Ухвала суду № 135948974, 22.04.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6438/25

УХВАЛА

"22" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Булкат М.С.,

за участю: секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

представниці позивачки Прилуцької Н. М.,

представниці відповідачки Вуїв О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Шевченко Тетяни Сергіївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Укрінтерпостача», приватного підприємства «Агроном-2005» про визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представниця ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до ДП «Сетам», приватного виконавця Шевченко Т. С., Шевчука О. М., ОСОБА_3 , ПП «Укрінтерпостача», ПП «Агроном-2005» про «визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна». Предметом позову з огляду на позовні вимоги є:

1. Визнання недійсними та скасування електронних торгів із реалізації нежитлової будівлі, складське приміщення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове підвальне приміщення літера а-1, загальною площею 28,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ), оформлених протоколом № 650433 проведення електронного аукціону (торгів) від 10 листопада 2025 року.

2. Визнання недійсними та скасування електронних торгів із реалізації нежитлової будівлі складу, загальною площею 60,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з невід`ємними поліпшеннями (Будівля складу загальною площею 60,4 кв.м. з невід`ємними поліпшеннями загальною площею згідно з технічним паспортом 142,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ), оформлених протоколом № 650602 проведення електронного аукціону (торгів) від 24 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

26 грудня 2025 року до суду надійшов відзив від приватного виконавця Шевченко Тетяни Сергіївни.

16 січня 2026 року на адресу суду надійшла заява про відкладення судового засідання від представниці позивачки ОСОБА_4

28 січня 2026 року перенесено підготовче засідання за клопотанням сторони позивачки на 18 лютого 2026 року на 11:45 год.

17 лютого 2026 року на адресу суду надійшов відзив від представниці відповідачки Вуїв О. В.

18 лютого 2026 року перенесено підготовче засідання за клопотанням сторони позивачки на 11 березня 2026 року на 13:00 год.

11 березня 2026 року у справі надійшла Заява про збільшення позовних вимог від представниці позивачки. Засідання призначено на 01 квітня 2026 року о 12:30.

01 квітня 2026 року на адресу суду надійшла Заява про зміну (доповнення) підстав позову від представниці позивачки.

Ухвалою суду 01 квітня 2026 року в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог відмовлено. Заява передбачала одночасну зміну предмету позову і його підстав. Предметом позову, згідно позовних вимог, є оскарження електронних торгів із реалізації нежитлових будівель, як цивільних правочинів. У заяві не лише доповнено або уточнено первісні позовні вимоги, а й заявлено нову матеріально-правову вимогу, яка полягає у витребуванні майна з чужого незаконного володіння, що є іншим способом захисту права, порівняно з первісно обраним способом визнанням електронних торгів недійсними. Водночас така вимога обґрунтовується новими фактичними обставинами, а саме встановленням правових підстав і наслідків набуття новими власниками спірного майна та реєстрації за ними права власності, що не було підставами обґрунтування первісного позову.

Ухвалою суду 01 квітня 2026 року заяву про зміну (доповнення) підстав позову задоволено: «У подальшому продовжувати розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Шевченко Тетяни Сергіївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Укрінтерпостача», приватного підприємства «Агроном-2005» про визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна, з урахуванням заяви позивачки ОСОБА_1 , поданої 01 квітня 2026 року її представником ОСОБА_4 , про зміну (доповнення) підстав позову.

13 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява від представниці позивачки про визнання доказів неналежними.

В підготовче засідання представниця позивачки, ОСОБА_4 з`явилася, підтримала заяву.

В підготовче засідання представниця відповідачки, ОСОБА_5 з`явилася, заперечувала.

В підготовче засідання приватний виконавець, Шевченко Тетяна Сергіївна, не з`явилася, надала відзив на позовну заяву, в якій просила відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

В підготовче засідання відповідачі ДП «Сетам», ОСОБА_2 , ПП «Укрінтерпостача» та ПП «Агроном-2005» не з`явилися, належним чином повідомлені.

Судом розглянуто заяву про визнання доказів неналежними.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що предметом позову з огляду на позовні вимоги є:

1. Визнання недійсними та скасування електронних торгів із реалізації нежитлової будівлі, складське приміщення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове підвальне приміщення літера а-1, загальною площею 28,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ), оформлених протоколом № 650433 проведення електронного аукціону (торгів) від 10 листопада 2025 року.

