Ухвала суду № 135948716, 21.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19584/25

Провадження № 2/127/4063/25

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Бойко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання до вчинення дій, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання до вчинення дій.

17.04.2026 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 17.04.2026 року повернуто заявнику з підстав відсутності доказів про сплату судового збору.

20.04.2026 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановленням обов`язку відповідачу вчинити певні дії, а саме встановленням для АТ «Вінницяобленерго» обов`язку відновити передачу (розподіл) електроенергії до об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ЕІС-код точки комерційного обліку (розподілу): 6276569931078158, на період вирішення спору, з моменту винесення відповідної ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява мотивована тим, що оскільки, крім правовідносин між Позивачем і AT «Вінницяобленерго», існують ще й інші правовідносини з іншим суб`єктом - ТОВ «Енера Вінниця», тому, припинення AT «Вінницяобленерго» передачі електричної енергії до об`єкту Позивача безпосередньо впливає на виконання зобов`язань за договорами, укладеними з ТОВ «Енера Вінниця». Таким чином, відсутність передачі відповідачем AT «Вінницяобленерго» електроенергії до об`єкту Позивача безпосередньо впливає, навіть унеможливлює, виконання сторонами зобов`язань за іншими договорами, укладеними з іншим суб`єктом ринку електричної енергії (ТОВ «Енера Вінниця»). Адже, для виконання таких договорів має виконуватись умова про передачу електроенергії від AT «Вінницяобленерго».

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», обсяг позовних вимог має відповідати виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи дану заяву, суд виходить з того, що між сторонами існує спір з приводу законності прийняття відповідачем рішення про порушення позивачем правил споживання електричної енергії та зобов`язання виконання договору.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявників від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивачів, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що за змістом ст. 149, 158 ЦПК України умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно (в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно із вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Пунктом 4 ст. 3 ЦК України свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства. Тому втручання державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається.

При вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує те, що встановленням обов`язку відповідачу вчинити певні дії, а саме встановленням для АТ «Вінницяобленерго» обов`язку відновити передачу ( розподіл) електроенергії до об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС-код точки комерційного обліку (розподілу): 62Z6569931078158, на період вирішення спору, з моменту винесення відповідної ухвали суду про забезпечення позову у даній справі, до прийняття рішення по суті є неможливим, оскільки в такому випадку буде вирішено спір по суті.

Враховуючи викладене вище, в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання до вчинення дій.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: