Ухвала суду № 135950714, 17.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11044/26

Провадження № 1-кс/947/5630/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000393 від 18.04.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого посаду головного інженера КП «Кодимакомунсервіс», раніше не судимого ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2024 за № 12025160000000393 від 18.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з лютого 2021 року призначений на посаду інженера КП «Кодимакомунсервіс» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області. В його повноваження входить організація роботи підприємства, що забезпечує централізоване водопостачання населенню та надає інші соціально-побутові послуги.

У невстановлений точний час, утім не пізніше 20 листопада 2025 року у ОСОБА_4 , який обізнаний про попит серед місцевих мешканців на придбання піску в якості будівельної сировини, а також в силу займаної посади знає про можливість його використання в якості складових до сумішей, що закуповуються комунальним підприємством за результатами публічних закупівель для потреб будівництва та у зимовий період для підсипки доріг і тротуарів, виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення для його подальшої реалізації і використання.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 листопада 2025 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, за вказівкою ОСОБА_7 , почав здійснювати незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення, а саме піску.

ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та підлеглими йому працівниками КП «Кодимакомунсервіс», а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підшукали територію, яка багата на поклади корисних копалин місцевого значення - піску.

Вказана ділянка надр розташована поблизу м. Кодима Подільського району Одеської області, в межах географічних координат: 48.100619, 29.091936; 48.102739, 29.099958; 48.098034, 29.104906; 48.094766, 29.099099, що логістично приваблива для здійснення доставки до міста та його околиць, а також дозволяє вживати заходи конспірації через віддаленість від поселень місцевих мешканців.

Реалізуючи злочинний план, у період часу з 20.11.2025 по 21.01.2026 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з директором комунального підприємства ОСОБА_7 , надавав вказівки водіям екскаватора-навантажувача добувати пісок із кар`єру, а водіям вантажівок вивозити його з кар`єру до місць його тимчасового зберігання та доставки покупцям.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 під контролем ОСОБА_7 , водії екскаватора-навантажувача марки «JCB 3CX», д.н.з. « НОМЕР_1 », ОСОБА_10 та ОСОБА_8 здійснили незаконний видобуток піску в кар`єрі, що розташований за вищевказаними координатами, а також завантажили його до вантажівок.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 під контролем ОСОБА_7 , залучені до протиправної діяльності водії вантажівок, а саме:

- ОСОБА_9 , використовуючи вантажівку марки «КАМАЗ 5511» д.н.з. « НОМЕР_2 », належну комунальному підприємству, забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_11 , використовуючи вантажівку марки «ЗИЛ 4316», д.н.з. « НОМЕР_3 », належну дружині директора - ОСОБА_14 , забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_12 , використовуючи вантажівку марки «КАМАЗ 55102» д.н.з.

« НОМЕР_4 », належний батькові директора - ОСОБА_15 забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_13 використовуючи вантажівку марки «Volvo FL7» д.н.з.

« НОМЕР_5 », належному Кодимській міській раді, забезпечив вивезення піску із кар`єру.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи відповідно до раніше узгодженого з

ОСОБА_7 злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про відсутність у них спеціального дозволу на видобування корисних копалин та повноважень на проведення таких робіт, всупереч вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 16, 16-2, 19 Кодексу України «Про надра», здійснили незаконне видобування корисних копалин місцевого значення - піску поблизу м. Кодима Подільського району Одеської області, а саме в межах географічних координат: 48.100619, 29.091936; 48.102739, 29.099958; 48.098034, 29.104906; 48.094766, 29.099099 в обсязі 481 м?, з метою її подальшого збуту в якості будівельної сировини.

Ринкова вартість незаконного видобутого піску станом на 21.01.2026 складає 109 427,50 гривень.

Внаслідок самовільного користування надрами заподіяні збитки Державі становлять 490 523,8 гривень 80 копійок.

Крім того, ОСОБА_7 не пізніше 21.01.2026 вирішив змінити місце незаконного видобування піску, з метою попередження власного викриття правоохоронними органами через виявлення їх дій місцевою мешканкою.

Знайшовши іншу територію, що має запаси покладів піску, ОСОБА_7 надав вказівку змінити місце його незаконного видобування.

Вказана ділянка надр розташована поблизу м. Кодима Подільського району Одеської області, в межах географічних координат: 48.133994, 29.106760; 48.117369, 29.099717; 48.114439, 29.112272; 48.124102, 29.119332.