2. Визнання недійсними та скасувати електронних торгів із реалізації нежитлової будівлі складу, загальною площею 60,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з невід`ємними поліпшеннями (Будівля складу загальною площею 60,4 кв.м. з невід`ємними поліпшеннями загальною площею згідно з технічним паспортом 142,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ), оформлених протоколом № 650602 проведення електронного аукціону (торгів) від 24 листопада 2025 року.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Первісні підстави позову було змінено (доповнено) підставами, зазначеними в заяві про зміну (доповнення) підстав позову, яку суд задовольнив.

Відповідно до частин першої - третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до положень ст. ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 265 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Відповідно до положень ст. 178 ЦПК України, відзив на позовну заяву є процесуальним документом, у якому відповідач викладає свої заперечення проти позову, наводить обставини, якими їх обґрунтовує, а також подає докази на підтвердження своєї правової позиції.

Відповідач самостійно, на власний розсуд, визначає обсяг та зміст відзиву, а також перелік доказів, які вважає за необхідне подати на підтвердження своїх доводів.

Згідно з позицією, викладеною в заяві, «Відповідачем ОСОБА_3 до суду подано відзив на позовну заяву до якого долучено ряд доказів, на які відповідач посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог. Зокрема, скріншот з інтернет-ресурсів: «Маю право Николаевщина напрямую», «Результаты поиска «шевчук» -Юж-Ньюз», «Шукати - setam.net.ua «Синякова, 6/96», «Будівля складу загальною площею 60,4 кв.м. з невід`ємними поліпшеннями загальною площею згідно з технічним паспортом 142,6 кв.м., за адресою: Миколаївська область, м. Вознесе»; скріншот з Вайбер про пошук автомобіля; копія договору дарування автомобіля від 12.04.2020; копія Інформації з ДРРПНМ №120243394 від 11.04.2018; Інформації з ДРРПНМ №340745735 від 28.07.2023; копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/22821/21 від 03.02.2022; копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/22821/21 від 30.11.2021; копія ухвали Одеського апеляційного суду у справі №522/1085/20 від 10.02.2021.

У даному спорі, що виник між ОСОБА_1 до Державним підприємством «Сетам», приватним виконавцем Шевченко Тетяною Сергіївною, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватним підприємством «Укрінтерпостача», приватним підприємством «Агроном-2005, предметом доказування є обставини, які підтверджують або спростовують правомірність дій відповідачів під час проведення електронних торгів з реалізації майна, що належало на праві власності, в тому числі, позивачу та передачу такого майна переможцю торгів.

Водночас перелічені докази не мають жодного відношення до спірних торгів та не підтверджують правомірність їх проведення, а також затвердження їх результатів».

Ч. 3 ст. 77 ЦПК України вказано, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечення. Формулювання «мають право» передбачає, що сторони можуть подати докази, вважаючи їх належними, але вони не зобов`язані обґрунтовувати їх належність. Якщо ж інша сторона заперечує належність доказів, то сторона, що їх подала, може обґрунтовувати їх належність.

Представниця відповідачки, Вуїв О. В., користуючись правом, передбаченим ч. 3 ст. 77 ЦПК України зазначила, що вважає ці докази належними предмету доказування.

З цього приводу суд зазначає наступне. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру (п. 74 постанови КЦС ВС від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21 (61-8693св24).

Формалізм у процесі є допустимим явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процедури розгляду справи, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 № 753/25081/21 (61-8693св24).

У цьому контексті суд зазначає, що сторони діють на власний розсуд в порядку та межах, встановлених законодавством.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує ухвалення законного й обґрунтованого рішення (постанова КЦС ВС від 25.09.2024 № 601/3448/23 (61-10316св24).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово вказував на те, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представниця відповідачки, Вуїв О. В., користуючись правом, передбаченим ч. 3 ст. 77 ЦПК України зазначила, що вважає ці докази належними предмету доказування.

Категорії належності, допустимості, достовірності, достатності, ваги, переконливості, взаємного зв`язку доказів у теорії судового доказування та судовій практиці враховуються судом під час їх дослідження та оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 265 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недостатню обґрунтованість клопотання про визнання доказів неналежними. Суд надасть їм оцінку в ході судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 83, 84, 89, 95, 258-260, 264, 265, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представниці позивачки Прилуцької Н. М. про визнання доказів неналежними в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Шевченко Тетяни Сергіївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Укрінтерпостача», приватного підприємства «Агроном-2005» про визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 22 квітня 2026 року.

Суддя М. С. Булкат