Вирок № 135949825, 21.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17489/25

Провадження №1-кп/761/2902/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №12024100010003294 від 08.11.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Антрацит Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

захисник адвокат ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

29.04.2025 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100010003294 від 08.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України.

08.04.2026 у кримінальному провадженні №12024100010003294 прокурором змінено обвинувачення ОСОБА_3 з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.369-2 КК України.

15.04.2026 у кримінальному провадженні №12024100010003294 між прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до статуту комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва затвердженого розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації №26 від 23.01.2023, серед іншого зазначено:

п.1.6. Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення, збереження та зміцнення здоров`я населення та інших соціальних результатів без мети одержання прибутку.

п.2.1 Основними завданнями підприємства є:

- забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної і орієнтованої на пацієнта первинної медичної допомоги (далі за текстом - ПМД), спрямованої на задоволення потреб населення у відновленні та збереженні здоров`я, попередження розвитку захворювань, зменшення потреби у госпіталізації та покращення якості життя;

- проведення експертизи тимчасової втрати працездатності;

- направлення осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу з метою визначення ступеню обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя. Медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров`я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов`язків тощо.

Залежно від ступеня втрати здоров`я інвалідність поділяється на три групи, причинами є: загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства; військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, чи захворювання пов`язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержано внаслідок нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, чи захворювання, не пов`язаного з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов`язків військової служби. Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.

Відповідно до наказу директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва №6/ос від 01.11.2013 ОСОБА_3 було призначено на посаду заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва.

Згідно посадової інструкції заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва затвердженої директором 04.01.2016, серед іншого зазначено:

- на посаду заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва призначається та звільняється наказом директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва;

- у своїй роботі заступник директора з експертизи тимчасової непрацездатності керується чинним законодавством України про охорону здоров`я, кодексом законів про працю, Законом України «Про запобігання корупції», нормативними актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію лікарської експертизи непрацездатності;

- контролює правильність експертизи шляхом систематичної перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, правильність їх оформлення, в необхідних випадках з особистим оглядом хворих;

- здійснює постійний контакт з медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК), організовувати облік та аналіз розходжень експертних рішень лікарсько-консультативних комісій та МСЕків з обговоренням помилок, допущених в діагностиці та лікуванні хворих, експертизі непрацездатності при направленні хворих на МСЕК та інші;

- готує проєкти наказів медичним працівникам закладу з питань експертизи непрацездатності;

- приймає рішення в рамках своє компетенції.

Військово-лікарська експертиза визначає ступінь придатності військовослужбовців до військової служби, а також причинний зв`язок поранення, необхідність надання відпустки по лікуванню або звільнення від виконання службових обмежень. Гарантоване законом право на проходження медичного огляду ВЛК мають військовослужбовці, які під час виконання військового обов`язку та захисту Батьківщини отримали травми, поранення або контузії.

Направлення на проходження військово-лікарської експертизи військовослужбовцям після отриманого поранення може надаватись начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров`я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні або командуванням військової частини.

Так, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , на посаді головного сержанта першої роти 516 батальйону, 15.12.2022, під час виконання бойового завдання, отримав кульові та осколкові поранення всього тіла. Внаслідок чого, проходив лікування та реабілітацію у різних медичних закладах.

Перебуваючи у Полтавському військовому шпиталі ( НОМЕР_2 ) проходив військову лікарську комісію (далі - ВЛК) , за результатами якої був визнаний непридатним для подальшої військової служби на 6 місяців, а 29.07.2023 став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки був направлений на проходження повторної ВЛК.

За результатами якої, направлений до міської спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), що за адресою: м. Київ, вул. Волоська,47, і в подальшому йому надано 2 групу інвалідності, однак, для її підтвердження необхідно пройти повторну ВЛК через рік.

Так, 04.11.2024, приблизно об 11 годині, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи у комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва що за адресою: м. Київ, вул. Ризька б.1, звернувся до заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва ОСОБА_3 , з приводу повторного проходження ВЛК для підтвердження 2 групи інвалідності з підстав отримання захворювання, одержаного при виконанні обов`язків військової служби.

Усвідомлюючи, що надані ОСОБА_6 медичні документи не дають підстав для направлення на медико-соціально-експертну комісію, а в разі їх направлення не можуть гарантувати прийняття медико-експертною комісією позитивного рішення про підтвердження 2 групи інвалідності з підстав отримання захворювання, одержаного при виконанні обов`язків військової служби, в ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на одержання в майбутньому неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття позитивного рішення службовими особами МСЕК стосовно ОСОБА_6 .

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання в майбутньому неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття позитивного рішення службовими особами МСЕК, ОСОБА_3 пообіцяла ОСОБА_6 вплинути на прийняття позитивного рішення службовими особами МСЕК (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), на що ОСОБА_6 погодився.