Реалізуючи злочинний план, у період часу з 21.01.2026 по 14.04.2026 ОСОБА_7 , надавав напряму та опосередковано через інженера комунального підприємства ОСОБА_4 вказівки водіям екскаватора-навантажувача добувати пісок із кар`єру, а водіям вантажівок - вивозити його з кар`єру до місць його тимчасового зберігання та доставки покупцям.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 , під контролем ОСОБА_4 , водії екскаватора-навантажувача марки «JCB 3CX», д.н.з. « НОМЕР_1 », ОСОБА_10 та ОСОБА_8 здійснили незаконний видобуток піску в кар`єрі, що розташований за вказаними координатами, а також завантажили його до вантажівок.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 , під контролем ОСОБА_4 , залучені до протиправної діяльності водії вантажівок, а саме:

- ОСОБА_9 , використовуючи вантажівку марки «КАМАЗ 5511» д.н.з. « НОМЕР_2 », належну комунальному підприємству, забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_11 , використовуючи вантажівку марки «ЗИЛ 4316», д.н.з. « НОМЕР_3 », належну дружині директора - ОСОБА_14 , забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_12 , використовуючи вантажівку марки «КАМАЗ 55102» д.н.з. « НОМЕР_4 », належний батькові директора - ОСОБА_15 забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_13 використовуючи вантажівку марки «Volvo FL7» д.н.з. « НОМЕР_5 », належному Кодимській міській раді, забезпечив вивезення піску із кар`єру.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про відсутність у них спеціального дозволу на видобування корисних копалин та повноважень на проведення таких робіт, всупереч вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 16, 16-2, 19 Кодексу України «Про надра», здійснили незаконне видобування корисних копалин місцевого значення - піску поблизу м. Кодима Подільського району Одеської області, а саме в межах географічних координат: 48.133994, 29.106760; 48.117369, 29.099717; 48.114439, 29.112272; 48.124102, 29.119332 в обсязі 850,4 м?, з метою її подальшого збуту в якості будівельної сировини.

Ринкова вартість незаконного видобутого піску станом на 14.04.2026 складає 193 466 гривень.

За вищевикладених обставин, 14.04.2026 ОСОБА_4 було затримано органом досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України .

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового засідання.

Прокурор обґрунтував вимоги клопотання, повідомив, що ОСОБА_4 надав викривальні покази відносно себе та інших підозрюваних, тому просив задовольнити клопотання частково, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у сумі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на недоведеність існування ризиків. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати нічний домашній арешт, а в разі задоволення клопотання визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний підтримав думку захисника, повідомив, що з підозрою погоджується, наголосив на тому, що ОСОБА_7 надавав вказівки. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновки слідчого судді.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

14.04.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, вчинене службовою особою з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження:

- рапортом оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НП України;

- протоколом огляду від 20.11.2025 відкритої ділянки місцевості , розташованої за межами населеного пункту Кодима Роздільнянського району Одеської області за географічними координатами 48.05542271, 29.05543725 що свідчить про проведення робіт на кар`єрі з метою видобування корисної копалини, згідно якого об`єм земляних робіт (виїмки корисної копалини) складає 246 м3 (метри кубічні).

- технічним звітом з топографо-геодезичного вишукування земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська обл.. Подільський район, поблизу м. Кодима за географічними координатами : 48.05544142, 29.05545423, згідно якого об`єм земляних робіт (виїмки корисної копалини) складає 235 м3 (метри кубічні).

- протоколом огляду від 25.12.2025 щодо фіксування місця розташування кар`єру з видобутку корисної копалини місцевого значення піску;

- висновком гемологічного експертно-лабораторного дослідження №71000-4/2701/26-1, проведеного Державним гемологічним центром України, відібрані зразки проб сипучої суміші за своїми ідентифікаційними ознаками ідентифіковані як пісок, який є корисною копалиною, і зважаючи на значну кількість домішок, є корисною копалиною місцевого значення;

- відповіддю Державної служби геології та надр України від 06.01.2026 щодо відсутності дозволів на спеціальне користування надрами на земельні ділянки у КП «Кодимакомунсервіс» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, розташовані за межами м. Кодима Подільського району Одеської області, а саме в межах географічних координат: 48.100619, 29.091936; 48.102739, 29.099958; 48.098034, 29.104906; 48.094766, 29.099099 та 48.133994, 29.106760; 48.117369, 29.099717; 48.114439, 29.112272; 48.124102, 29.119332;

- протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 щодо його незаконної діяльності пов`язаної з незаконним видобутком корисної копалини місцевого значення -піску та надання вказівок на видобування піску на кар`єрі , під контролем ОСОБА_4 підлеглим працівникам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;

- протоколом про результати проведення візуального спостереження за місцем ;

- висновком судової експертизи за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», згідно якої ринкова вартість піску складає 109 427,50 гривень.

