Рішення № 135946202, 22.04.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2551/25

Провадження № 2/559/120/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

1.1 Представник ТзОВ «Коллект Центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 14.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №102747198. Даний договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. Відповідно до умов Договору сума кредиту становить 6000 грн. 30.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт-Капітал було укладено Договір факторингу №30-11-65, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором №103373694 щодо відповідача. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023/01 від 10.01.2023, в тому числі і кредитним договором щодо відповідача. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 47640 грн., з яких: 6000 - тіло кредиту, 40500 грн. - заборгованість за відсотками та 1140 грн. - комісія, яку і просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.

1.2 Представник відповідача адвокат Безсмертний С.М. подав відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_1 з вимогами, викладеними у позовній заяві не згідний та позов не визнає. У відзиві вказує, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача (факт укладення договору кредиту) та наявність заборгованості на момент звернення до суду з позовом. Не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин. Крім того позивач не надав суду докази про отримання ОСОБА_1 листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, про здійснення входу останнім на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, а тому в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору в електронному вигляді. Також вказує, що матеріали справи не містять доказів переходу права вимоги за кредитним договором до ТОВ «Вердикт Капітал», та в подальшому до ТОВ «Коллект Центр», оскільки не надано доказів оплати за Договорами факторингу, а тому відсутні підстави вважати, що позивач отримав право вимоги. Не погоджується відповідач із наданим позивачем розрахунку заборгованості, оскільки умовами договору передбачено, що строк дії договору становить 30 днів, відтак після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Тому просить у позові відмовити та вирішити питання про розподіл судових витрат.

1.3 Представник позивача подав відповідь на відзив, згідно якої вважає відзив необґрунтованим. Зазначає, що факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується квитанцією LIQPAY 1734532593, відповідно до якої 14.08.2021 року було перераховано грошові кошти у розмірі 6000,00 грн на картку № НОМЕР_1 . Призначення: кошти згідно договору № 102747198. Відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін. Укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, в т.ч. щодо порядку нарахування та оплати процентів за Договором, можливості продовження строку користування кредитними коштами, в порядку та на умовах визначених Договором ; позичальник був ознайомлений з умовами Договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання Договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. Щодо переходу права вимоги вказує, що 30.11.2021 було укладено договір № 30-11-65 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102747198. Матеріали справи містять докази сплати грошових коштів за договором факторингу та Акт приймання-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників, де під номером 1384 зазначений відповідач. Також, матеріали справи містять докази сплати грошових коштів (Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28/02/2023) за договором факторингу №10-01/2023 , а також Акт приймання-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників, де під номером 19000 зазначений відповідач. Щодо нарахування відсотків за межами строку дії кредитного договору зазначає, що сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

1.4 Представник відповідача адвокат Безсмертний С.М. подав додаткові пояснення у справі та просить відмовити у задоволені позовних вимог.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження в справі і призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Ухвалою суду від 05.11.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, які надані до суду 24.11.2025.

2.2. Суд зазначає, що після отримання судом витребуваної інформації, представник позивача повторно подала клопотання про витребування доказів, а саме: просить витребувати у Банку повний номер картки, на яку було перераховано кредитні кошти. Однак, згідно наданої Банком відповіді, АТ КБ «Приватбанк» не має змоги надати запитувану інформацію - він сам просить повний номер рахунку, відтак суд не вбачає підстав для повторного винесення ухвали про витребування доказів. Оскільки відповідач свою позицію виклав у наданому до суду відзиві на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

2.3. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

3.1. Судом встановлено, що 14.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №102747198, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, сума кредиту складає 6000 грн. Строк кредитування 30 днів, термін повернення кредиту 13.09.2021 (п.1.3 Договору). Комісія за надання кредиту 1140 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 3600 грн., які нараховуються за ставкою 2% в день від суми кредиту. Згідно п. 1.6 Договору стандартна процентна ставка фіксована та складає 5% від суми кредиту за кожен день користування. Також Договором передбачена пролонгація строку кредитування (а.с.46-48).

Згідно Додатку №1 до Договору, сторонами погоджено «Графік платежів» та визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с.30). Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.19). Є і заява позичальника, в якій зазначені особисті дані відповідача: РНОКПП, паспорті дані, адреса реєстрації (а.с.18).

3.2. Відповідно до Довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №102747198 від 14.08.2021 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником, здійснений за допомогою аналога електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, представленого у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, а саме: 14.08.2021 отримав одноразовий ідентифікатор: Z57524. Номер телефону на який було відправлено ідентифікатор 380974936372 (а.с.12).

3.3. Виходячи з наведених умов договору №102747198 від 14.08.2021, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта.

Згідно електронної квитанції LigPay, 14.08.2021було перераховано кошти у розмірі 6000 грн. згідно договору 102747198 на картку отримувача НОМЕР_1 (а.с.11).