В подальшому, на початку грудня 2024 року, ОСОБА_3 , зателефонувала ОСОБА_6 , повідомивши про те, що підготувала медичні документи із відомостями, щодо стану здоров`я останнього та вже підписала і передала форму первинної облікової документації 088/0 «Направлення на медико-соціальну експертизу» №297 від 04.11.2024 разом з пакетом медичної документації до міської спеціалізованої травматологічної медико-соціальної комісії, що за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 47, для проходження медико-соціальної експертизи для встановлення 2-ої групи інвалідності. Окрім цього також повідомила про необхідність 11.12.2024 прибути ОСОБА_6 до міської спеціалізованої травматологічної медико-соціальної комісії, що за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 47, для проходження медико-соціальної експертизи для встановлення 2-ої групи інвалідності.

Надалі, ОСОБА_6 , за вказівкою ОСОБА_3 та в обумовлений час, прибув до міської спеціалізованої травматологічної медико-соціальної комісії з метою проходження медико-соціальної експертизи для встановлення 2-ої групи інвалідності, однак комісія не відбулася, оскільки Верховною Радою України прийнято Закон №12178, який передбачав ліквідацію медико-соціальної експертизи для дорослих та запровадження людиноцентричної моделі оцінювання повсякденного функціонування, яке будуть проводити експертні команди лікарів-практиків та передачу його справи до Київської міської клінічної лікарні №18, що за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17.

ОСОБА_3 запевнила ОСОБА_6 , що найближчим часом питання, щодо встановлення 2-ої групи інвалідності ОСОБА_6 буде вирішено в Київській міській клінічній лікарні №18 у відповідності до порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338.

В подальшому, ОСОБА_6 отримав від адміністратора Київської міської клінічної лікарні №18 інформацію, про необхідність прибути 08.01.2025 до Київської міської клінічної лікарні №18, що за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17, для проходження процедури оцінювання повсякденного функціонування особи з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану.

Надалі, 08.01.2025 ОСОБА_6 , прибув до Київської міської клінічної лікарні №18, що за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17, для проходження оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами якого експертна команда прийняла рішення №01993776/25/38/р від 08.01.2025 щодо встановлення 2-ої групи інвалідності ОСОБА_6 , та надання рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

Відповідно до наказу директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва №10-02/ОС від 13.01.2025 ОСОБА_3 звільнено з посади заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності КНП «ЦПМСД №3» Шевченківського району м. Києва, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

14.01.2025 приблизно о 16:10 годині, ОСОБА_3 , будучи звільненою з посади заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності КНП «ЦПМСД №3» Шевченківського району м. Києва, перебуваючи біля будинку 4-А, розташованого по вул. Парково-Сирецька, м. Києва отримала від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 210000 гривень (двісті десять тисяч гривень), для себе за вплив на прийняття позитивного рішення службовими особами МСЕК стосовно ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

15.04.2026 у кримінальному провадженні №12024100010003294 між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального правопорушення обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.2 ст.369-2 КК України.

ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про укладення цієї угоди враховано тяжкість вчиненого злочину, щире каяття, активне сприяння встановленню обставин кримінального провадження, критична оцінка скоєного.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке повинна понести обвинувачена ОСОБА_3 за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу, з застосуванням положень ч.2 ст.53 КК України, у розмірі 12353 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 210001 (двісті десять тисяч одна) гривня.

Крім того, угодою також передбачено, що ОСОБА_3 зобов`язується зробити благодійний внесок певної грошової суми для підтримки Збройних Сил України, а саме: грошову суму у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень на рахунок в/ч НОМЕР_3 Національної гвардії України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.

У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 15.04.2026 року, укладену між підзахисною та прокурором, оскільки дана угода відповідає вимогам закону, укладена в його присутності, добровільно.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 пояснила суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 15.04.2026 і призначити узгоджену міру покарання, при цьому беззастережно визнає себе винною у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Суд, дослідивши угоду про визнання винуватості, надані матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи учасників розгляду, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.468, ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 472 КПК України.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, яке є нетяжким злочином, а її дії кваліфіковані правильно.

Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України.

При цьому в підготовчому судовому засіданні було встановлено, що обвинувачена розуміє свої права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Судом також встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Під час судового розгляду ОСОБА_3 , на виконання умов угоди, зробила благодійний внесок для підтримки Збройних Сил України, а саме: грошової суми у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень на рахунок військової частини за реквізитами наданими стороною обвинувачення, що підтверджено документально. (квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 20.04.2026 на суму 150000 гривень та від 21.04.2026 на суму 50000 гривень)

За таких підстав суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної від 15.04.2026 у кримінальному провадженні №12024100010003294 між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 .

Суд вважає, що при узгодженні в угоді про визнання винуватості міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , сторонами було враховано її особу, яка раніше не судима, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, позитивно характеризується.

Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття.

Також, судом враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог статті 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винної і обставини, що пом`якшують покарання.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_3 , суд вважає, що для виправлення обвинуваченої і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім призначити їй покарання, у виді штрафу.

Статями 51, 53 Кримінального кодексу України визначено, що до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом може бути застосовано покарання, у тому числі у виді, штрафу. Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливі частині цього Кодексу, з урахуванням положень ч.2 ст.53 КК України.

Положеннями ч.2 ст.53 Кримінального кодексу України передбачено, що за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді штрафу понад 3 (три) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Санкцією ч.2 ст.369-2 КК України передбачено покарання у виді в розмірі від 2000 (двох тисяч) до 5500 (п`яти тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Оскільки дохід, отриманий ОСОБА_3 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме, розмір неправомірної вигоди становить 210000 (двісті десять тисяч) гривень, суд має визначити розмір штрафу, який не може бути меншим вказаної суми, а відповідно складає - 12353 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 210001 (двісті десять тисяч одна) гривня.

Таким чином, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, з застосуванням положень ч.2 ст.53 КК України, у розмірі 12353 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 210001 (двісті десять тисяч одна) гривня.

Цивільний позов не заявлено. У кримінальному проваджені процесуальні витрати відсутні.

Згідно з Довідкою ТУ ДСА України в м. Києві №32-з/25 від 16.01.2025 підтверджено надходження коштів на спеціальний депозитний рахунок НОМЕР_6, внесених як заставу відносно ОСОБА_3 в сумі 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Заставодавець: ОСОБА_7 .

Внесення зазначених грошових коштів підтверджено квитанцією до платіжної інструкції # 2.84074485.1 АТ КБ «ПриватБанк», а саме: ОСОБА_7 (код платника НОМЕР_4 ) внесла грошову суму 242240,00 гривень з призначенням платежу: «застава за ОСОБА_3 згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2025 (справа №752/25974/24)».

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Таким чином, заставодавцю підлягає поверненню внесена ним суми застави, що зберігається на вказаному депозитному рахунку.

Відповідно до положень ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, іншого власника або володільця, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна.

Аналіз наявних в розпорядженні суду матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про речові докази.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 квітня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні №12024100010003294 між прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити покарання, з застосуванням ч.2 ст.53 КК України, у виді штрафу у розмірі 12353 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 210001 (двісті десять тисяч одна) гривня.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави- до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Повернути заставодавцю ОСОБА_7 (код платника НОМЕР_4 ) внесену нею суму застави за обвинувачену ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100010003294, що зберігаються на спеціальному депозитному рахунку № НОМЕР_5 , а саме: грошові кошти у сумі 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.01.2025 (справа №752/25974) на майно, вилучене 14.01.2025 під час проведення обшуку в кабінеті №434 КНП «ЦПМСД №3» (м. Київ, вул. Ризька,1). (т.3 а.с.22-23)

Речові докази: карти пам`яті micro SD, флеш-носії, з аудіозаписами та відеозаписами слідчих дій, зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: грошові кошти у сумі 210000,00 (двісті десять тисяч) гривень, які поміщені у сейф-пакет SUD2091840, передані на зберігання до Солом`янського відділення АБ «УкрГазБанк», відповідно до квитанції від 29.01.2025 (номер книги обліку речових доказів, 591; порядковий номер 59), передати уповноваженій особі Голосіївського УП ГУНП у місті Києві для проведення відповідного належного обліку. (т.2 а.с.184)

Речові докази, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у місті Києві, вирішити наступним чином:

мобільний телефон iPhone 16, поміщений до спецпакету PSP2030053 (квитанція №204295), - повернути ОСОБА_3 (т.2 а.с.189)

пакети, поміщені до спецпакету PSP2030054 (квитанція №204295), - знищити,

печатки, поміщені до спецпакету PSP2030056 (квитанція №204294), - повернути ОСОБА_3 (т.2 а.с.231),

довідки установи (13 штук), поміщені до спецпакету PSP2276673 (квитанція №204294), - знищити. (т.2 а.с.231)

Речові докази: майно, вилучене 14.01.2025 під час проведення обшуку в кабінеті №434 КНП «ЦПМСД №3» (м. Київ, вул. Ризька,1), яке передане на зберігання до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у місті Києві, вирішити наступним чином (квитанція №204297 від 15.094.2025):

- службові документи - 3 (три) журнали, - передати на належністю до медичного закладу;

- амбулаторні картки на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , - передати ОСОБА_3 ;

-інше майно та грошові кошти - продовжити зберігати. (т.3 а.с.36)

Речові докази, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у місті Києві, вирішити наступним чином: медичні документи на ім`я ОСОБА_6 поміщені до спецпакету PSP2030073 (квитанція №204296), - повернути за належністю до медичного закладу. (т.3 а.с.1091)

Питання інших речових доказів, у тому числі вилучених грошових коштів, поміщених у сейфпакети NPU1403237 та NPU1403237, вирішено постановою прокурора від 27.01.2025 у кримінальному провадженні №1202400010003294, якою були виділені матеріали досудового розслідування в окреме провадження №12025100010000417.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.

Суддя ОСОБА_1