- розрахунком збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами від 16.03.2026;

- розрахунком збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами від 01.04.2026;

- допитами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: ОСОБА_4 будучи службовою особою з використанням службового становища підозрюється незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення, а також обставини ймовірного вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та характер такого кримінального правопорушення підтверджують ймовірну регулярність та перманентність здійснюваної неправомірної діяльності підозрюваним.

Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.

Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Крім того, як вбачається з клопотання досудове розслідування передбачає проведення великого обсягу слідчих дій, пов`язаних з встановленням місцезнаходження та вилучення відповідних документів, які можуть містити відомості про незаконний видобуток корисних копалин та подальше їх реалізація, що під час проведення обшуків органом досудового розслідування виявлені не були, а тому є вірогідність того, що підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження (п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Також слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, експертів та інших підозрюваних в рамках даного кримінального провадження.

Водночас, слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення щодо того, що на теперішній час по вказаному кримінальному провадженні ймовірно проводиться проведення відповідних експертиз, зокрема, з метою визначення вартості корисних копалин, а тому є вірогідність того, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив на експертів з метою спотворення висновків даних експертиз.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Слідчий суддя бере до уваги то обставину, що ОСОБА_4 обіймає посаду головного інженера КП «Кодимакомунсервіс», а досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб, існує об`єктивна необхідність у відшуканні речей та документів, які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були Тому на цьому етапі слідства ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України є вкрай обґрунтованим.

Водночас, сторона обвинувачення посилається й наявність в рамках даного кримінального провадження й ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, ані слідчим у письмовому клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування щодо причетності підозрюваного до вчинення ще інших кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, слідчий суддя відхиляє відповідні доводи сторони обвинувачення.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, що відносяться до категорії тяжких злочинів та караються, зокрема позбавленням волі на строк до шести років.

Посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 а також на наявність ризиків, органом досудового розслідування ставиться питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави.

Слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Дотримуючись наведеної позиції та аналізуючи встановлені у цьому кримінальному провадженні обставини, слідчий суддя враховує, що існують ризики, проте, на переконання слідчого судді, вони не досягають такого обсягу та рівня, які б давали беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені запобіжний захід у виді тримання під вартою, адже тимчасове ув`язнення особи та пов`язане з цим подальше перебування її у вразливому стані не може досягатися за рахунок та на шкоду принципу змагальності сторін і потребує від правоохоронної системи найвагоміших наявних у часі об`єктивних відомостей.

Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин, у тому числі відомостей про особу підозрюваного, його процесуальної поведінки на час розгляду клопотання, а саме ту обставину, що як зазначив в судовому засыданны прокурор, ОСОБА_4 эдиний надаэ викривальны покази та спывпрацюэ з стороною обвинувачення, сімейного стану, та інших даних, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність обставин необхідності обмеження його права на свободу та можливість в даному випадку застосувати до ОСОБА_4 наступний за суворістю після тримання під вартою та домашнього арешту (який також обмежує особисту свободу пересування особи та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прирівнюється до позбавлення волі) запобіжний захід у вигляді застави, який, на переконання слідчого судді, повністю нівелює заявлені та встановлені ризики і в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином з іншого.

Щодо розміру застави.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 цей вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.

При цьому, будь-яке обмеження прав осіб не може досягатися за рахунок та на шкоду принципу змагальності сторін, а мета такого обмеження жодним чином не пов`язана з досягненням «вразливого стану» у будь-якої особи, а тому прохання про застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу та/або великого розміру застави повинно бути розумним з погляду її розміру та адекватною обстановці вчинення правопорушення і отриманим відомостям.

З цього приводу слід зазначити, що складним для спростування є твердження про те, що жодна людина не хоче відчути на собі усі обмеження, які пов`язані із застосуванням запобіжного заходу і, на переконання слідчого судді, з урахуванням досліджених матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на особу підозрюваного, його характеризуючі дані, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також той факт, що кримынальны правопорпушення в яких останный пыдозрюэться вчинены ыз корисних мотивыв, роль останнього який займав посаду головного інженера КП "Кодимакомунсервіс" слідчий суддя вважає, що у даному випадку доцільним є визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави у розмірі 4 998 656 грн., що забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігатиме існуючим ризикам та буде співмірною встановленим в ході розгляду клопотання обставинам.

На переконання слідчого судді, визначений розмір застави, у поєднанні з покладеними обов`язками повністю нівелює встановлені ризики і в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином з іншого.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 183, 184, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1502 (одна тисяча п`ятсот два) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 998 656 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч шістсот п`ятдесят шість ) гривень.

Покласти на підозрюваного строком до 12 червня 2026, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру ;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1