3.4. Разом з тим, згідно інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк» від 24.11.2025, банком була проведена перевірка за результатами якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в Банку не емітовано картку № НОМЕР_1 , зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 . Надати відомості щодо особи, на ім`я якої емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 не вбачається можливим, оскільки не достатньо інформації для пошуку. Необхідно надати повний номер рахунку (а.с.132).

3.5. Згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №102747198, наданого первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН», станом на 12.11.2021 товариством було здійснено нарахування відсотків за період з 14.08.2021 по 12.11.202. Так, сума заборгованості становить 28 740 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21600 грн. - заборгованість за процентами та 1140 грн. - комісія (а.с.60-61).

3.6. 30.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал було укладено Договір факторингу №30-11-65, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором №102747198 (а.с.53-55).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 03.12.2021, підтверджує факт переходу від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.51).

На виконання умов Договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «МІЛОАН» грошові кошти у розмірі 2 601 567,70 грн. згідно платіжного доручення №308250004 від 03.12.2021 (а.с.52).

Відповідно до Реєстру боржників та Витягу з реєстру боржників від 30.11.2021 до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 28740 грн., з яких: 6000 грн. - сума виданого кредиту; 21600 грн. - сума заборгованості за відсотками та 1140 грн. - комісія (а.с.44, 50).

Згідно наданого ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості за Договором №102747198, заборгованість становить 54 540 грн., з яких 6000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 21600 грн. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1140 грн. - заборгованість по комісії та 25800 грн. - відсотки, нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.59).

3.7. Також, судом встановлено, що 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 (а.с.38-40).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 10.01.2023, підтверджує факт переходу від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.36).

Відповідно до Реєстру боржників та Витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору факторингу, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №102747198 в сумі 54 540 грн., з яких 6000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 47 400 грн. - сума заборгованості за відсотками та 1140 грн. - комісія. Зазначена сума заборгованості відображена також у розрахунку заборгованості, наданому позивачем (а.с.32-35, 58).

Також, позивачем на підтвердження укладення кредитного договору між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено кредитний звіт УБКІ.

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1 Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №102747198. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону.

5.2 Суд відхиляє доводи сторони відповідача щодо відсутності доказів укладення кредитного договору саме відповідачем ОСОБА_1 та зазначає, що використання відповідачем логіну та паролю для входу в особистий кабінет та/або введення одноразового ідентифікатора, надісланого на його контактний номер телефону, є належним способом ідентифікації та підписання електронного договору, що відповідає вимогам чинного законодавства. Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Таким чином, просте заперечення факту авторизації та підписання договору без надання належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність вад волевиявлення або вчинення електронного підпису іншою особою, не є достатньою підставою для спростування презумпції дійсності правочину та вчинення електронного підпису саме відповідачем. Відповідач не надав жодних доказів несанкціонованого доступу до його особистого кабінету, використання його персональних даних третіми особами чи будь-яких інших обставин, які б свідчили про відсутність його вільної волі на укладення договору або фальсифікацію електронного підпису. Як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору. Отже, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 14.08.2021 правочину - договору про споживчий кредит та його підписання ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

5.3. Щодо переходу права вимоги суд зазначає, що наявними в матеріалах справи договорами факторингу, актами прийому передачі реєстрів боржників та витягами з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовується твердження відповідача про те, що позивач не набув права вимоги по кредитному договору.

5.4 Однак, суд погоджується із твердженнями сторони відповідача щодо відсутності доказів отримання саме ОСОБА_1 кредитних коштів згідно Договору про надання споживчого кредиту з огляду на наступне. Виходячи з наведених умов договору №102747198 від 14.08.2021, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта. На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду електронну квитанцію LigPay, з якої встановлено. що 14.08.2021 було перераховано кошти у розмірі 6000 грн. згідно договору 102747198 на картку отримувача 516874*48. Разом з тим, згідно інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в Банку не емітовано картку № НОМЕР_1 , зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 . Відтак, за відсутності доказів випуску (емісії) картки, на яку було перераховано кредитні кошти, на ім`я відповідача та відкриття відповідного рахунку, сама по собі наявність електронного договору чи анкети-заяви не породжує обов`язку повертати кошти. Бо хоч є підтвердження, що електронним шляхом договір було підписано, але немає доказів, що договір було виконано.

5.5 Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивач не надав доказів, що в розпорядження відповідача були надані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволенню не підлягають.

5.6 Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача. Представник відповідача просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу представник відповідача долучив до матеріалів справи Ордер серії ВН №1474904; Договір про надання правничої допомоги адвоката від 04.08.2025; Додаток №1 до Договору від 04.08.2025; квитанцію до прибуткового касового ордеру та акт виконаних робіт (а.с.116-121). Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін. З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, позицію представника позивача, суд вважає, що розмір витрат представника відповідача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачу в сумі 4000 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію" суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження вул. Мечнікова, 3 офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926, електронна адреса info@collect-center.co.ua.

Представниця позивача: Ткаченко Марія Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача: адвокат Безсмертний Сергій Миколайович, РНОКПП НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О.Ю. Жуковська