Рішення № 135945578, 21.04.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/219/26

2/530/490/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

21.04.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

09.02.2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві представник зазначив, що 25.09.2024 р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1451-7780, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9600,00 грн, строком кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 20,00% від суми кредиту, знижена % ставка 0,90 % в день, стандартна % ставка 1,00 % в день. Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача через систему платежів LiqPay.

Відповідач не виконував умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 18.12.2025 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 43095,60 грн, з яких 9600,00 грн - заборгованість за кредитом, 27456,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 1920,00 грн - заборгованість по комісії , 4119,60 грн заборгованість по штрафам. Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 43095,60 грн, з яких 3600 грн - заборгованість за кредитом, 13950 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а також 2662,40 грн судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник позивача просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою його місця реєстрації, даний лист ОСОБА_1 отримав 03.04.2026 року, відзиву на позов не надіслав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, що 25.09.2024 р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1451-7780, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9600,00 грн, строком кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 20,00% від суми кредиту, знижена % ставка 0,90 % в день, стандартна % ставка 1,00 % в день. Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача через систему платежів LiqPay.

Відповідач не виконував умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 18.12.2025 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 43095,60 грн, з яких 9600,00 грн - заборгованість за кредитом, 27456,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 1920,00 грн - заборгованість по комісії , 4119,60 грн заборгованість по штрафам.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено в ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно доч.1ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти в сумі 9600,00 грн. (квитанція № 2522900398 від 25.09.2024 р. (а.с. 22), а відповідач у добровільному порядку та у встановлені договором строки їх не повернув, тому утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі43095,60 грн, з яких: 9600,00 грн - заборгованість за кредитом, 27456,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 1920,00 грн - заборгованість по комісії , 4119,60 грн заборгованість по штрафам.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, отримавши від позивача кредитні кошти в сумі 9600 грн. у добровільному порядку та у встановлені договором строки їх не повернув, а також відсотки у встановленому договором розмірі на користь позивача не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме 43095,60 грн.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, суму заборгованості за кредитним договором № 1451-7780 від 25.09.2024 р. в розмірі 43095 (сорок три тисячі дев`яносто п`ять ) грн 60 коп.

Стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві ) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ситник