиту. Зокрема, згідно п. 5.3 кредитного договору: у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом (у хронологічній послідовності виникнення зобов`язань); у другу чергу сплачується комісія/частина комісії та штрафи, передбачені цим договором (у хронологічній послідовності виникнення зобов`язань); у третю чергу сплачується сума кредиту та інші платежі (за наявності). Крім того, представник зазначає, що 14.11.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено гарантійний лист та надано відповідачу індивідуальні умови до погашення кредиту. Згідно п. 2 Гарантійного листа, з метою врегулювання зобов`язань позичальника перед кредитодавцем, сторони домовились, що у випадку виконання позичальником до 16.11.2025 зобов`язань перед кредитодавцем з повернення кредиту в сумі 5460,00 грн., з яких: тіло кредиту в сумі 3500,00 грн., проценти за користування кредитом в сумі 896,30 грн., комісія за надання кредиту (у разі нарахування) в сумі 700,00 грн., неустойка (штраф, у разі нарахування) в сумі 363,70 грн., зобов`язання позичальника зі сплати тіла кредиту в сумі 0,00 грн., процентів за користування кредитом в сумі 0,00 грн., комісії за надання кредиту (у разі нарахування) в сумі 0,00 грн. та неустойки (штрафу, у разі нарахування) в сумі 686,30 грн. підлягають прощенню кредитодавцем. 14.11.2025 позичальник здійснила оплату в рахунок погашення заборгованості 2500,00 грн., однак суму в розмірі 2 960,00 грн. позичальником сплачено до 16.11.2025 не було. З огляду на наведене, вважає, що твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки вона неправильно трактує умови договору та індивідуальної пропозиції. Просить позовні вимоги ТОВ «МАКС КРЕДИТ» задоволити в повному обсязі.

14.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подала заяву, у якій просила суд долучити до матеріалів справи: повідомлення щодо її посадового окладу, відповідь Національного Банку України та виписку з договору, укладеного з ТОВ «МАКС КРЕДИТ».

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Виклик сторін до суду був здійснений шляхом скерування судових повісток на поштову та електронну адреси сторін, а також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які

ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 13.09.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10610833 /а.с.21-30/.

Договір між позивачем та відповідачем було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 34274, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.2. кредитного договору встановлено, що сума кредитного ліміту складає: 3500,00 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична).

Згідно пункту 1.3. договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 08.09.2026 згідно умов пункту 3.6 цього договору.

Відповідно до пункту 1.4. позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто: 28.09.2025, та кожного 15 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).

В пункті 1.5.1. договору зазначено, що стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

Пунктом 1.6. кредитного договору встановлено, що кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 700,00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою (підтвердження) ТОВ «ПрофітГід», з якої вбачається, що в рамках Договору про надання фінансових послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28.07.2023 та на підставі платіжної інструкції №143594137, здійснено успішний переказ грошових коштів 13.09.2025 у сумі 3500,00 грн. на картку № НОМЕР_2 .

Крім того, відповідач не заперечує факт отримання кредитних коштів від ТОВ «МАКС КРЕДИТ».

05.01.2026 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» на електронну адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вихідним номером 00-10610833/1, однак вимога була проігнорована відповідачем, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-10610833 станом на 23.02.2026 заборгованість відповідача становить 2107,92 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 785,06 грн.; заборгованість за комісією - 261,24 грн., заборгованість за відсотками - 361,62 грн.; штрафні санкції - 700 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором №354288216 від 28.12.2024 відповідачу нараховувалась комісія за видачу кредиту та штрафні санкції.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, відповідачу нараховувались штрафні санкції за період з 13.09.2025 по 05.01.2026, однак у зазначений період, з огляду на наведені норми, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором. Відтак, нараховані відповідачу згідно детального розрахунку заборгованості штрафні санкції в сумі 1750 грн. не підлягають до стягнення.

Окрім того, пунктом 1.6. кредитного договору встановлено, що кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 700,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов кредитного договору №00-10610833 від 13.09.2025 свідчить про те, що комісія за надання кредиту, встановлена в п.1.6. договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.

Оскільки положення кредитного договору №00-10610833 від 13.09.2025 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, відтак, суд вважає, що нарахована відповідачу комісія за надання кредиту в сумі 700 грн. не підлягає до стягнення.

Таким чином, аналіз умов кредитного договору та детального розрахунку заборгованості свідчить про те, що ОСОБА_1 нараховувалась комісія за надання кредиту в сумі 700 грн. та штрафні санкції в сумі 1750 грн., що разом становить 2450 грн., які не підлягають до стягнення, а в позовній заяві ТОВ «МАКС КРЕДИТ» просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2107,92 грн., відтак суд дійшов висновку, що заборгованість у відповідача відсутня.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «МАКС КРЕДИТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10610833 від 13.09.2025, оскільки у позичальника перед кредитодавцем існує переплата, а не заборгованість.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ», ЄДРПОУ 42806643, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Зубачик Н.Б.