Ухвала суду № 135948642, 22.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/8636/26

Провадження №1-в/127/106/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника лікарні ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в присутності ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника директора КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» ОСОБА_7 про припинення ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява заступника директора КНП «ВОКПЛ ім. акад.. О.І. Ющенка ВОР» ОСОБА_7 про припинення ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, яка мотивоване наступним. ОСОБА_6 хворіє на психічне захворювання, з 20.06.2025 року перебуває на примусовому лікуванні. На даний час до ОСОБА_6 застосовані примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів № 10 від 11.03.2026 року ОСОБА_6 встановлено діагноз: параноїдна шизофренія. За станом психічного здоров`я ОСОБА_6 рекомендовано припинити амбулаторну примусову психіатричну допомогу, як захід медичного характеру.

В судовому засіданні представник лікарні ОСОБА_4 заяву підтримав, просив суд її задовольнити, пояснив, що ОСОБА_6 неодноразово лікувався у лікарні імені Ющенка стаціонарно, в тому числі примусово. ОСОБА_6 з`являється до лікарів раз на місяць за ліками. Під час таких візитів лікарі оглядають ОСОБА_6 , і якщо його стан не задовільний, то лікарня госпіталізують його на стаціонар. Протягом року ОСОБА_6 лікується стаціонарно близько чотирьох разів на рік. ОСОБА_6 хворіє на психічне захворювання, вживає алкоголь та наркотики, перебуває на замісній терапії. На даний час ОСОБА_6 не становить суспільної небезпеки, однак потребує постійного прийому ліків.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення заяви.

Захисник ОСОБА_5 просила суд задовольнити заяву.

ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що він не бажає, щоб до нього було застосовано примусове лікування. Вчора він вживав алкоголь, тому просить якнайшвидше провести розгляд справи. Він знає, що має хронічне захворювання. В подальшому, ОСОБА_6 відповідати на запитання головуючого та спілкуватися з учасниками процесу відмовився.

Суд, дослідивши матеріали подання, заслухавши учасників процесу, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_6 хворіє на психічне захворювання з 2009 року, та з того часу він щороку (інколи кілька разів на рік) перебував на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_6 встановлено діагноз параноїдна шизофренія, безперервний перебіг. У 2016 році ОСОБА_6 встановлено ІІ групу інвалідності. В цьому ж році до ОСОБА_6 було вперше застосовано примусове стаціонарне лікування у зв`язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. На примусовому лікуванні перебував до 2021 року. Після чого багаторазово повторно госпіталізувався до ВОКПЛ. Перебіг захворювання ОСОБА_6 безперервний, підтримуюче лікування він приймає не регулярно, зловживає алкоголем та вживає психотропні речовини.

20.06.2025 року до ОСОБА_6 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у зв`язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Вказаний примусовий захід діє на даний час.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів № 10 від 11.03.2026 року, за час перебування під наглядом лікаря психіатра психічний стан ОСОБА_6 покращився. ОСОБА_6 має усвідомлення необхідності постійного прийому підтримуючого лікування, має критичне ставлення до скоєного, щомісячно відвідує лікаря психіатра та дотримується графіку прийому ліків. Тому ОСОБА_6 рекомендовано припинити амбулаторну примусову допомогу, як захід медичного характеру.

Однак, поведінка ОСОБА_6 в судовому засіданні свідчить про те, що він не розуміє необхідності постійного прийому ліків. ОСОБА_6 роздратований, налаштований агресивно. Вказане ставить під сумнів слова лікаря про те, що ОСОБА_6 не є суспільно-небезпечним та може продовжувати лікування самостійно.

З заяви та висновку лікарів вбачається, що ОСОБА_6 щомісячно оглядався лікарем психіатром, приймав підтримуюче лікування, самопочуття покращилося. Хоча до цього часу лікарі зазначали, що ОСОБА_6 буває роздратованим, має порушення сну, чує «голоси» лякаючого та наказного характеру, зловживає алкоголем, не регулярно приймає підтримуюче лікування. При цьому в заяві не вказані обставини, які дали змогу лікарям зробити зовсім протилежний висновок, вказавши, що стан ОСОБА_6 покращився за пів року. Разом з тим, з 19.08.2025 року по 30.09.2025 року ОСОБА_6 проходив навіть стаціонарне лікування у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Такі суперечливі дані щодо стану здоров`я пацієнта ставлять під сумнів висновок комісії лікарів щодо можливості припинення примусового амбулаторного лікування.

Крім цього, ОСОБА_6 уже не вперше скоює суспільно-небезпечні діяння, багаторазово перебував на лікуванні, його хвороба є хронічною, тому в разі переривання прийому ліків ОСОБА_6 може бути суспільно небезпечною особою, створюючи небезпеку для себе та оточуючих.

Враховуючи викладене та те, що доказів того, що стан ОСОБА_6 дійсно покращився настільки, що він не потребує примусового психіатричного лікування, суду не надано, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, а ОСОБА_6 необхідно продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 514 КПК України, ст. 95 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви заступника директора КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» ОСОБА_7 про припинення ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відмовити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: