Рішення № 135950691, 21.04.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1623/26

Провадження № 2/577/1135/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т. А.

при секретарі Кузнєцовій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 200419976 від 25.12.2015 року у розмірі 32 292 грн. 35 коп., судові витрати в розмірі 2 662 грн. 40 коп., а також 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.12.2015 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200419976, відповідно до умов якого позичальник надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 50 000 грн., зі сплатою 58,8% річних, шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_1 , строком на 5 років. 23.05.2016 року рішенням Правління НБУ України ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації. 20.07.2020 року ПАТ «Банк Михайлівський» відступило право вимоги за кредитним договором № 200419976 від 25.12.2015 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16 ухвалено застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, а саме: зобов`язати ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актами прийому-передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2; зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актами прийому-передачі до нього від 20.05.2016 року № 1 і № 2. Вказаною постановою визначено, що єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», визнано ТОВ «Діджи Фінанс». Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020 року, не були передані ТОВ «Діджи Фінанс» у добровільному порядку. Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс» під час примусового виконання постанови суду приватним виконавцем. Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200419976 від 25.12.2015 року становить 32 292 грн. 35 коп., з яких: 24 677 грн. 35 коп. заборгованість за кредитним договором, 2 218 грн. 94 коп. - сума збитків з урахуванням 3% річних, 5 396 грн. 06 коп. - сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань. Саме наявність тривалість судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити вимоги кредитора. Позивач просить поновити їм строк для подання позову до суду, стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 200419976 від 25.12.2015 року у розмірі 32 292 грн. 35 коп., судові витрати в розмірі 2 662 грн. 40 коп., а також 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. у судове засідання не з`явився, просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ч. 1 ст. 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та обов`язки сторін, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання до суду не з`явився без повідомлення причин, не подав відзив на позовну заяву, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до положень ст. 280-282 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2015 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 шляхом заповнення та підписання останнім Анкети-заяви № 2195261 про надання кредитної карти та заяви (оферти) № 200419976 на відкриття рахунку укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, сума кредиту до 50 000 грн. на споживчі потреби, строком на 5 років, зі сплатою 58,8% річних (а.с. 7, 8). Договір власноручно підписано ОСОБА_1 .

За умовами договору відповідач отримав кредитні кошти з встановленим строком користування з 25.12.2015 року по 25.12.2020 року (5 років), та зобов`язався повернути кошти у встановлений кредитним договором строк та сплатити відсотки за користування коштами.

Відповідно до заяви № 200419976 від 25.12.2015 року ОСОБА_1 отримав платіжну картку на умовах, визначених умовами надання та обслуговування платіжних карток та тарифами банку, максимальна ставка по ліміту 58,8% річних.

У довідці про умови кредитування передбачено, що кредит видається на споживчі потреби, сума кредиту до 50 000,00 грн, строк кредиту 12 місяців з автоматичною пролонгацією; строк в рамках карткового продукту 5 років; форма кредитування - відновлювальна кредитна лінія; порядок погашення кредиту шляхом внесення коштів на рахунок; мінімальний щомісячний платіж 3% від фактично використаного кредиту; процентна ставка 58,8% річних; пільговий період до 60 днів.

Рух коштів по рахунках відображено у виписці по особових рахунках.

23.05.2016 року рішенням Правління НБУ України ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» створено комісію з перевірки договорів, укладених ПАТ «Банк Михайлівський». За результатами перевірки комісія виявила, що здійснюючи відчуження прав вимоги за кредитним договорами за зниженою ціною, банком не отримано 199 261 694,87 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16 задоволено апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2021 року за позовом, поданим у червні 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський», яке ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 року замінено на правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс», ухвалено застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, а саме: зобов`язати ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актами прийому-передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2; зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актами прийому-передачі до нього від 20.05.2016 року № 1 і № 2 (а.с. 19-20).

20.07.2020 року відбулось підписання договору № 7_БМ відступлення ПАТ «Банк Михайлівський» (Банк) прав вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» (Новий кредитор) за результатами публічних торгів (а.с. 17-18).

Постановами приватних виконавців від 29.12.2022 року та 17.01.2023 року підтверджується, що оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2, були передані до ТОВ «Діджи Фінанс» від ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ ФК «Фагор» лише під час на примусового виконання постанови суду у грудні 2022 року та у січні 2023 року відповідно (а.с. 21,22).

Реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами, який є Додатком № 1 до Договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 20.07.2020 року, містить інформацію про відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200419976 від 25.12.2015 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ст.ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як убачається зі змісту ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою у випадку, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором № 200419976 від 25.12.2015 року становить 24 677 грн. 35 коп., яка складається з 7 981 грн. 41 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 16 695 грн. 94 коп. - заборгованість за відсотками. Сума боргу за тілом кредиту та відсотками залишилася незмінною з часу відступлення права вимоги.

Разом з тим, позивач дорахував відповідачу інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань в сумі 5 396 грн. 06 коп. та 3% річних у сумі 2 218 грн. 94 коп. за період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року.

Оскільки дія кредитного договору, укладеного 25.12.2015 року становить 5 років, то договір діяв до 25.12.2020 року, а тому нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з 25.02.2019 року до 25.12.2020 року (під час дії договору) є безпідставним.

Такими чином, інфляційні втрати та 3% річних підлягають стягненню за період з 25.12.2020 року до 23.02.2022 року та становлять: інфляційні втрати 4 720 грн. 65 коп. та 3% річних - 1 590 грн. 17 коп.

Щодо заявлених вимог про поновлення строків давності для подання позову до суду, суд вважає, що в даному випадку строк позовної давності за позовними вимогами позивача не сплинув.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Отже, оскільки позовна давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, строк якого закінчився 25.12.2020 року, станом на 02 квітня 2020 року не спливла, то цей строк позивачем при зверненні до суду 26 березня 2026 року не пропущено та він зупинився на строк дії воєнного стану.

За таких обставин, оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань, встановлених кредитним договором, власних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а також доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надав, що має наслідком наявність заборгованості за тілом кредиту та відсотками, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 30 988 грн. 17 коп., з яких: 7 981 грн. 41 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 16 695 грн. 94 коп. - заборгованість за відсотками; 4 720 грн. 65 коп. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань; 1 590 грн. 17 коп. - сума збитків з урахуванням 3% річних.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на залучення спеціалістів, експертів, проведення експертизи та інших процесуальних дій, необхідних для розгляду або підготовки до розгляду справи.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

З копії договору про надання правової допомоги № 26 від 15.02.2024 року, укладеного між адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» та ТОВ «Діджи Фінанс» вбачається, що адвокат надав правничу допомогу ТОВ «Діджи Фінанс», вартість наданих послуг склала 7 000 грн. (а.с. 14-16).

Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі 7 000 грн., який на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами, та приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на оплату послуг адвоката, пов`язані із складанням, поданням до суду цивільного позову в розмірі 5 000 грн.

Саме такий розмір відповідатиме критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем при зверненні до суду через систему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 554 грн. 84 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 629, 1050, 1054, 1048 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 200419976 від 25 грудня 2015 року в розмірі 30 988 грн. 17 коп., 2 554 грн. 84 коп. судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, загалом 38 543 (тридцять вісім тисяч п`ятсот сорок три) грн. 01 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Буток Т. А.