Ухвала суду № 135949769, 23.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/12252/25-ц

Провадження № 2/761/10386/2026

У Х В А Л А

23 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ГУНП у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про витребування та зобов`язання повернути кошти, відшкодування моральної шкоди, інфляційний витрат,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ГУНП у м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 15), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (м. Київ, вул. Терещенківська, 11а), про витребування та зобов`язання повернути кошти, відшкодування моральної шкоди, інфляційний витрат, в якому серед іншого позивач просить витребувати та зобов`язати повернути ГУНП у м. Києві грошові кошти, вилучені в рамках кримінального провадження №42017000000001053 від 05.04.2017 р. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2017 р. у справі №757/65920/17 у ОСОБА_1 під час обшуку в помешканні, що належить ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та впливу на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

На цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

У частинах першій, третій статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі

№ 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 зазначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв`язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ст. 1 КПК України), а тому питання, яке стосується витребування та повернення коштів, вилучених під час обшуку в рамках кримінального провадження №42017000000001053 від 05.04.2017 р. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2017 р. у справі №757/65920/17 не вирішується в порядку ЦПК України.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Вивчивши матеріали позовної заяви та зважаючи на вищезазначене, суддя прийшов до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у цивільній справі в цій частині.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціни позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

Як передбачено ч.2 ст. 19 та п.4 ч.2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження.

Згідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

При цьому, згідно з ч.3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини

Враховуючи вимоги ст.ст. 274, 276, 277 ЦПК України, значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Провадження по цивільній справі за вищеназваним позовом підлягає призначенню до розгляду в підготовчому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись ст.ст. 81, 178-181, 187-192, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про витребування та зобов`язання повернути кошти.

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про відшкодування моральної шкоди, інфляційний витрат в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, каб. №401 (4-й поверх) на 23.06.2026 року о 13:00 год.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення у відповідності до ч.5 ст. 272 ЦПК України.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів на останню відому адресу його місця проживання.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 178, ст. 191 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Роз`яснити відповідачу його право пред`явити зустрічний позов у строк, встановлений судом для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Осаулов А.А.